Рішення № 30991388, 23.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.Справа № 922/846/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "МОСТОБУД", . Київ до : 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б.", м. Харків , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техспецрем", м. Харків про визнання недійсним договору уступки права вимоги за участю представників:

позивача - не з'явився;

першого відповідача - не з'явився;

другого відповідача - Мартіна Л.Г. довіреність від 01 жовтня 2012 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б.", м. Харків, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техспецрем", м. Харків, в якій просить суд визнати недійсним договір уступки права вимоги боргу № 40 від 01.10.2012 року. Позовні вимоги обґрунтовано ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 516 ЦК України. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 березня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/846/13-г та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 26 березня 2013 року о 10:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 березня 2013 року клопотання другого відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено на 16 квітня 2013 року об 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 квітня 2013 року розгляд справи відкладено на 23 квітня 2013 року об 11:20.

Позивач в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином (арк. справи 7, том справи 2).

Перший відповідач в призначене судове засідання не з'явився.

Другий відповідач в призначене судове засідання з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених в наданому відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника другого відповідача, суд встановив наступне.

28 лютого 2011 року між Відокремленим структурним підрозділом Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 22 та першим відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б." укладено договір субпідряду № 002, предметом якого є виконання робіт по перевлаштуванню комунікацій зв'язку при будівництві об'єкту, а саме, реконструкція автодорожнього шляхопроводу на 988 км. через залізничні колії ст. Лозова Південної залізниці.

Протоколом № 12-11 від 23.05.2011 року засідання Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" було прийнято рішення про реорганізацію Відокремленого структурного підрозділу (філії) ПАТ "Мостобуд" мостобудівельний загін № 33 шляхом приєднання його до Відокремленого структурного підрозділу ПАТ "Мостобуд" мостобудівельний загін № 27.

Відповідно до п. 2.1 Положення про відокремлений структурний підрозділ (філію) ПАТ "Мостобуд" мостобудівельний загін № 27, затвердженого Загальними зборами акціонерів ПАТ "Мостобуд" (Протокол № 1/10 від 26.03.2010 року), Мостобудівельний загін № 27 є відокремленим структурним підрозділом (філією), не є юридичною особою та діє від імені Засновника - ПАТ "Мостобуд" в межах повноважень, визначених цим Положенням, відповідає за результати своєї діяльності перед Засновником, якому він підлеглий і підзвітний (арк. справи 23-32, том справи 1).

Згідно з п. 2.5 Положення, відокремлений структурний підрозділ (філія) не має права від свого імені та від імені Засновника - ПАТ "Мостобуд" виступати позивачем та відповідачем в органах суду, господарського суду.

Таким чином, ПАТ "Мостобуд" наділений правом виступати позивачем чи відповідачем в судах в інтересах філії - Мостобудівельного загону № 27.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2012 року по справі № 5023/282/12 за позовом ТОВ "С.Б.Б." до ПАТ "Мостобуд" в особі відокремленого структурного підрозділу Мостобудівельний загін № 27 позов задоволено повністю, з посиланням на невиконання відповідачем обов'язку по оплаті виконаних робіт за договором субпідряду № 002 від 28.02.2011 року та стягнуто з ПАТ "Мостобуд" в особі відокремленого структурного підрозділу Мостобудівельний загін № 27 суму у розмірі 539 976,40 грн., де: 527 760,47 грн. - основний борг за виконані будівельні роботи, 1 783,28 грн. - збитки від інфляції, 4 943,85 грн. - 3% річних, 5 488,80 грн. - пені та 10 799,52 грн. судовий збір.

08 червня 2012 року на виконання вказаного рішення виданий відповідний наказ.

15 червня 2012 року постановою державного виконавця Жовтневого відділу ДВС Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 33067788 з виконання вищевказаного наказу суду.

29 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техспецрем" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 17536) про заміну сторони у виконавчому провадженні, з посиланням на те, що 01.10.2012 року між ТОВ "С.Б.Б." (первісний кредитор) та ТОВ "Техспецрем" (новий кредитор) було укладено договір № 40 про відступлення права вимоги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 листопада 2012 року по справі № 5023/282/12 в задоволенні заяви ТОВ "Техспецрем" про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Техспецрем" задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 01 листопада 2012 року по справі № 5023/282/12 скасовано, заяву ТОВ "Техспецрем" задоволено та замінено у виконавчому провадженні № ВП 33067788 від 15.06.2012 року з виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.06.2012 року у справі № 5023/282/12 про стягнення з ПАТ "Мостобуд" в.о. відокремленного структурного підрозділу ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 27 грошових коштів у сумі 550775,92 грн., а саме - стягувача ТОВ "С.Б.Б." на правонаступника - ТОВ "Техспецрем" .

Постановою Вищого господарського суду від 29.01.2013 року по справі № 5023/282/12 касаційну скаргу ПАТ "Мостобуд" залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2012 року у справі № 5023/282/12 залишено без змін.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 01.11.2012 року по справі № 5023/282/12 ПАТ "Мостобуд" стало відомо про те, що між першим та другим відповідачами 01.10.2012 року було укладено договір № 40 про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор - ТОВ "С.Б.Б." уступає, а новий кредитор - ТОВ "Техспецрем" приймає на умовах даного договору вимогу виконання зобов'язання підприємства - ПАТ "Мостобуд" (боржник) щодо погашення заборгованості за рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2012 року по справі № 5023/282/12 в сумі 550775,92 грн., згідно наказу суду від 08.06.2012 року, що виникла з договірних відношень між ТОВ "С.Б.Б." та ПАТ "Мостобуд", а саме, договору субпідряду № 002 від 28.02.2011 року, де: 527760,47 грн. основний борг, 1783,28 грн. збитки від інфляції, 4943,85 грн. 3% річних, 5488,80 грн. пеня, 10799,52 грн. судовий збір.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на п.8.8 договору субпідряду № 002 від 28.02.2011 року, де зазначено, що сторони не мають права передавати права та обов'язки по цьому договору третім особам без письмової згоди іншої сторони. Жодна зі сторін не має права передавати свої права та зобов'язання в тому числі право вимоги по даному договору третій стороні без письмової згоди іншої сторони (п. 8.11 договору субпідряду № 002 від 28.02.2011р.).

Тобто, позивач наголошує на тому, що заборона відступлення права вимоги чітко встановлена у вищенаведеному договорі субпідряду № 002 від 28.02.2011 року, на підставі чого, на думку позивача, оскаржуваний договір було укладено всупереч умов договору субпідряду, а пункти 8.8 та 8.1 договору субпідряду № 002 від 28.02.2011 року щодо заборони передачі прав та обов'язків третій особі, були внесені задля захисту економічних інтересів позивача та запобігання відтоку відомостей, що складають комерційну таємницю та конфіденційну інформацію ПАТ "Мостобуд", що затверджена Положенням про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію ПАТ "Мостобуд".

Позивач вказує, що в постанові Вищого господарського суду від 29.01.2013 року по справі № 5023/282/12 було зазначено: "посилання скаржника на наявність в договорі субпідряду № 002 від 28.02.2011 року застереження стосовно необхідності отримання письмової згоди боржника у разі відступлення кредитором права вимоги іншій особі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не встановлюють недійсності (нікчемності) правочину у розумінні ст. 204 ЦК України".

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про те, що Вищим господарським судом України було взято до уваги доводи ПАТ "Мостобуд" щодо порушень умов договору субпідряду №002 від 28.02.2011 року відповідачами при укладанні оскаржуваного договору № 40 про відступлення права вимоги від 01.10.2012 року, на підставі чого позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Харківської області, в якому просить суд визнати недійсним договір уступки права вимоги боргу № 40 від 01.10.2012 року, укладений між ТОВ "С.Б.Б. та ТОВ "Техспецрем".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу.

Пунктом 7 та п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", якими передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Отже в даній справі необхідною умовою для визнання договору уступки права вимоги боргу № 40 від 01.10.2012 року недійсним є умова щодо встановлення обставин, передбачених ст.215, ст.203 ЦК України.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до 203 ЦК України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину) 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Зі змісту наведених норм слідує, що за загальним правилом відступлення права вимоги здійснюється без згоди боржника, оскільки не погіршує становище останнього та не зачіпає його інтересів. Тобто заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на характер, обсяг та порядок виконання боржником своїх обов'язків, а особа кредитора, на користь якої повинно бути здійснене таке виконання, не має істотного значення для боржника, оскільки внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у конкретному зобов'язанні, а не заміна сторони в договорі і таке відступлення не позбавляє та не обмежує боржника (замовника) в праві звертатися до первісного кредитора (підрядника) з вимогами, зокрема, про усунення виявлених недоліків робіт, враховуючи, що останній продовжує залишатися зобов'язаною особою за договором субпідряду за відсутності доказів переведення боргу.

Суд звертає увагу позивача на те, що предметом спірного договору уступки права вимоги боргу № 40 від 01.10.2012 року є уступка права вимоги до ПАТ "Мостобуд" (боржника) щодо погашення заборгованості за рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2012 року по справі № 5023/282/12 в сумі 550775,92 грн., згідно наказу суду від 08.06.2012 року, а не за договором субпідряду № 002 від 28.02.2011 року.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні: постанова Харківського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2012 року та постанова Вищого господарського суду від 29.01.2013 року по справі № 5023/282/12, в яких зазначеними судовими інстанціями вже була надана правова оцінка спірного договору уступки права вимоги боргу № 40 від 01.10.2012 року, на підставі якого відбулася заміна сторони у виконавчому провадженні його правонаступником.

Відповідно до ч. 2 статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, не потребують доказування.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

У п. 1.4 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" зазначив, що ст. 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (ст. ст. 512 і 520 ЦК України відповідно). Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

У розумінні ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, яка спрямована на примусове виконання судових рішень, тому заміна сторони на цій стадії відбувається як на підставі та в порядку, визначеному нормами ГПК України, так і згідно приписів Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 5 ст. 8 названого Закону передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про недоведеність позивачем за допомогою належних та допустимих доказів факту наявності (існування) порушень умов договору субпідряду № 002 від 28.02.2011 року відповідачами при укладанні оскаржуваного договору № 40 про відступлення права вимоги від 01.10.2012 року, факту порушення спірним правочином прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а також такими, що свідчать про намагання ПАТ "Мостобуд" (боржника) уникнути своєчасного та належного виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 року по справі №5023/282/12 за позовом ТОВ "С.Б.Б." до ПАТ "Мостобуд" в особі відокремленого структурного підрозділу Мостобудівельний загін № 27.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 626, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-3, 12, 22, 25, 32, 33, 43-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 29.04.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.