Постанова № 30993205, 29.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 року Справа № 823/1261/13-а

12 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Бабич А.М.,

суддів - Гайдаш В.А., Орленко В.І.,

при секретарі - Сидорець І.С.,

за участю сторін:

представників позивача: Захарченя О.А. (за довіреністю), Мисан І.В. (за довіреністю),

представника відповідача - Пустовар А.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаської обласної державної адміністрації до Державної виконавчої служби про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2013 до суду з адміністративним позовом звернулася Черкаська обласна державна адміністрація (далі - позивач) до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову від 26.10.2012 серії ВП №24618200, прийняту головним державним виконавцем Гречух О.Я., про стягнення з позивача виконавчого збору.

Ухвалою суду від 22.04.2013 замінено неналежного відповідача на Державну виконавчу службу України.

Позов мотивований тим, що позивач виконав всі необхідні від нього дії для виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду про стягнення на користь ОСОБА_4 коштів в сумі 297239,07 грн. у зв'язку з його відставкою як державного службовця першої категорії відповідно до вимог Закону України «Про державну службу». Позивач включав відповідні суми до бюджетних запитів на 2012 та 2013 роки, однак Міністерство фінансів України (далі - Мінфін) не виділяло для цієї мети коштів. Оскільки Мінфін за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду було зобов'язано здійснити таке виділення коштів, однак їх не здійснило, тому позивач вважає, що відповідач у справі неправомірно не врахував цю обставину та зобов'язує сплатити виконавчий збір.

Відповідач проти позову заперечував на тій підставі, що позивач у добровільному порядку не виконав судове рішення, на підставі якого згідно з виконавчим листом Черкаського окружного адміністративного суду у справі №2-а-309/08 від 29.11.2010 відкрито виконавче провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку з точки зору достовірності, належності, допустимості та повноти, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 16.02.2011 відкрито виконавче провадження з виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду за виконавчим листом від 29.11.2010 у справі №2-а-309/08 про зобов'язання Черкаської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_4 кошти у розмірі 297239,07 грн. за період часу 21.01.2005-21.01.2009 у зв'язку з його відставкою як державним службовцем першої категорії відповідно до ч.4 ст.31 Закону України «Про державну службу». Позивачу у цій справі було запропоновано добровільно виконати це рішення у 7-денний строк. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам до відома та виконання згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з приписами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного ї постанови) (далі - Закон) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Суд звернув увагу, що позивач вчиняв дії, направлені на виконання вищевказаного рішення суду, зокрема: формувалися бюджетні запити на 2012 та 2013 роки, які направлені до Мінфіну, включені відповідні суми коштів до розрахунку потреби у видатках на утримання апарату Черкаської обласної державної адміністрації на 2012-2013 роки, однак Мінфіном вказані суми з відповідним призначенням не виділялися.

У зв'язку з тим, що позивачем рішення суду виконано не було, постановою про стягнення виконавчого збору від 26.10.2012 з позивача постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 1360,00 грн.

Колегія суддів звернула увагу, що станом на час розгляду цієї справи рішення Черкаського окружного адміністративного суду про стягнення на користь ОСОБА_4 вказаних сум не виконане ні в добровільному, ні в примусовому порядку.

Ст.30 Закону визначено строк здійснення виконавчого провадження. Згідно з ч.2 цієї статті державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до вимог ст. 1 вказаного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.28 цього Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

За приписами ч.3 ст.28 Закону постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Ч.7 ст.28 Закону встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Кошти виконавчого збору відповідно до ч.1 ст. 41 Закону є витратами органів державної виконавчої служби, що пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень (витрати виконавчого провадження). Кошти виконавчого провадження складаються з: коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника; авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк. (ч.5 цієї статті)

Відповідно до п.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14 встановлено, що відповідно до статей 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Тобто, із вищевикладеного вбачається, що виконавчий збір підлягає стягненню у разі проведення виконавчою службою дій щодо примусового виконання рішення.

Проте, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів вчинення ним таких дій щодо виконання виконавчого документа у примусовому порядку, представником відповідача підтверджено, що заходи примусового стягнення не вживалися, а тому колегія суддів вважає неправомірним стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 1360 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 41, 106-110, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Черкаської обласної державної адміністрації до Державної виконавчої служби про скасування рішення - задовольнити.

2. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.10.2012 серії ВП №24618200, прийняту головним державним виконавцем Гречух О.Я., про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Черкаської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022668) суму понесених нею судових витрат за подання адміністративного позову в розмірі 34,41 грн.(тридцять чотири гривні 41 коп.)

4. Постанова набирає законної відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з моменту отримання повного тексту постанови.

5. Копії постанови направити сторонам у справі.

Головуючий суддя А.М. Бабич

Судді В.А. Гайдаш

В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 29.04.2013