Ухвала суду № 30990975, 29.04.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/1905/13

Справа № 2/640/103/13/18 Головуючий І інстанції: Бородіна Н.М.

Категорія: про відшкодування шкоди Доповідач: Івах А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Пшенічної Л.В., Ізмайлової Г.Н.,

при секретарі - Варюшичевій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 січня 2013 року у справі за позовом ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» у листопаді 2011 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в порядку регресу.

На обґрунтування вимог позивач вказував, що 09 листопада 2011 року у м. Харкові сталася ДТП за участю автомобіля «Toyota Camry», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Chevrolet», державний номер НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_1

Внаслідок ДТП автомобіль «Toyota Camry», державний номер НОМЕР_1, який на момент пригоди був застрахований за договором добровільного страхування транспортного засобу № 0112-2101-347 від 06.10.09р. в АСТ «АИС-Поліс», правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт»», отримав механічні пошкодження. Згідно страхового акту № 268-2553/10 від 6 серпня 2011 року розмір страхового відшкодування за випадком, що стався 9 листопада 2011 року, становить 82 335, 92 грн.

Згідно наказу № 1112 від 12 листопада 2010 року позивачем, з урахуванням п. 11.13 Додатку 1 до договору добровільного страхування № 0112-2101-000347 від 6 жовтня 2009 року, за яким у випадку коли страховий платіж сплачується частинами, страховик має право вирахувати суму всіх несплачених страхових платежів із суми нарахованого відшкодування, з суми страхового відшкодування було вирахувано залишок несплаченої страхової премії в розмірі 10 547, 17 грн. Сума страхового відшкодування склала 71 547, 17 грн. і була виплачена ОСОБА_2 ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» 12 листопада 2010 року.

Враховуючи часткове відшкодування шкоди в порядку регресу ТОВ «Страхова компанія «Кредо», де була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, позивач просив в порядку регресу, збільшивши у подальшому позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 збитки у сумі 16 177, 96 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 січня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» задоволені частково: суд стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача матеріальну шкоду в порядку регресу у сумі 10 783 грн. 58 коп. та судовий збір - 214 грн. 60 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги у справі задовольнити частково - у сумі 197 грн.06 коп., витрати на проведення судової експертизи у сумі 72 грн. 92 коп. - покласти на нього, а у сумі 3 911 грн. 58 коп. - на позивача та розподілити пропорційно задоволеним вимогам сплачений позивачем судовий збір.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, суд при його ухваленні внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження та оцінки неповно та неправильно встановив обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Судом встановлено, що 9 листопада 2009 року по вул.. Світлій в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Camry», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Chevrolet», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, автомобілі отримали механічні пошкодження.

Майнові інтереси власника автомобіля «Toyota Camry» державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2, на момент ДТП були застраховані в ACT «АИС-Поліс», правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», за договором добровільного страхування транспортного засобу № 0112-2101-000347 від 6 жовтня 2009 року (а. с. 21-30).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Chevrolet» державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 на момент ДТП також була застрахована в ТОВ «Страхова компанія «Кредо», згідно полісу №ВС/0843829 обов'язкового страхування від 6 січня 2009 року (а. с. 93).

Згідно постанови Московського районного суду м. Харкова від 16.12.09р. вищезазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху, оскільки вони не дотримались безпечного інтервалу. Дорожньо-транспортна пригода, що мала місце 9 листопада 2009 року, сталася з вини обох водіїв (а. с. 45).

Судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, якого він дійшов, з урахуванням встановлених обставин ДТП, вини обох водіїв у його скоєнні та положень ст. 1188 ЦК України, визначивши ступінь вини водія ОСОБА_1 у 50 відсотків.

Із розрахунку страхового відшкодування від 06.08.10р., ремонтної калькуляції № 2553/09 від 27.11.09р., акту службового розслідування (страховий акт) №268-2553/10 від 06.08.10р. (а. с. 46-49, 55-56,57-58), складених «Страховою компанією «Український страховий стандарт» вбачається, що сума страхового відшкодування складає 82 335,92 грн. Згідно наказу голови правління «Страхової компанії «Український страховий стандарт» виплачена ОСОБА_2 сума страхового відшкодування складає 71 547,17 грн., яка згідно з платіжним дорученням №1644 від 12.11.10р. виплачена та ОСОБА_2 не оспорена, тобто фактичні витрати понесені страховиком складають 71 547,17 грн.

Судова колегія вважає, що визначаючи необхідну страхову суму для ремонту автомобіля «Toyota Camry» державний номер НОМЕР_1, суд першої інстанції правильно виходив із наданих позивачем розрахунків, оскільки вони ґрунтуються на ремонтній калькуляції, здійсненій станом на 27.11.09р. при огляді транспортного засобу.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 8 лютого 2012 року позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ТОВ «Страхова компанія «Кредо»» задоволені та на користь позивача з ТОВ «Страхова компанія «Кредо»» стягнуто в порядку регресу заподіяну ОСОБА_1 майнову шкоду - 24 990 грн.

Таким чином, з урахуванням понесених ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» фактичних витрат в сумі 71 547,17 грн., встановлену ступінь вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, та відшкодування шкоди ТОВ «Страхова компанія «Кредо» в сумі 24 990 грн., суд дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 в порядку регресу матеріальної шкоди у сумі 10 783,58 грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, ухвалив законне рішення на основі повно в всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.. ст.. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -