Постанова № 30991207, 22.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року № 2а-2989/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого - судді: Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Щура В.Р.

представника позивача Жили В.С.,

представника відповідача Антонюка І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, Львівської області Державної податкової служби, за участю Прокуратури м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 182301/0/8304 від 19.05.2006 року, № 182301/1/10938 від 30.06.2006 року, № 182301/2/14908 від 06.09.2006 року, № 192301/0/8305 від 19.05.2006 року, № 192301/1/10939 від 30.06.2006 року, № 192301/2/14907 від 06.09.2006 року, -

встановив:

Закрите акціонерне товариство «Завод комунального транспорту» (надалі - ЗАТ «Завод комунального транспорту») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державного податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби (надалі - СДПІ по роботі з ВППП у м. Львові ДПС), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, прокуратури м. Львова, в якому, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові № 182301/0/8304 від 19.05.2006р., № 182301/1/10938 від 30.06.2006р. та № 182301/2/14908 від 06.09.2006р. якими позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 620 820,20 грн. (з них основний платіж - 443 443,00 грн. та штрафні санкції - 177 377,20 грн.) та № 192301/0/8305 від 19.05.2006р., № 192301/1/10939 від 30.06.2006р. та № 192301/2/14907 від 06.09.2006р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 850 000,00 грн.

Ухвалою попереднього засідання по справі № 2а-2989/10/1370 від 27.05.2010р., Львівський окружний адміністративний суд закрив провадження у справі у частині позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові № 482301/3/20412 від 30.11.2006р.

В ході судового розгляду, суд на підставі ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України допустив заміну первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Львові на її правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.

Окрім цього, суд, у зв'язку із переходом платника податків на обліку до іншого податкового органу, залучив до участі у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно сформовано показники податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року, висновки попередніх перевірок за серпень та вересень 2005 року спростовано судовим рішенням, яке набрало законної сили, податкові векселі на загальну суму 1 125 880,90 грн., які включено до податкового кредиту за звітний місяць погашено за рахунок бюджетного відшкодування та підтверджується листами податкового органу. Окрім цього, позивач покликався на наявність переплати з податку на додану вартість, що підтверджується актом звірки розрахунків з бюджетом та судовим рішенням, яке набрало законної сили між тими ж сторонами. В судових засіданнях представник позивача дав аналогічні пояснення по суті спору.

Представник відповідача позов не визнав, з підстав наведених у поясненні на позовну заяву (вих. № 9267/10-010/188 від 19.05.2010р.). Просив у задоволенні позову відмовити з підстав відсутності бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень-вересень 2005 року та неправомірного включення до податкової декларації непогашених податкових векселів на загальну суму1 125 880,90 грн.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та прокуратура м. Львова, явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечила.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ЗАТ «Завод комунального транспорту» зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 07.05.2003р. та присвоєно ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - 32483661, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців

Відповідно до дублікату Статуту ЗАТ «Завод комунального транспорту» (нова редакція затверджена Загальними зборами акціонерів товариства 21.12.2005р. та зареєстрована державним реєстратором 07.04.2006р.) та Протоколу Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Львівський автомобільний завод» № 5 від 21.12.2005р., ЗАТ «Завод комунального транспорту» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Львівський автомобільний завод».

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17701897 від 19.06.2006р. вбачається, що позивач зареєстрований платником зазначеного податку ДПІ у м. Львові.

Судом встановлено, що в період з 19.04.2006р. по 03.05.2006р. Державною податковою інспекцією у місті Львові було проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Львівський автомобільний завод» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2006 року, про що було складено Акт № 25/23-4/32483661 від 11.05.2006р. про результати зазначеної перевірки.

В ході проведеної перевірки податковим органом встановлено наступні порушення ЗАТ «Завод комунального транспорту»:

- п. 1.3., п. 1.7., п. 1.8. ст. 1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (надалі - «Закон № 168/97») внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 850 000,00 грн.;

- п. 1.3., п. 1.7., п. 1.8. ст. 1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 п. 11.5 ст. 11 Закону № 168/97 в результаті чого платником податків завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2006 року на 537 053,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками січня 2006 року на 443 443,00 грн.

Зазначені порушення зумовлені тим, що в ході проведених Державною податковою інспекцією у місті Львові перевірок ЗАТ «Львівський автомобільний завод» з питань достовірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість за попередні податкові періоди (за серпень, вересень, листопад та грудень 2005 року) відповідачем встановлено відсутність залишку податкового кредиту, який підлягає включенню до складу податкової декларації з ПДВ за січень 2006 року (рядок 23 декларації) та відповідно завищення суму бюджетного відшкодування на суму 850 000,00 грн. Окрім цього, у зв'язку із відсутністю у платника податків підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування за вересень 2005 року, відповідачем встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту за січень 2006 року податкових векселів на 1 125 880,90 грн. чим завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2006 року на 537 053,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками січня 2006 року на 443 443,00 грн.

На підставі акту перевірки № 25/23-4/32483661 від 11.05.2006р., Державною податковою інспекцією у місті Львові було винесено податкові повідомлення-рішення № 182301/0/8304 від 19.05.2006р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 620 820,20 грн. (з них: основний платіж - 443 443,00 грн. та штрафні санкції - 177 377,20 грн.), та № 192301/0/8305 від 19.05.2006р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 850 000,00 грн.

За результатами апеляційного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, скарги платника податків залишено без задоволення та винесено наступні податкові повідомлення-рішення: № 192301/1/10939 від 30.06.2006р. і № 192301/2/14907 від 06.09.2006р. (позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 850 000,00 грн.) та № 182301/1/10938 від 30.06.2006р. і № 182301/2/14908 від 06.09.2006р. якими платнику податків визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 620 820,20 грн. (з них: основний платіж - 443 443,00 грн. та штрафні санкції - 177 377,20 грн.).

Не погоджуючись із винесеним податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується наступними нормами законодавства:

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97).

Бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках (п. 1.8 ст. 1 закону).

Згідно пп. 7.7.3. п. 7.7. зазначеної статті закону № 168/97, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

При цьому, відповідно до 7.7.7. Закону № 168/97, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

На підставі п. 11.5 ст. 11 Закону № 168/97, платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом; якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата; якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету; якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п. 19. Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.1997р. (надалі «Порядок»), сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого податкового векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначена у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому податковий вексель погашено. Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, відображається в податковій декларації окремим рядком. Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми бюджетного відшкодування відповідно до поданої ним письмової заяви. До податкової декларації платник податку додає перелік та копії погашених у звітному (податковому) періоді, за який подається декларація, векселів, суми яких включено до податкових зобов'язань цього звітного періоду.

Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, у визначених Законом випадках включається до суми податкового кредиту платника податку, який видав цей вексель, у звітному (податковому) періоді, що настає за тим звітним (податковим) періодом, в якому вексель було погашено, і відображається в декларації окремим рядком. Дозволяється включення суми податку на додану вартість, зазначеної у векселі, до суми податкового кредиту платника податку, який видав цей вексель, у звітному (податковому) періоді, в якому відбулося погашення векселя, за умови оплати векселя раніше дати, яка відповідно до векселя є строком платежу (п. 20 Порядку).

Згідно п. 23 Порядку, державна податкова адміністрація (інспекція) за місцезнаходженням платника податку, яким видано податковий вексель, веде облік векселів у журналі за формою згідно з додатком N 3 до цього Порядку. Податковий вексель, отриманий від органу митного контролю, реєструється в журналі вхідної кореспонденції і в журналі обліку податкових векселів у день його отримання. У журналі зазначається дата оформлення векселя, дата, коли вексель має бути погашений, ставиться відмітка про погашення векселя.

При вирішенні спору суд виходить з наступних мотивів:

Як вбачається з долучених до матеріалів справи декларацій позивача з податку на додану вартість за серпень 2005 року - січень 2006 року, ЗАТ «Завод комунального транспорту» було задекларовано від'ємне значення податку на додатку на додану вартість.

Зокрема, в податковій декларації по податку на додану вартість за серпень 2005 року (з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 02.11.2005р.) відображено: суму податкових зобов'язань (рядок 9) - 3 478 496,00 грн.; суму податкового кредиту (рядок 17) - 10 695 771,00 грн.; від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21) мінус (-) 6 085 699,00 грн. (рядок 7.2. уточнюючого розрахунку); зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2) мінус (-) 6 085 699,00 грн. (рядок 7.4. уточнюючого розрахунку;

В податковій декларації по податку на додану вартість за вересень 2005 року (з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 03.11.2005р.) відображено: сума податкових зобов'язань - 4 739 056,00 грн. (рядок 9); сума податкового кредиту - 16 006 200,00 грн. (рядок 17); від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21) мінус (-) 11 267 144,00 грн.; зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового періоду) до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2) мінус

(-) 11 267 144 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23) - 6 085 699,00 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24) - 6 085 699,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 25.1) - 2 444 790,00 грн.; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) - 3 640 909,00 грн.

Судом встановлено, що в період з 22.12.2005р. по 18.01.2006р. ДПІ у м. Львові проведено позапланову перевірку з питань достовірності нарахування ЗАТ «Львівський автомобільний завод» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2005 року, за результатами якої складено Акт № 3/23-4/32483661 від 25.01.2006р. В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що в порушення п. 1.3., п. 1.7., п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податків включено до податкового кредиту податок на додану вартість в серпні 2005 року на суму 8 323 500,00 грн. (по операції із придбання у ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» незавершеного будівництва траулера зав. № 619 згідно договору №210205/619-1 від 04.08.2005р.) в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту (рядок 21 декларації) в розмірі 6 085 699,00 грн. та занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1 885 110,00 грн.

На підставі Акту перевірки № 3/23-4/32483661 від 25.01.2006р., ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення № 32320/0/1525 від 02.02.2006р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 885 110,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 942 555,00 грн.

Окрім цього, із змісту Акта перевірки № 25/23-4/32483661 від 11.05.2006р. (стор. 19 акту) вбачається наступне:

- 25.01.2006р. ДПІ у м. Львові, на підставі порушень встановлених Актом перевірки

№ 3/23-4/32483661 від 25.01.2006р., завершено позапланову перевірку з питань достовірності нарахування ЗАТ «Львівський автомобільний завод» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за вересень 2005 року, про що складено Акт

№ 4/23-4/32483661 від 25.01.2006р.;

- в ході такої перевірки податковим органом встановлено завищення позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 2 444 790,00 грн. (рядок 25 декларації), а також завищено суму від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації);

- на підставі Акту перевірки № 4/23-4/32483661 від 25.01.2006р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «В» на суму 2 444 790,00 грн., сума штрафних санкцій складає 97 775,59 грн.

Суд констатує, що на виконання ухвали суду про витребування доказів від 04.02.2013р. відповідачем було надано тільки копію податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові № 42320/0/1524 від 02.02.2006р., винесеного на підставі Акту перевірки № 4/23-4/32483661 від 25.01.2006р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 2 444 790,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 97 775,59 грн.

Що стосується самого акта перевірки, то представники позивача і відповідача поінформували суд про його втрату за плином часу та неможливість відновлення. Разом з тим в судових засіданнях сторони визнали в повному обсязі факт існування такого акта та встановлені ним обставини (порушення).

Таким чином позиція відповідача мотивована тим, що за результатами проведених ДПІ у м. Львові перевірок ЗАТ «Львівський автомобільний завод» з питань достовірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень та вересень 2005 року встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту за серпень ПДВ на суму 8 323 500,00 грн. в результаті чого позивачем: за серпень 2005 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі 6 085 699,00 грн. та занижено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 1 885 110,00 грн.; за вересень 2005 року завищено суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 2 444 790,00 грн. (рядок 25 декларації), а також завищено суму від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації). При цьому, на думку відповідача, за відсутності у платника податків від'ємного значення податку на додану вартість за попередні звітні періоди, також відсутні підстави для включення до податкової декларації за січень 2006 року залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду в сумі 3 881 059,00 грн.

Судом встановлено, що платником податків було включено до складу податкового кредиту за січень 2006 року наступні погашені податкові векселі на загальну суму 2 486 781,00 грн. (рядок 12.2 декларації): № 733255708478 від 26.12.2005р. на суму 7 696,40 грн., № 733255708481 від 26.12.2005р. на суму 18 154,21 грн., № 733255708477 від 26.12.2005р. на суму 16 319,05 грн., № 733255708480 від 26.12.2005р. на суму 8 616,41 грн., № 733255708483 від 28.12.2005р. в сумі 49 181,39 грн., № 733255708489 від 28.12.2005р. на суму 56 855,97 грн., № 733255708484 від 28.12.2005р. на суму 39 415,01 грн., № 733255708485 від 28.12.2005грн. на суму 39 415,00 грн., № 733255708488 від 28.12.2005р. на суму 103 378,55 грн., № 733255708487 від 28.12.2005р. на суму 138 119,58 грн., № 733255708543 від 28.12.2005р. на суму 3 180,02 грн., № 733255708542 від 28.12.2005р. на суму 279 788,73 грн., № 733255708548 від 28.12.2005р. на суму 138 114,22 грн., № 733255708544 від 28.12.2005р. на суму 137 587,24 грн., № 733255708537 від 29.12.2005 р. на суму 3 746,07 грн., № 733255708551 від 29.12.2006р. на суму 23 190,70 грн., № 733255708550 від 29.12.2005р. на суму 69 841,50 грн., № 733255708546 від 29.12.2005р. на суму 69 841,50 грн., № 733255708547 від 29.12.2005р. на суму 69 841,50 грн., № 733255708539 від 30.12.2005р. на суму 13 772,24 грн., № 733255708540 від 30.12.2005р. на суму 74 844,79 грн. на загальну суму 1 360 900,10 грн., а також податкові векселі № 733255708356 від 01.11.2005р. на суму 29 768,03 грн., № 733255708357 від 01.11.2005р. на суму 29 768,03 грн., № 733255708358 від 01.11.2005р. на суму 29 768,03 грн., № 733255708359 від 02.11.2005р. на суму 21 528,81 грн., № 733255708360 від 02.11.2005р. на суму 24 969,37 грн., № 733255708361 від 02.11.2005р. на суму 26 390,29 грн., № 733255708362 від 01.11.2005р. на суму 20 141,94 грн., № 733255708363 від 01.11.2005р. на суму 35 972,16 грн., № 733255708365 від 01.11.2005р. на суму 1 246,20 грн., № 733255708366 від 01.11.2005р. на суму 2 154,11 грн., № 733255708367 від 01.11.2005р. на суму 16 308,33 грн., № 733255708368 від 02.11.2005р. на суму 51 130,48 грн., № 733255708369 від 02.11.2005р. на суму 26 390,29 грн., № 733255708370 від 02.11.2005р. на суму 26 390,29 грн., № 733255708442 від 09.11.2005р. на суму 38 120,47 грн., № 733255708443 від 03.11.2005р. на суму 56 930,90 грн., № 733255708444 від 09.11.2005р. на суму 120 844,36 грн., № 733255708445 від 09.11.2005р. на суму 16 961,98 грн., № 733255708446 від 09.11.2005р. на суму 235 025,85 грн., № 733255708447 від 03.11.2005р. на суму 103 645,19 грн., № 733255708448 від 03.11.2005р. на суму 34 561,41 грн., № 733255708449 від 09.11.2005р. на суму 24 198,14 грн., № 733255708450 від 09.11.2005р. на суму 5 944,68 грн., № 733255708476 від 02.12.2005р. на суму 147 721,58 грн. на загальну суму 1 125 880,90 грн.

При цьому відповідач визнає підставність включення до податкового кредиту податкових векселів на загальну суму 1 360 900,10 грн. (стор. 18 акту перевірки). Натомість податковий орган вважає неправомірним включення до складу податного кредиту за вказаний період податкових векселів на загальну суму 1 125 880,90 грн. з причин відсутності у платника податків від'ємного значення ПДВ у серпні 2005 року.

Суд відхиляє зазначені доводи та міркування податного органу в силу наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не погодився із висновками актів перевірки від 25.01.2006р. та оскаржив податкові повідомлення-рішення № 32320/0/1525 від 02.02.2006р. та № 42320/0/1524 від 02.02.2006р. в судовому порядку. Зокрема постановою Господарського суду Львівської області у справі № А5/175-12/45 від 10.05.2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2006р., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Вищого адміністративного суду України по справі № К-26343/06 від 27.12.2006р. рішення попередніх інстанцій скасовано, адміністративний позов ЗАТ «Завод комунального транспорту» задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові № 32320/0/1525 від 02.02.2006р. та № 42320/0/1524 від 02.02.2006р. в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оспорювані податкові повідомлення-рішення, Вищий адміністративний суд України відзначив, що наявність у позивача податкової накладної на загальну суму 49 941 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 323 500,00 грн. та перерахування позивачем на розрахунковий рахунок ДАХТ «ЧСЗ» грошових коштів у сумі 49 941 000,00 грн. встановлено судами попередніх інстанцій і не заперечується відповідачем. Віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачає умови про сплату цих сум до бюджету.

Суд зазначає, що скасування у судовому порядку рішень податкового органу від 02.02.2006р. вказує на необґрунтованість висновків відповідача в Актах перевірки

№ 3/23-4/32483661 та № 4/23-4/32483661 від 25.01.2006р., що виключає можливість подальшого використання таких матеріалів перевірок як для службового користування так і як доказ у судових процесах.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу наведеного, суд констатує, що в ході розгляду справи № К-26343/06

(№ А5/175-12/45) судом спростовано висновки ДПІ у м. Львові, викладені в Актах перевірки № 3/23-4/32483661 від 25.01.2006р. № 4/23-4/32483661 від 25.01.2006р. щодо неправомірного формування позивачем показників податкових декларацій з податку на подану вартість за серпень та вересень 2005 року, такі встановлені рішенням суду касаційної інстанції від 27.12.2006р. не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (в т.ч. у даній справі). Доказів перегляду (скасування) зазначеного рішення суду не надано.

Окрім його, суд не бере до уваги покликання відповідача на результати інших можливих перевірок платника податків зважаючи на наступне. Зокрема, суд погоджується із міркуваннями позивача про те, що акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Поряд з цим акт перевірки не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків жодних правових наслідків, а оцінка обставин, викладених в акті перевірки, надається компетентним судом при вирішенні спору щодо оскарження рішень, прийнятих на підставі такого акту.

Суд зазначає, що тільки після узгодження податкових зобов'язань в судовому порядку, визначених оскаржуваним рішенням за результатами перевірки, уточнюються показники податкової звітності з податку на додану вартість. До цього моменту податковий орган позбавлений можливості здійснювати такі корегування. Наведене узгоджується із позицією суду касаційної інстанції, що вбачається із ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.09.2012р. по справі № К/9991/34212/12.

З ухвали Господарського суду Львівської області від 17.02.2006р. по справі

№ А5/175-12/45 та копії позовної заяви від 13.02.2006р. вбачається, що позовну заяву подано 13.02.2006р. (на десятий день з моменту винесення рішень ДПІ), а ухвалою від 17.02.2006р. відкрито провадження у справі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 02.02.2006р. винесених по результатах перевірок за серпень та вересень 2005 року. Таким чином, проведення в період з 19.04.2006р. по 03.05.2006р. перевірки за наступний період (січень 2006 року) без отримання результатів судового оскарження в зазначеній справі, суд визнає неправомірним.

З аналогічних міркувань суд не бере до уваги посилання податкового органу в акті перевірки від 11.05.2006р. на результати перевірки платника податків з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад та грудень 2005 року, що оформлена актом № 18/23-4/32483661.

Окрім цього, суд констатує, що незважаючи на тривале провадження у справі, на момент закінчення розгляду справи та постановлення рішення у матеріалах справи відсутні матеріали зазначеної перевірки, як от акт перевірки, податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірки, відомості про результати судового оскарження таких рішень. За таких обставин суд визнає недоведеними податковим органом обставини неправомірного формування показників податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад та грудень 2005 року.

Що стосується посилань податкового органу про неправомірне включення до складу податкового кредиту податкових векселів на загальну суму 1 125 880,90 грн., суд відзначає наступне.

З матеріалів справи вбачається та визнається сторонами, що податкові векселі на загальну суму 1 125 880,90 грн. були погашені ЗАТ «Завод комунального транспорту» у спосіб зарахування в їх погашення суми бюджетного відшкодування за вересень 2005 року, що підтверджується відповідними листами податкового органу. Зокрема, листом Державної податкової інспекції у місті Львові № 683/15-2 від 20.01.2006р. повідомлено позивача про зарахування суми бюджетного відшкодування за вересень 2005 року у погашення податкових векселів № 733255708356 від 01.11.2005р. на суму 29 768,03 грн., № 733255708357 від 01.11.2005р. на суму 29 768,03 грн., № 733255708358 від 01.11.2005р. на суму 29 768,03 грн., № 733255708359 від 02.11.2005р. на суму 21 528,81 грн., № 733255708360 від 02.11.2005р. на суму 24 969,37 грн., № 733255708361 від 02.11.2005р. на суму 26 390,29 грн., № 733255708362 від 01.11.2005р. на суму 20 141,94 грн., № 733255708363 від 01.11.2005р. на суму 35 972,16 грн., № 733255708365 від 01.11.2005р. на суму 1 246,20 грн., № 733255708366 від 01.11.2005р. на суму 2 154,11 грн., № 733255708367 від 01.11.2005р. на суму 16 308,33 грн., № 733255708368 від 02.11.2005р. на суму 51 130,48 грн., № 733255708369 від 02.11.2005р. на суму 26 390,29 грн., № 733255708370 від 02.11.2005р. на суму 26 390,29 грн., № 733255708442 від 09.11.2005р. на суму 38 120,47 грн., № 733255708443 від 03.11.2005р. на суму 56 930,90 грн., № 733255708444 від 09.11.2005р. на суму 120 844,36 грн., № 733255708445 від 09.11.2005р. на суму 16 961,98 грн., № 733255708446 від 09.11.2005р. на суму 235 025,85 грн., № 733255708447 від 03.11.2005р. на суму 103 645,19 грн., № 733255708448 від 03.11.2005р. на суму 34 561,41 грн., № 733255708449 від 09.11.2005р. на суму 24 198,14 грн., № 733255708450 від 09.11.2005р. на суму 5 944,68 грн. на загальну суму 978 159,34 грн., а листом №1318/15-2 від 31.01.2006р. - у погашення податкового векселя № 733255708476 від 02.12.2005р. на суму 147 721,58 грн.

Суд критично ставиться до тверджень податкового органу про непогашення таких податкових векселів в силу наступного: по-перше, відповідачем не спростовано фактів їх погашення, як от не представлено будь-яких доказів не надсилання зазначених листів або відкликання останніх; по-друге, незважаючи на витребовування судом доказів, відповідачем не представлено суду книг обліку спірних податкових векселів за листопад-грудень 2005 року, січень 2006 року; по-третє, ДПІ не надано доказів вжиття передбачених законом заходів по стягненню заборгованості по податкових векселях, як от звернення до платника податків, обслуговуючого банку (АППБ «Аваль») чи з відповідними позовними вимогами суду.

За таких обставин суд приходить до висновку про погашення зазначених податкових векселів на загальну суму 1 125 880,90 грн. у січні 2006 року та правомірне їх включення до складу податкової декларації в зазначеному податковому періоді.

Окремо суд бере до уваги акт звірки розрахунків з бюджетом від 29.11.2005р., складеного та підписаного інспектором ДПІ та головним бухгалтером товариства, з якого вбачається, що станом на 29.11.2005р. переплата ЗАТ «Завод комунального транспорту» з податку на додану вартість складала 3 846 421,74 грн. При цьому обставина наявності переплати з податку на додану вартість встановлена судами в ході розгляду № 5/3285-28/378А за позовом Державної податкової інспекції у м. Львові до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ЗАТ «Завод комунального транспорту» про стягнення заборгованості в сумі 145 385,86 грн. Зокрема, з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2007р. у справі № 5/3285-28/378А, залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2009р. у справі № К-16413/07 вбачається, що в якості підтвердження наявності переплати з податку на додану вартість відповідачем надано копію акту звірки розрахунків з бюджетом від 29.11.2005р., згідно якого станом на 29.11.2005р. переплата відповідача (ЗАТ «Завод комунального транспорту») з податку на додану вартість складала 3 846 421,74 грн.

За таких обставин, факт наявності переплати з податку на додану вартість станом на 29.11.2005р. в сумі 3 846 421,74 грн., встановлений судовим рішенням в іншій справі, не потребує доведення при розгляді даної справи та виключає будь-які сумніви в достовірності даних податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за 2005 рік.

При цьому суд констатує, що у матеріалах справи відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, які б спростовували зазначені позивачем показники податкових деклараціях як от висновки інших перевірок тощо.

Зважаючи на підтвердження у судовому процесі заявленої позивачем у декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року суми податкового кредиту та від'ємного значення з податку на додану вартість, суд доходить до висновку, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» правомірно відображено показники у декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року (в т.ч. правомірно визначено суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ із врахуванням залишку від'ємного значення податку на додану вартість попередніх періодів). Інших доказів неправомірного формування позивачем податного кредиту відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, позивачем представлено докази, які спростовують покликання відповідача на порушення, що на думку ДПІ у м. Львові було здійснено позивачем, а відповідачем в свою чергу зазначене не спростовано.

Зважаючи на правомірність формування позивачем показників податкової декларації з податку на додану вартість, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Львові № 182301/0/8304 від 19.05.2006р. та № 192301/0/8305 від 19.05.2006р. є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (п. 6.4. ст. 6.) не передбачає відкликання податкового повідомлення-рішення у разі залишення скарги платника податків без задоволення.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за № 467/7788.

Відповідно до п. 4.3 цього Порядку при складанні податкового повідомлення йому присвоюються та вносяться до реєстру податкових повідомлень: а) до графи 1 порядковий номер за певний рік; б) до графи 2 дата складання.

Номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення); номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера; через дріб - номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення.

У п. 5.3 Порядку передбачено, що після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та: а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним; б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Зазначене положення п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в якому йдеться про складення та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення з іншим номером через дріб, не передбачене п. 6.4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, винесення за результатами розгляду скарги податкового повідомлення-рішення з іншим номером через дріб не є відкликанням первинного рішення, а інших правових підстав для припинення його чинності законодавство не передбачає. Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові № 182301/0/8304 від 19.05.2006р., № 182301/1/10938 від 30.06.2006р., № 182301/2/14908 від 06.09.2006р., № 192301/0/8305 від 19.05.2006р., № 192301/1/10939 від 30.06.2006р. і № 192301/2/14907 від 06.09.2006р. є окремими відносно одне одного рішеннями і виходячи з принципу правової визначеності, потребують самостійної правової оцінки.

Враховуючи все вищевикладене позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення пропорційно суму задоволених позовних вимог.

Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 182301/0/8304 від 19.05.2006 року, № 182301/1/10938 від 30.06.2006 року, № 182301/2/14908 від 06.09.2006 року, № 192301/0/8305 від 19.05.2006 року, № 192301/1/10939 від 30.06.2006 року, № 192301/2/14907 від 06.09.2006 року прийняті Державною податковою інспекцією у м. Львові.

Стягнути з Державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» сплачену суму судового збору в розмірі 10 (десять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 27 квітня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.