Постанова № 30991403, 23.04.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.Справа № 5017/3138/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Мац юри П.Ф., Петрова М.С..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Янишен В.П., довіреність б/н дата видачі : 14.02.13

від відповідача - Прохода Ю.Л., довіреність № 95, дата видачі : 05.09.12

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕМАГРО"

на рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2013р.

по справі № 5017/3138/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕМАГРО"

до Приватного акціонерного товариства „Селена"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення

про стягнення 66 800,00 грн.

Встановив:

В жовтні 2012 року з обмеженою відповідальністю „СЕМАГРО" (Далі - Товариство) звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного акціонерного товариства „Селена" (Далі - ТОВ „Селена"), третьої особи, селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, про стягнення сплаченої за договором №19/2 від 09.04.2009р. суми в розмірі 66800,00 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на підставі укладеного з ТОВ „Селена" договору придбав насіння соняшнику у кількості 341 кг вартістю 66800 грн., яке висіяне позивачем на ділянці гібридизації площею 75 га (Чаплинський район Херсонської області).

Але, в процесі вирощування цього насіння виявлено, що в рядках материнської лінії від 5% до 10% нетипових рослин (ауткроси) та вирішено видалити нетипові рослини материнської форми і перевірити схожість материнської лінії, про що комісією у складі представників позивача, ТОВ „ТД „Зоря-плюс" та відповідача, якого представляв працівник автора сорту селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Ганжело М.Г., складений акт обстеження від 08.07.2012р.

В подальшому актом бракування насінницького посіву №1 від 19.07.2012р. посів на вказаній земельній ділянці гібридизації був визнаний таким, що не відповідає вимогам нормативних документів та був вилучений із числа насіннєвих.

23.07.2012р. результатом аналізу насіння за №647/648 підтверджено некондиційність вказаної материнської форми насіння соняшника та за результатом аналізу насіння за №658-659 від 08.08.2012р. підтверджено, що насіння по схожості не відповідає стандарту ДСТУ 2240-93 та підлягає заміні. Таким чином, відповідач, в порушення своїх зобов'язань за договором, передав позивачу батьківські форми соняшнику, якість яких не відповідає наданому документу, а також вимогам нормативних документів, а їх посів вилучений із числа насіннєвих. Відповідно до ч.5 ст.268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товару, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, просить суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на наступне:

По-перше, поставляючи позивачу насіння соняшнику відповідач діяв правомірно, оскільки насіння соняшнику поставлено відповідачем на підставі укладеного з позивачем договору від 19.04.2012р. №19/2, в якому встановлено, що відповідач зобов'язується видати на товар сертифікат та встановлено, що якість насіння відповідає умовам ДСТУ. Позивачу виданий сертифікат на насіння №16-27-74 якість якого відповідає вимогам ДСТУ 4138-2002, що також відповідає вимогам ч.5 ст.21 Закону України „Про насіння і садивний матеріал".

По-друге, позивач не надав до суду доказів, які свідчать про те, що одержане від відповідача насіння було висіяне, а також про те, що саме це насіння було вибракувано. Водночас наданий позивачем акт бракування свідчить, що посів з числа насіннєвих переведено у товарне, а тому позивач мав всі можливості виростити зазначений посів як товарний соняшник, реалізувати і одержати відповідний прибуток. Будь-яких доказів щодо знищення посіву позивачем до суду не надано.

По-третє, в наданому позивачем акті бракування зазначено, що посів вибракувано по причині виявлення в материнській формі 8% нетипових рослин (ауткроси). Нетипові рослини - це пророслі рослини, які за своїми характеристиками відрізняються від встановлених ознак рослин основної культури, а тому причинами прояви ауткросів схожість вихідного матеріалу насіння бути не може. Такими причинами можуть бути порушення вимог до чистоти насіння, недотримання норм просторової ізоляції при вирощуванні насіння, недотримання норм щодо застосування добрив, засобів захисту рослин, недотримання правил вирощування щодо здійснення фіто прополок і сортопрочисток, природнокліматичні умови зони вирощування (грунт, опади), як то встановлено Методичними рекомендаціями з насінництва нових, в т.ч. олейнових гібридів соняшнику селекції СГІ-НЦНС та Інструкцією з апробації сортових посівів зернових, зернобобових, круп'яних, олійних, прядивних культур, багаторічних і однорічних кормових трав, затвердженої НТР Міністерства аграрної політики України 04.06.2002р. (протокол №6).

По-четверте, позивачем не доведено, що на момент передачі насіння відповідачем воно було неякісним, адже надані позивачем результати аналізів датовані 23.07.2012р. та 06.08.2012р. відповідно, коли насіння вже було передане позивачу, зберігалося та транспортувалося ним і було висіяне в грунт, а відповідно до ч.1 ст.668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення викладені у п.4.1. укладеного між сторонами договору.

Крім того, ТОВ „Селена" вважає, що вартість насіння, яке було добровільно придбане позивачем і використане ним для посіву, не може вважатися ані витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, ані витратами, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, що також свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Позивачем не було належним чином оформлено претензії по якості до відповідача, як то передбачено умовами п.4.2. укладеного між сторонами договору. Також позивачем недотримані вимоги щодо пред'явлення претензії по якості, які встановлені Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1006 №П-7.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11 березня 2013 року, винесеним суддею Смелянець Г.Є., в позові відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із даним рішенням, Товариство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційної скаргою в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Як встановлено матеріалами справи, Товариство має право на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу (репродукційне), про що свідчить відповідний Паспорт №5269 з датою реєстрації 25.03.2009р., який дійсний до 25.03.2014р. Також ТОВ „Семагро" має право на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу (оригінальне, елітне), про що свідчить відповідний Паспорт №5575 з датою реєстрації 10.03.2010р., який дійсний до 10.03.2015р.

Згідно з Витягом з Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, у 2009 році у ТОВ „Семагро" запланований обсяг виробництва соняшнику однорічного репродукційного Славсон у кількості 80 т/тис шт. згідно угоди №903-СР/06 від 25.05.2012р.

Згідно невиключного ліцензійного договору №903-СР/06, який 25.05.2012р. укладений між Селекційно-генетичним інститутом - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (Ліцензіар) і Товариством (Ліцензіат), Ліцензіар на умовах, передбачених цим договором і за винагороду, що вплачується Ліцензіатом надає Ліцензіату на термін чинності цього договору право на використання гібрид соняшнику: Славсон у обсязі передбаченому п.1.2. даного договору без права передачі права використання сорту третім особам. Обсяг використання гібрид соняшнику Славсон за даним договором обмежується виключно правом на відтворення Ліцензіатом відтворювального матеріалу - насіння F 1 і продаж або інше оплатне відчуження одержаного шляхом відтворення насіння будь-яким способом на території Харківської області (п.1.2. договору). (т.2 а.с.61-64)

Пунктом 2.4.1. договору встановлено, що Ліцензіар зобов'язується здійснювати консультативну допомогу при використанні прав на сорт рослин Ліцензіату за його письмовим запитом. При відсутності запиту вважається, що Ліцензіат користується оптимальною технологією вирощування для даного сорту рослин.

19.04.2012р. між ПрАТ „Селена" (Продавець) і ТОВ „Семагро" (Покупець) укладений договір №9/2, згідно з яким відповідач зобов'язується передати у власність позивача насіння сільськогосподарських культур (Надалі - товар) характеристики якого зазначені у розділі 3 договору шляхом надання товару у розпорядження позивача на складі відповідача, визначеному відповідачем, а позивач зобов'язується здійснити попередню оплату товару і прийняти товар самовивезенням на умовах даного договору. (т.1 а.с.10-11)

Згідно з розділом 3 договору, встановлені умови щодо кількості, ціни, суми та якості товару, відповідач передає позивачу насіння батьківської форми соняшнику Од 973 А у кількості 321 кг за ціною 200000 грн./т на суму 64200 грн. та насіння батьківської форми соняшнику ОД 1318 в у кількості 20кг за ціною 130 000 грн./т на суму 2600 грн., що загалом становить 66800 грн. Якість товару відповідає умовам ДСТУ на насіння відповідної сільськогосподарської культури.

Розділом 2 договору, встановлені умови щодо зобов'язання сторін, відповідач зобов'язується: видати на товар документ, який підтверджує його якість (пп.2.2.1. п.2.1.), оформити товаросупроводжувальні документи (рахунок, видаткову накладну та податкову накладну) та передати їх позивачу (пп.2.1.2. п.2.1.), передати товар упакований в мішкотару на умові самовивозу позивачем зі складу відповідача до 30.04.2012р. за умови здійснення позивачем попередньої оплати відповідно до п.2.2.1..

Позивач зобов'язується: здійснити повну попередню оплату товару до 25.04.2012р. та прийняти товар на умовах даного договору.

У розділі 4 договору встановлено, що відповідач несе всі ризики загибелі або ушкодження товару до моменту переходу права власності на товар позивачу, яким вважається момент підписання відповідачем товаросупроводжувальних документів - видаткової накладної на товар (п.4.1.). Претензії по якості товару приймаються в разі їх надання у письмовому вигляді із посиланням на чинні нормативні акти протягом 15-ти днів з моменту підписання товаросупроводжувальних документів - видаткової накладної на товар (п.4.2.).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку -фактури №19/2 від 19.04.2012р. здійснив оплату товару в сумі 66800 грн., що підтверджується платіжним дорученням №966 від 20.04.2012р. (т.1 а.с.11-12)

В свою чергу відповідач поставив відповідачу передбачений договором товар, що підтверджується видатковою накладною №23/2 від 23.04.2012р., згідно з якою товар одержаний на підставі довіреності відповідача №66 від 20.04.2012р., а саме від відповідача позивачем одержано батьківські форми соняшнику Од 973 А у кількості 0,321 тонн на суму 64200 грн. та Од 1318 В на суму 2600 грн. (т.1 а.с.13)

При цьому, відповідач передав позивачу товар разом із Сертифікатом на насіння №16-27-74, який виданий Одеською міською держінспекцією 16.04.2012р., та Атестатом на насіння №528/1 від 23.04.2012р.

В Сертифікаті на насіння встановлено, що культура соняшнику (БН) Од. 973 А категорії та генерації супереліта врожаю 2009 року за номером партії ОА 16-27-027/528-09 має посівну придатність 85% та сортову чистоту 100 %, що аналізування проведено згідно з вимогами ДСТУ 4138-2002, що середня проба надійшла до держінспекції за актом №8 від 06.04.2012р. №390-391, акт апробації №4 від 15.09.2009р., що маркування та пломбування партії см. 2149904-21499100; 21499101-21499204. Свідоцтво видано замість сертифікату 16-27-123 від 13.07.2010р. В Атестаті на насіння встановлено, що сортова чистота (типовість) вирощеного насіння становить 99%, а також встановлена гарантія відповідача про те, що насіння не засмічено насінням інших сортів, форм або культур під час збирання обмолоту, приймання, складування, зберігання та відвантажування, що до зазначено партії не домішано насіння того ж сорту, лінії, але гіршої якості. (т.1 а.с.15)

27.04.2012р. між ТОВ „Семагро" та ТОВ „ТД „Зоря -Плюс" (Далі - Господарство) укладений договір надання послуг в рослинознавстві, пов'язаних з вирощуванням насіння гібридів соняшнику із давальницької сировини №27-04/РЛ/12-1, згідно з яким ТД „Зоря - Плюс" за завданням позивача зобов'язується на умовах даного договору надавати послуги, пов'язані з вирощуванням гібридного насіння соняшнику із давальницької сировини, наданої позивачем на земельній ділянці площею 75 га, розташованій на полі згідно карті полів ТД „Зоря -Плюс" і до 25.11.2012р. передати позивачу врожай гібридного насіння соняшнику в обсягу не менше 8 центнерів з гектара.

Відповідно до умов п.3.1.1. договору позивач вправі вимагати від Господарства якісного і своєчасного надання всього обсягу послуг відповідно до „Методичних рекомендацій вирощування насіння сортів і простих міжлінійних гібридів насіння на ділянках гібридизації", затверджених рішенням вченої ради Інституту рослинознавства ім.. В.Я. Юр'єва (протокол №10 від 27.12.2002р.)

Відповідно до умов п.3.4.5., п.4.4.6. договору, Господарство зобов'язується строго виконувати вимоги Методики, а також рекомендації спеціалістів позивача по технології вирощування насіння. Належним чином і в установлений строк надати всі необхідні послуги, пов'язані з виробництвом (вирощуванням) насіння гібридів, згідно даного договору. 27.06.2012р. позивачем і Господарством проведено обстеження посівів соняшнику на ділянках гібридизації, про що складений відповідний Акт обстеження №1, згідно з яким для вирощування соняшнику Славсон на полі №2 загальною площею 75 га з 20.05.2012р. по 25.05.2012р. висіяне насіння материнської форми 4-6 шт. на 1 м/п всього 253 кг та батьківської лінії 4-6 шт. на 1 м/п всього 35 кг.

Згідно з листом Української державної насіннєвої інспекції від 06.08.2009р. №93-14-747 ТОВ „Семагро" дозволено проводити польові обстеження ділянок гібридизації кукурудзи і соняшнику на площах згідно договорів підряду ТОВ „Семагро" у зв'язку з неможливим вирощуванням насінницьких посивів у повному обсязі на орендованих землях ТОВ „Семагро".

Згідно з актом витрат насіння і садивного матеріалу №2, який затверджений ТОВ ТД „Зоря Плюс" 28.05.2012р. на землях регулярного зрощування висіяне (посаджено) соняшник ОД 973 А на площі 4,4 га 253 кг.

08.07.2012р. комісією у складі директора ТОВ „Зоря Плюс", головного агронома НВП Семагро та співробітника Селекційно-генетичного інституту проведено обстеження посівів батьківських форм гібрида „Словсон" батько 720 В, мати ОД-978 А на площі 80 га, про що 08.07.2012р. складений відповідний Акт обстеження посіву насіння соняшнику „Славсон", в якому встановлено, що на ділянці гібридизації густота материнської форми становить 26-27 тис/га, батьківської - 50-52 тис/га, що в рядах материнської лінії виявлені від 5 до 10% нетипових рослин (ауткросів). Комісія дійшла висновку видалити нетипові рослини материнської форми та перевірити схожість материнської лінії. Договір по вирощуванню вимагає переукладення у зв'язку з сумнівами виробника по якості насіння.

10.07.2012р. інспектором Чаплинської РДНІ у господарстві ТОВ АП „Зоря-Плюс" проведено попереднє обстеження насінницького посіву, внаслідок якого складений відповідний Акт №1, в якому встановлено, що заявлена до польового інспектування площа насінницького посіву становить 75 га, господарство внесено у Державний реєстр виробників насіння на 2012р., ліцензійний договір на використання сорту від 25.05.2012р. №903-СР/06, насінницька документація стосовно посіву відповідає встановленим вимогам, за ідентифікаційними ознаками посів неможливо встановити заявленому сорту через велику строкатість (ауткроси). Зауваження та пропозиції: в подальшому витримувати по часову ізоляцію. До початку квітування стерильних форм соняшника вирівняти рослини за ідентифікаційними ознаками заявленому сорту, тобто виламати ауткроси. У разі не приведення цих заходів насінницький посів може бути вибракувано.

13.07.2012р. лаборантом Гумашевич І. згідно ДСТУ 4138-2002 за участю комірника ТОВ „Семагро" Ларіонової З.В. проведено огляд насіннєвих партій і відібрано середні проби від насіння, яке належить ТОВ „Семагро" та зберігається с. Колісниківка Шевченківського району Харківської області, про що складений відповідний Акт відібраних середніх (репрезентацій них) проб насіння для визначення посівних якостей №16 від 13.07.2012р., згідно з яким за №проби 647/648 відібрано соняшник Од 973 А походження ПрАТ „Селена" з маси партії 068 кг та проби направлено у Шевченківську РДНІ Шевченківського району Харківської області.

Згідно з Результатом аналізу Шевченківської РДНІ від 23.07.2012р., якість насіння не відповідає нормам ДСТУ 6068:2008, насіння некондиційне за такими показниками, як енергія проросту 74%, при встановленому стандарті 80%, та схожість 76%, при встановленому стандарті 85%. Насіння підлягає заміні і повторному повному аналізу. Висів некондиційного насіння забороняється.

19.07.2012р. державним інспектором Чаплинської РДНІ визнано непридатним для насінницьких цілей і вибракувано посів соняшнику гібрид Славсон F 1, що належить ТОВ НВФ „Семагро" і розміщений ТОВ АП „Зоря -Плюс" на площі посіву 75 га поле №2, про що складений відповідний Акт бракування насінницького посіву №1, в якому встановлено, що посів вибракувано з причини виявлення в материнській формі 8% нетипових рослин (аут кросів). При квіткуванні соняшнику материнської форми 50% виявлено 3% материнських рослин фертильними кошиками. Посів соняшнику має зрідженість 30%. Посів соняшнику Славсон F 1 в подальшому не придатний для вирощування на насінницькі цілі. Рекомендації: посів соняшнику Славсон F 1 перевести з насінницького посіву у товарний.

27.07.2012р. начальником виробничого відділу ТОВ „Семагро" Кохан О.В. проведено огляд і відібрано проби від насіння, яке належить ТОВ „Семагро", про що складений відповідний Акт відібраних середніх (репрезентаційних) проб насіння для визначення посівних якостей №1 від 27.07.2012р., згідно з яким за № проби 656-65 та 658-65 відібрано соняшник Од 973 О з маси партії 321 кг та проби направлено у Чаплинську РДНІ Чаплинського району Херсонської області (т.2, а.с.59).

Згідно з Результатом аналізу насіння Чаплинської РДНІ №658-659 від 06.08.2012р., насіння по схожості не відповідає вимогам стандарту ДСТУ 2240-93 на БН.

18.09.2012р. між ТОВ „Семагро", ТОВ „ТД „Зоря Плюс" та Чаплинською РДНІ підписаний Акт про збирання соняшнику в полі №2 зрошувальної сівозміни ТОВ „ТД „Зоря плюс", згідно з яким ділянка гібридизації соняшнику Славсон, який посіяний 25.05.2912р. в полі №2 на підставі акту бракування №1 від 19.07.2012р. переведено у товарний посів на загальній площі 75 га. Збирання соняшнику здійснено 18.09.2012р. та зібрано 82,5 центнерів товарного соняшнику, врожайність склала 1,1 центнерів з 1 га (т.2, а.с.86).

01.08.2012р. за вих.№346 позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування збитків, завданих продажею неякісного насіння. У листі від 14.08.2012р. №331 відповідач просив позивача надати документи, в підтвердження своїх вимог. В свою чергу позивач 05.09.2012р. надіслав відповідачу лист від 03.09.2012р. №348 з вимогою відшкодувати збитки, задані позивачу внаслідок продажу відповідачем неякісних батьківських форм соняшнику у розмірі 66800 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №2139 від 05.09.2012р.

Відповідач на вищезазначений лист - вимогу, відповіді не надав та збитки позивачу не відшкодував, а тому останній звернувся до суду з даним позовом.

Як встановлено місцевим господарським судом, підставою звернення до суду з позовом є невиконання ТОВ „Селена" зобов'язань щодо поставки товару належної якості.

При цьому судом встановлено, що зобов'язання відповідача щодо поставки позивачу товару встановлені в укладеному між сторонами договорі №19/2 від 19.04.2012р., який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Також умовами договору встановлено, що якість товару, який відповідач зобов'язується передати у власність позивача відповідає умовам ДСТУ на насіння відповідної сільськогосподарської культури, що відповідач несе всі ризики загибелі або ушкодження товару до моменту переходу права власності на товар позивачу, яким вважається момент підписання відповідачем товаросупроводжувальних документів - видаткової накладної на товар. Претензії по якості товару приймаються в разі їх надання у письмовому вигляді із посиланням на чинні нормативні акти протягом 15-ти днів з моменту підписання товаросупроводжувальних документів - видаткової накладної на товар.

Відповідно до ч.1 ст.673 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинний одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосується товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У ст. 666 ЦК України встановлено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст.21 Закону України „Про насіння і садивний матеріал" усі партії насіння і садивного матеріалу, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості. Проведення сертифікації та видача сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння, здійснюються державними насіннєвими інспекціями.

У ст.28 Закону України „Про насіння і садивний матеріал" встановлено, що суб'єкт насінництва та розсадництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння та садивного матеріалу, зазначених у відповідних документах, і в разі їх порушення несе відповідальність згідно із законодавством України. Якщо власник реалізованого насіння або садивного матеріалу доведе, що відсутність показників якості насіння і садивного матеріалу, зазначених у частині першій цієї статті, є наслідком не залежних від нього обставин, споживач не може вимагати відшкодування збитків. На придбане насіння і садивний матеріал гарантії діють протягом терміну, визначеного в сертифікаті на насіння.

Згідно з розділом 13 ДСТУ 4138-2002 Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості (чинне від 01.01.2004р.), який встановлює правила відбирання, формування і приймання проб, методи аналізування чистоти і відходу, вмісту насіння інших видів, схожості, життєдіяльності, вологості маси 1000 насінин, зараженості хворобами і заселеності шкідниками, а також документацію на призначене для сівби насіння і правила арбітражу в системі держаного насіннєвого контролю, Сертифікат на насіння відноситься до державного документу про якість насіння сільськогосподарських культур, підготовленого до сівби, а Атестат на насіння (оригінальне та елітне) відноситься до супровідних документів, що видає споживачеві виробник насіння.

Посилання позивача на те, що Атестат на насіння відповідач передав позивачу лише 24.05.2012р. господарський суд до уваги не прийняв, оскільки такі посилання належним чином не підтверджені позивачем, а саме в порушення вимог ч.1 ст. 666 ЦК України, до суду не надано доказів встановлення відповідачу розумного строку для передання Атестату на насіння. Більш того, позивач не скористався своїм правом, встановленим вимогами ч.2 ст.666 ЦК України щодо відмови від договору та повернення товару відповідачу у випадку не надання відповідачем Атестату на насіння у вставлений позивачем строк.

За таких же обставин, місцевим господарським судом було відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування у відповідача доказів вручення позивачу документа, який підтверджує якість товару.

Крім того, господарським судом встановлено, що після одержання від відповідача насіння батьківської форми соняшнику Од 973 А у кількості 321 кг позивачем здійснено протруєння цього насіння, про що складений відповідний акт обробки насіння соняшнику №18рф від 27.04.2012р., а з 20.05.2012р. по 25.05.2012р. насіння батьківської форми соняшнику Од 973 А у кількості 253 кг було висіяне на полі №2 загальною площею 75 га, яке знаходиться на території Херсонської області, що підтверджується актом витрати насіння і садивного матеріалу №2, який затверджений керівником ТОВ „ТД „Зоря плюс" 28.05.2012р. та актом обстеження посівів соняшнику на ділянках гібридизації №1 від 27.06.2012р., який складений позивачем і ТОВ „ТД „Зоря плюс".

При цьому, ТОВ „ТД „Зоря плюс" не включено до Державного реєстру виробників насіння та садивного матеріалу на 2012 рік, що підтверджується листом Українського інституту експертиз сортів рослин від 27.12.2012р. №5193, а висівання та інші послуги з вирощування цього насіння надані ТОВ „ТД „Зоря плюс" на підставі укладеного з позивачем договору №27-04/РЛ/12-1 від 27.04.2012р., згідно з яким ТОВ „ТД „Зоря плюс" надає весь обсяг послуг відповідно до Методичних рекомендацій вирощування насіння сортів і простих міжлінійних гібридів соняшнику на ділянках гібридизації, затвердженої рішенням ученої ради Інституту рослинознавства ім. В.Я. Юр'єва (протокол №10 від 27.12.2002р.).

Відповідно до ч.ч. 3-7 ст.14 Закону України „Про насіння і садивний матеріал" право на виробництво та реалізацію репродукційного насіння і садивного матеріалу, гібридів першого покоління надається спеціалізованим насінницьким і розсадницьким господарствам, фермерським господарствам та іншим суб'єктам насінництва і розсадництва за наслідками атестації, проведеної спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань аграрної політики Автономної Республіки Крим і областей за участю суб'єктів насінництва і розсадництва. Порядок проведення атестації затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України. Суб'єкти насінництва та розсадництва, що за наслідками атестації одержали паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу відповідних категорій, заносяться до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, який веде спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики України. Положення про Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України. Суб'єкти насінництва і розсадництва, що не занесені до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, не мають права виробляти насіння і садивний матеріал для реалізації.

Таким чином, вирощування гібриду соняшнику Славсон здійснювалося з порушенням вимог ст. 14 Закону України „Про насіння і садивний матеріал", а також з порушенням умов не виключного ліцензійного договору №903-Ср/06 від 25.05.2912р., якими встановлено обмеження права позивача щодо використання гібриду соняшнику Славсон, а саме позивач має право на відтворення відтворювального матеріалу - насіння F1 і продаж або інше оплатне відчуження одержаного шляхом відтворення насіння будь-яким способом на території Харківської області, без права передачі права використання сорту третім особам.

Крім того, судова колегія звертає увагу апелянта на те, що в акті бракування насінницького посіву, так і у результатах аналізу насіння, як Шевченківської РДНІ, так і Чаплинської РДНІ, не вказано причин, які призвели до встановлених наслідків, а згідно з поясненнями третьої особи, яка також являється власником сорту Славсон, причинами, що могли призвести до вибракування посіву соняшнику Славсон могли бути такі причини, як глибина заглиблення насіння на посіві, що може призвести до зріджування сходів, недотримання норми висіву, яка із врахуванням площі посіву, маси однієї насінини та лабораторної схожості повинна бути не менше 85200 шт. на 1 га, інші фактори (фактичні умови земельної ділянки, строки сівби, просторова ізоляція, агротехнічні роботи).

В свою чергу позивач, всупереч вимог ст.33 ГПК України, не надав суду доказів , які свідчать про виконання робіт з міжрядної культивації, окучування, вегетаційного подиву, внесення міндобрив, тимчасової ізоляції, а також доказів, які свідчать про виконання рекомендацій, наданих в акті обстеження №1 від 27.06.012р. та в акті №1 від 10.07.2012р.

Окрім того, за результатами аналізу насіння №658-658, який проведений Чаплинською районною державною насіннєвою інспекцією 06.08.2012р. встановлено, що насіння по схожості не відповідає вимогам стандарту ДСТУ 2240-93 БН, а Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.208р. №525 „Про затвердження національних стандартів, національного класифікатора, змін до національних стандартів, скасування нормативних документів та внесення змін до наказів Держспоживстандарту від 30.07.2007р. №167, від 12.12.2007р. №357, із змінами, внесеними згідно з наказами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №249 від 13.07.2009р., №395 від 27.10.2009р., №483 від 30.12.2009р. з 01.01.2010р. на заміну ДСТУ 2240-93 (в частині сортових та посівних якостей) затверджені національні стандарти України ДСТУ 6068:2008 Насіння соняшнику. Сортові та посівні якості. Технічні умови. Тобто, на момент проведення аналізу ДСТУ 2240-93 втратило чинність в частині сортових та посівних якостей і діяло ДСТУ 6068:2008.

У ч.2 ст.678 ЦК України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Між тим, як після обстеження соняшнику 08.07.2012р., так і після бракування насінницького посіву 19.07.2012р. та проведення відповідних аналізів позивач не відмовився від укладеного з позивачем договору та вимог щодо заміни товару не заявляв, а 01.08.2012р. за вих.№346 заявив відповідачу вимогу про відшкодування збитків, завданих продажею неякісного насіння.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У ч.1 ст.225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, в будь-якому випадку для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина боржника. Отже, кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків та причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Між тим, позивачем не доведено суду як наявність протиправної поведінки позивача, так і причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, тобто не доведено, що насіння неналежної якості було передано позивачу відповідачем. Навпаки, вищевстановлені обставини справи свідчать про недотримання самим позивачем правил вирощування одержаного від відповідача насіння.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на порушення відповідачем правил маркування переданого позивачу насіння, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.27 Закону України „Про насіння і садивний матеріал" насіння і садивний матеріал, які вводяться в обіг, обов'язково маркуються і затарюються відповідно до вимог, встановлених законодавством, та нормативних документів.

У Правилах пакування та маркування насіння сільськогосподарських культур в Україні, які затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 22.06.2009р. №426 та зареєстровані в Мін'юсті України 15.07.2009р. за №639/16655 містяться вимоги щодо маркування насіння, а саме відповідно до розділу ІV Правил паковання з насінням маркують етикетками відповідної форми, кольору та змісту з дотриманням вимог до оформлення етикеток, призначених для маркування насіння (додаток №1), які закріплюють зовні та вкладають усередину пакування. Зовнішні етикетки 4.5. Зовнішні етикетки виготовляють зі спеціального паперу за ГОСТ 7625 „Бумага этикеточная. Технические условия". Спосіб закріплення зовнішньої етикетки залежить від виду паковання і способу його закриття, залежно від чого етикетки прив'язують, пришивають або наклеюють на паковання. Внутрішня етикетка повинна відтворювати зміст зовнішньої.

У Сертифікаті на насіння, який позивач одержав від відповідача разом із насінням, містяться відомості про те, що маркування насіння батьківської форми соняшнику Од 973 А у кількості 2000 кг здійснено етикетками 2149904-21499100; 21499101-21499204. В свою чергу позивачем надані до суду етикетки 11909052; 1909053; 1909055; 1909057; 1909062 та 1909108 , із зовсім іншими номерами, ніж зазначено у Сертифікаті на насіння.

При цьому, у листі від 25.12.2012р. Одеською міською насіннєвою інспекцією підтверджено, що етикетки №№ 1909016-1909115 також були видані ЗАТ „Селена" для маркування партії соняшнику материнської лінії Од 973 А №UА 16-27-027/528-09.

Відповідно до ч.1 ст.685 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов'язання.

У ст. 687 ЦК України встановлено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадку та в порядку, встановлених договором або атами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам. Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

У ч.1 ст.688 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Позивач ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія вважає, що при винесенні рішення, місцевий господарський суд цілком правомірно надав обґрунтовану юридичну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, а тому рішення господарського суду Одеської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „СЕМАГРО" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕМАГРО" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 11 березня 2013 року у справі №5017/3138/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 29.04.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя М.С. Петров