Вирок № 30993759, 24.04.2013, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1644/13-к

Провадження № 1-кп/159/92/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 24.04.2013

Ковельський міськрайонний суд Волинськоі області під головуванням

судді - Восковської О.А.

за участі секретаря - Канашкової О.М.

прокурора - Клімука В.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

представника цивільного позивача - Ковельського КП

«Добробут» - Демчука Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі кримінальне провадження №12013020110000220 на підставі обвинувального акту щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в :

04 лютого 2013 року близько 08 години ОСОБА_1, перебуваючи неподалік магазину «Сяйво» по вулиці Заводській в місті Ковелі, на грунті особистих неприязних відносин, які виникли в ході словесного конфлікту з працівником КП «Добробут» ОСОБА_2, який в цей час виконував свої професійні обов»язки по відлову бродячих собак, умисно наніс останньому удар рукою в передпліччя лівої руки ОСОБА_2, вихопив у нього з правої руки дмуховий пристрій та завдав ним один удар в передпліччя правої руки, чим заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді гематоми середньої третини правого плеча, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров»я.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому діяння визнав повністю та показав суду, що 04 лютого 2013 року приїхав в район «Сільмаш» і біля магазину «Сяйво» побачив, як потерпілий здійснював відстріл собак, влучив в одну з них і собака заскавчала та заховалась під його машину. Він емоційно зреагував на такі дії потерпілого, зробив йому зауваження, між ними виникла суперечка і в ході шарпанини він міг вдарити ОСОБА_2 в плече, після чого вихопив дмуховий пристрій, яким потерпілий відстрілював та вбивив собак і вдарив цим пристроєм потерпілого в плече, після чого зламав даний пристрій, викинувши його в сторону. Після цього вони розійшлись. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_1, вина останнього у скоєнні інкримінованого йому діяння доведена і показами потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_4, письмовими доказами у справі.

Так, потерпілий ОСОБА_2 підтвердив суду, що він будучи працівником КП «Добробут» та виконуючи свої обов»язки по відстрілу бродячих собак, після 7-ї години ранку 04 лютого 2013 року проходив біля магазину «Сяйво» та вистрілив з духового пристрою в одну з бродячих собак, однак, не попав у неї. У цей час до нього підбіг обвинувачений та почав обзивати нецензурними словами, вирвав з рук дмуховий пристрій, вдарив його спочатку рукою, а потім цим пристроєм в плече, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження. Вважає, що протиправним діями ОСОБА_1 йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в перенесених ним фізичних болю та стражданнях через отримання тілесних ушкоджень, а також переживаннях, завданих йому через оприлюднення через засоби масової інформації цього випадку, де він висвітлений як відловлювач собак, що сформувало негативне відношення до нього жителів міста. Просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в сумі 10000 гривень, на суворому покаранні обвинуваченого не настоює.

Свідок ОСОБА_4 підтвердила суду, що ОСОБА_2 04.02.2013 року був направлений нею, як начальником дільниці КП»Добробут» на відлов бродячих собак, оскільки від жителів міста Ковеля з цього приводу надходило багато скарг. ОСОБА_2 було виділено дмуховий пристрій та медичний препарат левомізол для евтаназії бродячих собак. Біля 08 години ранку ОСОБА_2 зателефонував до неї та повідомив, що на нього напав незнайомий чоловік та поламав дмуховий пристрій. По приїзді на «Сільмаш» вони виявили зіпсований дмуховий пристрій, собаки, яка б була вбита ОСОБА_2 виявлено не було.

Винуватість ОСОБА_1 доведена і письмовими доказами у кримінальному провадженні, а саме - висновком експерта № 120 від 06.02.2013 року, згідно якого у ОСОБА_2 відмічено тілесне ушкодження у вигляді гематоми середньої третини правого плеча, яка утворилась від дії тупого твердого предмету, можливо в час вказаний в постанові і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я (а.с.30-31), - що підтверджує факт заподіяння потерпулому тілесних ушкоджень обвинуваченим за вказаних вище обставин та не суперечить показам обвинуваченого і потерпілого та іншим доказам у справі; протоколом огляду предметів та фото таблицею до нього, в ході якого було оглянуто дмуховий пристрій (трубку) та виявлено, що дана трубка пошкоджена (зігнута)(а.с.35,36), - що підтверджує покази обвинуваченого та потерпілого в тій частині, що в ході протиправних дій ОСОБА_1, які мали місце 04.02.2013 року, останнім було пошкоджений вище вказаний дмуховий пристрій; рішенням Ковельської міської ради від 20.05.2008 року № 227, згідно якого КП «Добробут» було дозволено проводити роботи по відлову та евтанації бездомних тварин з 22.05.2008 року і в час з 05 до 07 години ранку на час відсутності населення (а.с.20), - що підтверджує той факт, що потерпілий ОСОБА_2, як працівник КП «Добробут», діяв в межах наданих йому повноважень, хоча і поза встановленим часом, і в сукупності з іншими доказами підтверджує винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому діяння.

Аналізуючи усі вище перелічені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому діяння.

Дії ОСОБА_1, які виразились у заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2, що спричинили короткочасний розлад здоров»я потерпілого, вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та особу винного у їх сукупності, наявність пом»якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.

Так, до обставин, які пом»якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відносить повне визнання ним своєї вини та щире каяття у скоєному, а також те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягався (а.с.119).

Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченому у справі відсутні.

Крім того, судом враховується і виключно позитивна характеристика обвинуваченого за місцем проживання (а.с.120). Судом також враховується і наявність порушення потерпілим ОСОБА_2 при виконанні рішення Ковельської міської ради від 20.05.2008 року № 227, згідно якого тимчасове знерухомлення та евтаназія бездомних тварин була дозволена КП «Добробут» лише в місцях скопичення тварин з 05 до 07 години ранку та на час відсутності населення, такий відстріл бродячих собак проводився потерпілим 04 лютого 2013 року за межами зазначеного часу та в присутності жителів міста, - що, однак, не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого стосовно потерпілого.

Із урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без його ізоляції від суспільства, а доцільним та достатнім покаранням для обвинуваченого буде покарання у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті 125 ч.2 КК України.

Заявлений КП «Добробут» цивільний позов на суму 814 грн. підтриманий представником цивільного позивача в судовому засіданні, повністю визнаний цивільним відповідачем у справі - обвинуваченим ОСОБА_1 та доведений письмовим доказом у справі - довідкою КП «Добробут» від 04.02.2013 року № 78, згідно якої вартість духового пристрою для відлову бродячих собак становить 814 гривень. Таким чином, позовні вимоги КП «Добробут» підлягають до задоволення у повному об»ємі.

Заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення 10000 гривень моральної шкоди повністю підтриманий цивільним позивачем у ході судового розгляду справи, цивільний відповідач - обвинувачений ОСОБА_1 - такий позов не визнав.

При вирішенні цивільного позову потерпілого суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Факт заподіяння обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров»я потерпілого, встановлено вище наведеними доказами у кримінальному провадженні та не заперечується обвинуваченим. Та обставина, що внаслідок триманих легких тілесних ушкоджень потерпілий переживав фізичний біль і страждання учасниками кримінального провадження також не заперечується. Отже, судом встановлено, що такими неправомірними діями обвинуваченого потерпілому було завдано моральної шкоди. Разом з тим, зазначені потерпілим у позовній заяві обставини, а саме - оприлюднення через засоби масової інформації факту відлову бродячих собак за участі потерпілого ОСОБА_2, що вплинуло на громадську думку та відношення до потерпілого жителів міста, не можуть розглядатись як одна із підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки такі дії ОСОБА_1 не є протиправними в рамках кримінального законодавства і не мають прямого причинного зв»язку з пережитими потерпілим фізичними стражданнями та болем, перенесеним внаслідок отримання тілесних ушкоджень. При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню, суд виходить з принципу розумності, справедливості та співмірності заподіяної моральної шкоди та її грошовому еквіваленту і вважає, що заявлені потерпілим позовні вимоги підлягають до часткового задоволення і з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 500 гривень.

Речовий доказ у справі - дмуховий пристрій, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Ковельського МВ слід знищити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу слід обрати у виді особистого зобов'язання.

Керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п»ятдесят) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 500 (п»ятсот) гривень. У решті позову ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Ковельського комунального підприємства «Добробут» (р/р 26005236065001 МФО 303440 код 30514451, ГРУ Приватбанк, Луцьк) майнову шкоду в розмірі 814 (вісімсот чотирнадцять) гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрати у виді особистого зобов'язання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити засудженому, прокурору та потерпілому.

Головуюча О. А. Восковська