Ухвала суду № 30993442, 22.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 р.Справа № 2а-1870/8501/12

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. по справі № 2а-1870/8501/12

за позовом ТОВ "Група Айсберг"

до ДПІ у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Група Айсберг" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Держаної податкової інспекції у м. Сумах, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 08 жовтня 2012 року № 0000901550/49127 про зменшення ТОВ "Група Айсберг" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 160433,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21 листопад 2012 року адміністративний позов ТОВ "Група Айсберг" до ДПІ у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сумах від 08 жовтня 2012 року № 0000901550/49127 про зменшення ТОВ "Група Айсберг" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 160433,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" витрати на судовий збір, шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України із рахунків Державної податкової інспекції у м. Сумах в сумі 1604,33 грн.

ДПІ у м. Сумах , не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що полягає в неповному з'ясуванні судом обставин справи, не відповідності висновків суду дійсним обставинам справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного від 21.11.2012р., прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що фахівцем ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Група Айсберг" за липень 2012 року, за результатами якої 18.09.2012 складений акт №2753/15-520/32779306 .

Актом перевірки встановлено , що позивачем протягом 1095 днів не було використано залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, що є порушенням п. 102.5 ст. 102, п. 200.1, 200.4, 200.6, 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим ТОВ "Група Айсберг" позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування по податку на додану вартість та використання від'ємного значення податку на додану вартість в загальному розмірі 160433,00 грн., в тому числі: за вересень 2007 року в розмірі 39375,00 грн., за жовтень 2007 року в розмірі 24649,00 грн. та за листопад 2009 року в розмірі 32288,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки 08.10.2012 ДПІ у м. Сумах прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000901550/49127, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 160433,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що ТОВ "Група Айсберг" у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість відображало залишок від'ємного значення податку після бюджетного відшкодування. При цьому, закінчення встановленого п. 102.5 Податкового кодексу України терміну в розмірі 1095 днів з дати виникнення від'ємного значення, не позбавляє платника податків права відображати суму цього від'ємного значення в рядку 24 податкової декларації з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Порядок розрахунків платника ПДВ з бюджетом передбачений Податковим кодексом України, що набув чинності з 01.01.2011.

Відповідно до вимог статті 200 цього Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що в червні 2012 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість (вх. № 9041986120 від 20.07.2012р.) та Довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), згідно яких: сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.1) становить 160433,0грн.; залишок від" ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, визначено в розмірі 160433,0 грн.

Від'ємне значення податку на додану вартість виникло у позивача за наступні звітні періоди: вересень 2007 року в розмірі - 39357,00 грн.; жовтень 2007 року в розмірі - 24649,00 грн.; листопад 2007 року в розмірі - 32288,00 грн.; січень 2008року в розмірі - 59120,00 грн.; лютий 2008року в розмірі - 5019,0 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач своєчасно та правомірно задекларував вказані суми податкового кредиту та проводив декларування сум від'ємного значення з ПДВ, яке у свою чергу, позивач відобразив у рядку 24 декларації на додану вартість у всіх податкових деклараціях з вересня 2007 року по березень 2008 року.

Даних про те що, позивач подавав заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань відповідачем до суду не надані.

Відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012р. залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду, по своїй суті ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України визначено: "заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування."

Тобто, вказана норма вона може бути застосована лише до правовідносин, які складаються з приводу бюджетного відшкодування ПДВ.

В даному випадку спірні правовідносини склались з приводу формування суми від'ємного значення з ПДВ, що за змістом Податкового кодексу України не є тотожними.

При цьому, Верховний суд України в постанові від 06.02.2012 вказав: "системне тлумачення наведених норм (підпунктів 7.7.1 ,7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону №168/97-ВР) дає підстави для висновку, що підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону № 2181-ІІІ встановлено граничні строки для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, і ця норма не встановлює строків, протягом яких здійснюється зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних податкових періодів, якщо заява про таке відшкодування подана своєчасно".

Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що за нормами Податкового кодексу України, подання заяви про бюджетне відшкодування ПДВ, як надмірно сплаченої до бюджету суми ПДВ, є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України періоду, а не його обов'язком.

Враховуючи вищевикладене , суд першої інстанції правомірно дійшов висновку , що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у тому числі в розмірі 160433,0грн., яка виникла за період з жовтня 2007р. - березень 2008р. Таке , декларування залишку від'ємного значення позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Позивачем не заявлялось до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість в розмірі 160433,0грн., тобто вказана сума не приймала участі в розрахунку бюджетного відшкодування, а була включена товариством до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушення позивачем порушенням п. 200.1, 200.4, 200.6, 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України , з урахуванням пункту 102.5. статті 102 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином у суді апеляційної інстанції не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сумах від 08 жовтня 2012 року № 0000901550/49127 правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. по справі № 2а-1870/8501/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2013 р.