Рішення № 30995260, 29.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" квітня 2013 р. Справа № 906/518/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Климов К.М. (довіреність №32 від 26.04.13.)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Карго Транс" (м.Київ)

до Державного підприємства "Житомирська виправна колонія №4" (м.Житомир)

про стягнення 15417,76 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 15417,76грн., з яких: 14035,72грн. боргу по сплаті за перебування вагонів за межами митного кордону України, 1038,26грн. пені, 343,78грн. 3% річних.

22.04.13 до суду надійшли пояснення позивача №432 від 16.04.13, в яких повідомляється про відзив на претензію, в якій відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі.

23.04.13 до суду надійшов відзив на позовну заяву від 23.04.13, в якій Державне підприємство "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№4)" позовні вимоги визнає у повному обсязі. Зазначає про те, що поповнення нестатку бюджетного фінансування за рахунок коштів підприємства не дає можливості розрахуватися за надані позивачем послуги по перевезенню вантажів залізничним транспортом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Подав письмове пояснення, в якому уточнив назву відповідача : Державне підприємство "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№4)".

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейл Карго Транс" (експедитор/позивач) та Державним підприємством «Житомирська виправна колонія №4» (клієнт/відповідач) укладено договір №9213905 про організацію перевезення вантажів.

Відповідно до п. 1.2 Договору, Позивач згідно Договору, що є дорученням Відповідача, на підставі заявок Відповідача за його рахунок та за винагороду (плату) організує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Відповідач сплачує й приймає надані Позивачем послуги на умовах даного договору.

За п.2.4.2 договору, позивач зобов'язаний організовувати відповідно до наданих Відповідачем Заявок перевезення вантажів Відповідача залізничним транспортом та надавати інші послуги, що пов'язані з перевезенням вантажів, шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами.

Відповідач зобов'язаний проводити оплату за організацію перевезень та послуги, пов'язані з перевезенням, оплату інших затрат Позивача та винагороди (плати) Позивачу в порядку, передбаченому даним Договором (п. 2.2.12. Договору). При здійсненні перевезень вантажів за межі митного кордону України самостійно організовувати перевезення вантажів за кордоном, здійснювати плату за час перебування кожної одиниці рухомого складу за кордоном України відповідно до умов даного Договору, сприяти своєчасному поверненню вагонів із-за кордону (п. 2.2.14 Договору). В тому числі Відповідач зобов'язаний здійснювати навантаження та вивантаження вагонів, відправлення вантажів за призначенням, а також відправлення в порожньому стані вагонів за перевізними документами зі станцій, розташованих на залізницях інших держав, (п. 2.2.13 Договору).

Згідно п.п. 3.1, 3.2. розділу 3 Договору «Порядок проведення розрахунків», вартість послуг з організації перевезень вантажів визначається в розмірі тарифів, встановлених чинним законодавством України для перевезення вантажів в вагонах парку залізниць України із використанням коефіцієнтів, встановлених державними органами, а також із застосуванням додаткового підвищуючого коефіцієнту 1.3 для перевезень заданим договором. Крім того, Відповідач здійснює плату за перебування кожної одиниці вагонів за межами митного кордону України при виконанні Заявок Відповідача в розмірі, визначеному в додаткових угодах/додатках до даного договору, за кожну добу находження кожної одиниці рухомого складу за кордоном України. При цьому, неповна доба вважається за повну.

Додатковою угодою від 01.02.12 до Договору, сторони узгодили наступне:

- Розмір плати за перебування вагону у завантаженому та порожньому стані за межами митного кордону України при організації перевезень з/в країни СНД та Балтії згідно заявок Клієнта складає за кожну одиницю рухомого складу 25 швейцарських франків за добу без урахуванням ПДВ, що перераховані у національну валюту України за курсом, встановленим Національним банком України , на день здійснення Клієнтом оплати.

- Час перебування вагону за кордоном України визначається згідно даних, внесених прикордонною станцією України у автоматизовані системи Укрзалізниці з моменту перетину кордону, до часу його повернення на прикордонну станцію. При цьому неповна доба вважається за повну.

- Клієнт при здійсненні плати за перебування кожної одиниці вагонів за межами митного кордону України здійснює авансові платежі. Авансові платежі мають бути здійснені до початку кожного місяця здійснення перевезень. Платіжна сума повинна відповідати сумі плати за перебування вагонів за весь термін перебування рухомого складу за межами митного кордону України, що планується впродовж кожного місяця надання послуг (з врахуванням терміну повернення порожнього рухомого складу на митну територію України до прикордонної станції).

- Остаточний розрахунок плати за час перебування вагонів за межами митної території України буде здійснюватись Клієнтом після повернення порожнього рухомого складу на митну територію України впродовж 3 календарних днів з моменту надання Експедитором рахунку.

- У разі зміни ставок плати за перебування вагонів, вказаних в п. 1. даної додаткової угоди, Експедитор зобов'язаний повідомити про це Клієнта засобами електронного або факсимільного зв'язку з подальшим підписанням Сторонами додаткової угоди.

-Клієнт несе відповідальність та зобов'язаний оформити перевізні документи (СМГС, ЦІМ, ЦІМ/СМГС) для повернення вагонів в порожньому стані на митну територію України до першої вхідної прикордонної станції України.

Спір виник з того приводу, що відповідач відмовився оплатити перебування вагонів за межами митного кордону України.

На виконання умов договору 28.01.2012 позивач, згідно заявок Відповідача, організував для нього перевезення вантажу по маршруту ст. Житомир (Україна) - ст. Храпуново (Російська Федерація) в двох вагонах № 66212036 та № 65231953.

Відповідно до граф №№ 1,5,11,16,20,25,27,54,91 залізничної накладної №32275380 від 28.01.12 ДП «Житомирська виправна колонія № 4» відправило 28.01.12 у вагоні № 66212036 зі ст. Житомир (Південно-Західної залізниці, Україна) на адресу ЗАО СКУП «Храпуново» (ст. Храпуново, Російська Федерація) вантаж (кубики для мостових из камня).

Відповідно до графи №7 залізничної накладної №32275380 від 28.01.12 прикордонна станція переходу була ст. Зерново, код станції - 334601 (а.с.18-19).

Відповідно до граф №№ 1,5,11,16,20,25,27,54,91 залізничної накладної №32275406 від 28.01.12 ДП «Житомирська виправна колонія № 4» відправило 28.01.12 у вагоні №65231953 зі ст. Житомир (Південно-Західної залізниці, Україна) на адресу ЗАО СКУП «Храпуново» (ст. Храпуново, Російська Федерація) вантаж (кубики для мостових из камня).

Відповідно до графи №7 залізничної накладної №32275406 від 28.01.2012р. прикордонна станція переходу була ст. Зерново, код станції - 334601(а.с.20,21).

Згідно офіційних даних внесених прикордонною станцією України у автоматизовані системи Укрзалізниці, вагони № 66212036 та №65231953, які були відправлені 28.01.12 «Вантажовідправником ДП «Житомирська виправна колонія № 4» (код 6292) на адресу вантажоодержувача ЗАТ СКУП «Храпуново» (код 3302), перетнули кордон України на ст. Зерново в 03 години 12 хвилин 30.01.12 та повернулись на прикордонну станцію України (ст. Зерново) у порожньому стані о 13 годині 38 хвилин 28.02.12 (а.с.51,52).

Таким чином, загальний час знаходження вагонів №66212036 та №65231953 за межами митного кордону України склав 30 діб. (30.01.12-28.02.12).

Плата за перебування вагонів № 65231953 та № 66212036 у завантаженому та порожньому стані за межами митного кордону України склала 1800 швейцарських франків (30 (швейцарських франків/доба з ПДВ)х30 (кількість діб)х2 (кількість вагонів)).

Згідно довідки відділення №17 ПАТ «ПУМБ» №К17-52/69 від 14.03.13 станом на 25.01.2012р. (момент здійснення передплати Відповідачем за перебування вагону за межами митного кордону України) курс НБУ за 1 швейцарський франк був встановлений по відношенню до гривні України в розмірі 8,610971 (а.с.38).

Таким чином, плата за перебування вагону у завантаженому та порожньому стані за межами митного кордону України склала 15499,80 грн. з розрахунку:

30 (швейцарських франків за 1 добу) х 8,610971 (курс НБУ на 25.01.12р. за 1 шв. франк) = 258,33 грн.

258,33х30 (діб) х 2 (вагони) = 15 499,80 грн.

Позивач зазначив, що станом на 30.04.12 у Відповідача за договором № 9213905 від 13.01.2012р. числилась передплата в розмірі 1464,08 грн.

Таким чином, у Відповідача перед позивачем рахується заборгованість в загальному розмірі 14035.72 грн. (15499,80-1464,08).

Як зазначалось вище, остаточний розрахунок плати за час перебування вагонів за межами митної території України буде здійснюватись Відповідачем після повернення порожнього рухомого складу на митну територію України впродовж 3 календарних днів з моменту надання Позивачем рахунку. Позивач зобов'язаний надавати Відповідачу рахунки, податкові накладні за надані послуги та Звіти Позивача про виконання доручень Відповідача.

30.04.12 сторони підписали Акт здачі-прийняття робіт №143 на суму 15499,80грн. (а.с.28,29).

30.04.12 позивач виставив для оплати рахунок №165 на суму 15499,80грн. (а.с.27).

Таким чином, відповідач мав оплатити перебування вагонів за межами митної території України у строк до 03.05.12.

Згідно п. 3.4 Договору, у випадку заперечень з боку Відповідача стосовно будь-яких наданих Позивачем документів, які потребують підписання або узгодження їх Відповідачем, Відповідач впродовж 3-х робочих днів повинен повідомити Позивача про свої мотивовані заперечення в письмової формі. Якщо впродовж даного терміну не поступить письмових заперечень Відповідача, документи будуть вважатись прийнятими Сторонами.

Жодного, заперечення на вищевказані звітні документи від Відповідача в трьохденний період не надходило.

Таким чином. Відповідач згідно умов договору № 9213905 від 13.01.2012р. мав в наявності всі необхідні документи, які підтверджували факт, об'єм, вартість наданих Позивачем послуг та відповідно до п. 3.4 узгодив всі надані йому Позивачем документи.

Згідно п. 1.2. Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу. Один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику.

Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Таким чином, залізничні накладні № 32275406 від 28.01.12 та № 32275380 від 28.01.12 підтверджують факт виконання Позивачем заявки Відповідача, відносно організації перевезення його вантажу (кубики для мостових из камня) в піввагонах № 65231953 та № 66212036 за межи митного кордону України на ст. Храпуново (Російська Федерація).

Позивач неодноразово направляв відповідачу претензії в яких вимагав погасити борг (а.с.39,43-45).

У відповідях на претензії відповідач заперечував щодо наявності у нього заборгованості посилаючись на відсутність у нього офіційних документів, які підтверджують перебування двох вагонів за межами кордону України протягом 30 діб (а.с.42,48).

05.02.13 позивач направив відповідачу претензію №143 та первинні документи, які підтверджують перебування двох вагонів за межами кордону України протягом 30 діб (а.с.53-58).

У відзиві на вказану претензію відповідач повідомив про те, що заборгованість буде погашена при першій можливості (а.с.83).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 14035,72грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.4.4 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 1038,26 грн.(а.с.6).

Згідно з пунктом 4.4 договору у випадку прострочення строків оплати, передбачених даним Договором, Клієнт сплачує Експедитору неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить 343,78 грн. Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовольняє позов у цій частині.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов визнав, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№4)" (10001,м.Житомир,вул.Ватутіна,172; код 08679971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Карго Транс" (01133,м.Київ,вул.Щорса,32-Г, офіс 8; код 37881749) - 14035,72грн. боргу, 1038,26грн. пені, 343,78грн. 3% річних, 1720,50грн. витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)