Рішення № 30995115, 11.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/499 11.04.13За позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Гален»

про стягнення 1 026 298, 46 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Кан О.Є. - представник за довіреністю №75 від 17.12.2012.

від відповідача - Стригун М.М. - представник за довіреністю від 10.01.2013.

В судовому засіданні 11.04.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 1 026 298, 46 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 суддя Ягічева Н.І. порушила провадження у справі №55/499, розгляд справи було призначено на 26.01.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2012 розгляд справи №55/499 було відкладено до 15.02.2012, в з в'язку з заявою відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 15.02.2012 у справі №55/499 оголошено перерву до 22.02.2012.

21.02.2012 через канцелярію Господарського суду міста Києва відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі, в зв'язку з тим що Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська розглядається справа.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 провадження у справі №55/499 було зупинене, до прийняття Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська рішення у справі №403/2916/12 про визнання недійсними договорів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2012 було прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження та призначено розгляд справи на 28.03.2012

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 апеляційну скаргу позивача залишено без розгляду а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 по справі №55/499 залишено без змін.

20.04.2012 справу №55/499 було повернуто за належністю до Господарського суду міста Києва.

В зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці по догляду за дитиною, розпорядженням №04-1/1204 від 25.12.2012 щодо повторного автоматичного розподілу справ, було повторно проведено автоматичний розподіл справи, згідно якого, справу №55/499 передано на розгляд судді Станіку С.Р.

Згідно ч.3 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

15.02.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про поновлення провадження у справі №55/499, у зв'язку з тим що Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська прийнято рішення у справі №403/2916/12 про визнання недійсними договорів та надав належним чином засвідчену копію ухвали Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 31.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу №55/499 до свого провадження і поновив провадження та призначив розгляд справи на 26.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 розгляд справи №55/499 було відкладено до 11.04.2013.

В процесі провадження у справі, позивач через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав заяву про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 11.04.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги, мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору поставки №37368 від 01.01.2011 було здійснено поставку товарів медичного призначення (товар) на загальну суму 855 248, 82 грн., проте відповідач отриманий товар - не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача доплати за поставлений товар у розмірі 855 248, 82 грн.

Крім того, позивач у відповідності до умов договору поставки №37368 від 01.01.2011 просить стягнути з відповідача 20% за користування чужими коштами в сумі 171 049, 64 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.04.2013 проти позовних вимог позивача заперечував, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Однак в процесі провадження, відповідач через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Також, в судовому засіданні 11.04.2013 судом було розглянуто заяву позивача, про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в сумі 790 712, 16 грн., 20% за користування чужими коштами в сумі 171 049, 64 грн. та судові витрати в сумі 20 525, 97 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог, суд приймає заяву як заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 між Спільним українсько-естонськогим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (позивач), як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Гален» (відповідач), як покупець, було укладено договір поставки №37368, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити певний Товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення), асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною (п.1.1.)

Умовами договору, сторони погодили, що в межах даного договору поставка Товару здійснюється окремими партіями, кількість та асортимент Товару в яких, визначається Сторонами шляхом оформлення Замовлень відповідно до умов, викладених в розділі 3 до Договору (п.2.1.); Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару Покупцеві (п.4.1.); Загальна сума по Договору складається із всіх договірних вартостей по всіх видаткових накладних до даного договору (п.5.4.); Оплата Покупцем Товару за договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати Товару за Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається Покупцем при поданні Замовлення на поставку (п.6.1.); При здійсненні Покупцем оплати Товару за Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов'язаний здійснити оплату за Товар на користь Постачальника, вказується Постачальником у видатковій накладній на Товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки Товару Покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання Постачальником Покупцю рахунку-фактури для оплати Товару з відстроченням платежу не є обов'язковим (п.6.2.); Покупець здійснює оплату Товару шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.6.3.); Покупець зобов'язаний в 3-денний строк з дня отримання вимоги Постачальника надати письмовий звіт щодо реалізації отриманого від Постачальника, але не оплаченого Товару, із зазначенням найменування, кількості та дати його продажу. В разі ненадання вищевказаного звіту або надання недостовірних відомостей, щодо реалізованого Товару, Постачальник має право вимагати від Покупця оплати всього поставленого, але не оплаченого Товару. В такому разі Покупець зобов'язується здійснити оплату вартості всього поставленого, але не оплаченого товару в 3-денний строк з дня отримання вимоги Постачальника щодо його оплати (п.6.10.); Партія Товару вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем: за кількістю - шляхом перевірки та порівняння відповідно до кількості місць, вказаної в товарно-супровідних документах на партію Товару (п.7.1.); За умови прострочення Покупцем строків оплати за Товар за Договором, він повинен сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати (п.10.4.); За умови прострочення Покупцем строків оплати за Товар за Договором більш ніж на 10 календарних днів, Постачальник має право вимагати оплати всього поставленого Покупцю, але неоплаченого Товару. В такому разі Покупець зобов'язується здійснити оплату вартості всього поставленого, але неоплаченого Товару в 3-денний строк з дня отримання відповідної вимоги Постачальника (п.10.8.); Всі спори, які виникають між Сторонами з приводу виконання Договору, підлягають передачі на розгляд та вирішення до відповідного господарського суду України (п.11.1.).

Згідно з протоколом узгодження розбіжностей до договору поставки №37368 від 01.01.2011, сторони погодили внести зміни до п.6.11. та п.12.6. вищевказаного договору (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Відповідно до видаткових накладних (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем в період з 08.07.2011 по 21.09.2011 було поставлено відповідачу згідно договору поставки №37368 від 01.01.2011 товар на суму 855 248, 82 грн.

Відповідно з довіреностями: №1 від 01.01.2011, №5 від 01.01.2011, №2 від 01.01.2011, №15 від 01.01.2011, №3 від 01.01.2011, №4 від 01.01.2011, на отримання товарно-матеріальних цінностей згідно видаткових накладних від Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм ЛТД» за договором поставки №37368 від 01.01.2011, які будуть постачатися шляхом централізованого перевезення за наступними адресами: Аптека №1, м. Київ, пр.-т Науки, 42/1; Аптека №6, с. Княжичі, вул Лагунової; Аптека №5, м. Київ, вул. Амосова; Аптека №2, м. Київ, вул. Братиславська; Аптека №3, м. Київ, вул. Л. Первомайського та вул. Дашкевича, 14 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі) виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Гален» на імена відповідальних осіб.

Згідно з видатковою накладною на повернення №А3-Нв-0002733 від 17.02.2012, відповідач повернув позивачу частину товару на загальну суму 7 350, 20 грн. (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором поставки №37368 від 01.01.2011, передано на користь відповідача товар на суму 855 248, 82 грн. який частково був повернутий, натомість, відповідач оплату за отриманий товар - не здійснив, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 790 712, 16 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині основного боргу).

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 222 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору поставки №37368 від 01.01.2011, як продавцем, в період з 08.07.2011 по 21.09.2011, було передано у власність відповідача товар на суму 862 910, 22 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками юридичних осіб без жодних зауважень та заперечень.

Слід зазначити, що відповідачем було повернуто позивачу товар на суму 7 350, 29 грн., що підтверджується видатковою накладною на повернення товару №А3-Нв-0002733 від 17.02.2012. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17.02.2012 становить 855 559, 93 грн.

Однак, в заяві про зменшення позовних вимог в частині основного боргу, позивач зазначає, що, заборгованість відповідача станом на 09.04.2013 становить 790 712, 16 грн. яку позивач просить стягнути з відповідача, як самостійно заявлену суму позивачем.

Відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару в строк 30 днів з моменту поставки товару, який зазначений в кожній видатковій накладній, згідно п.6.2. договору поставки №37368 від 01.01.2011 - не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 790 712, 16 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо повної оплати поставленого йому позивачем товару за договором поставки №37368 від 01.01.2011 - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки №37368 від 01.01.2011, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем у заяві про зменшення позовних вимог в частині основного боргу до стягнення заявлена сума основного боргу в розмірі 790 712, 16 грн., як самостійно заявлена сума позивачем, а матеріали у справі свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором поставки №37368 від 01.01.2011 в розмірі 855 559, 93 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню, в сумі 790 712, 16 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар за договором поставки №37368 від 01.01.2011, позивач у відповідності до умов п.10.4. вищевказаного договору, просить стягнути з відповідача 20% за користування чужими коштами в сумі 171 049, 64 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.3 статті 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Крім того, судом було перевірено наданий позивачем розрахунок 20% за користування чужими коштами, з яким суд погоджується щодо сум, ставок і методики нарахувань в сумі 171 049, 64 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: основний борг в сумі 790 712, 16 грн. та 20% за користування чужими коштами в сумі 171 049, 64 грн.

Кошти в розмірі 1 290, 73 грн. підлягають поверненню з спеціального фонду Державного бюджету України в зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, на підставі ч.2 статті 7 закону України «Про судовий збір».

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гален», ЄДРПОУ 35592105 (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31/27, літ. Б) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», ЄДРПОУ 21642228 (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А) основний борг - 790 712 (сімсот дев'яносто тисяч сімсот дванадцять ) грн. 16 коп., 20% за користування чужими коштами - 171 049 (сто сімдесят одна тисяча сорок дев'ять) грн. 64 коп. та витрати по сплаті судового збору - 19 235 (дев'ятнадцять тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 24 коп.

3. Повернути Спільному українсько-естонському підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», ЄДРПОУ 21642228 (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А) з спеціального фонду Державного бюджету України, кошти в розмірі 1 290 (одна тисяча двісті дев'яносто) грн. 73 коп. на підставі ч.2 статті 7 закону України «Про судовий збір» в зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 15.04.2013