Рішення № 30989578, 18.04.2013, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 2114/10810/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого-судді: Майдан С.І.

при секретарі: Коноплянніковій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом приватного виробничого підприємства «М.А.Л.» до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до приватного виробничого підприємства «М.А.Л.» про виділ частки в натурі у спільному майні,

встановив:

08.07.2009 року ПВП «М.А.Л.» звернулося до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги обґрунтувало тим, що згідно договору купівлі-продажу від 16.01.2003 року ПВП «М.А.Л.» та ОСОБА_1 придбали на праві спільної часткової власності нерухоме майно, яке складається з адміністративної будівлі (літ. 3), загальною площею 237,8 кв.м, із них І поверх приміщення №1, 2, 3, 4 та другий поверх повністю; майстерні (літ. В), котельні (літ. Д) та розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 64. За зазначеним договором купівлі-продажу ПВП «М.А.Л.» сплатило 110617,92грн., що становить 90% вартості придбаного майна, відповідачемДовгань П.В. було сплачено 12290,88грн., що становить 10% вартості придбаного майна. З моменту придбання та й на час звернення до суду позивач одноособово несе тягар утримання спільно придбаного майна. Вважав, що право власності відповідача на зазначене нерухоме майно має бути припинено. Спільне володіння та користування майном є неможливим між сторонами, так як позивач його використовує для здійснення основної виробничо-господарської діяльності, а відповідачем воно не може використовуватися самостійно, так як його частка є незначною, і не може бути виділена у натурі. ОСОБА_2 є неподільним, так як його не можна поділити без втрати цільового призначення. Припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї, так як відповідач не використовує дане майно. Просив суд припинити право власності ОСОБА_1 на частку у спільному майні, що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 64, визнати за ПВП «М.А.Л.» право власності на об'єкти зазначеного нерухомого майна, судові витрати покласти на відповідача по справі.

03.08.2009 року ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ПВП «М.А.Л.» про виділ частки у спільному майні в натурі. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що згідно договору купівлі-продажу від 16.01.2003 року ПП «М.А.Л.» та ОСОБА_1 придбали на праві спільної часткової власності зазначене нерухоме майно. В натурі це майно сторонами не виділялося і домовленості про це ними не досягнуто, у звязку з чим між співвласниками виник спір щодо користування вказаним майном. Просив суд виділити в натурі його частку у спільному майні, що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 64, та становить 10%.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ПВП «М.А.Л.» підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити за необґрун-тованістю. В останнє судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представники позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримали, просили суд з підстав, зазначених в позовній заяві, виділити у власність ОСОБА_1 в натурі частку нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м.Херсон, вул. Робоча,64, що складає 10/100 частин спільного майна (будівель та споруд) згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №0130 від 30.07.2010 року. Позовні вимоги ПВП «М.А.Л» не визнали, просили суд відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу №5130 від 16.01.2003 року, укладеного на Херсонській товарній біржі « Альтер-Его», сторони за справою у ЗАТ «Приморя-Сервіс» у спільну часткову власність придбали об'єкт нерухомого майна, який складається з адміністративної будівлі літ. « 3» загальною площею 237,8 кв.м, із них І поверх приміщення №1, 2, 3, 4 та другий поверх повністю; майстерні літ. В, загальною площею 740,6 кв. м, котельні літ. «Д», загальною площею 86,2 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 64, вартістю 122908,80 грн. Згідно п 1.5 договору ПВП «М.А.Л.» сплатило 110617,92 грн., що становить 90% вартості придбаного майна, а ОСОБА_1 було сплачено 12290,88 грн., що становить 10% вартості придбаного майна Зазначений договір було зареєстровано в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації 24.01.2003 року ( а.с.7 том1).

Відповідно до платіжного доручення № 504 від 17.01.2012 року приватним виробничим підприємством «М.А.Л.» було внесено на рахунок Комсомольського районного суду ( отримувач ГУ ДКСУ у Херсонській області) 120306 грн. як грошову компенсацію вартості частки у спільному майні ( а.с.78).

У силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України ст.ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Керуючись цими положеннями правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження спільною частковою власністю здій-снюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених повноважень мають рівні права.

Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право власності на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, передбачене ч. 2 ст. 364 ЦК України право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками. При цьому нормою ч.2 ст. 364 ЦК України передбачено, що обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про призначення компенсації, і не передбачається обов'язкової згоди інших співвласників на такий виділ та не ставиться право співвласника на виділ у залежність від згоди інших співвласників і мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.

Як вбачається з матеріалів справи представники ОСОБА_1 заперечували факт неможливості виділу частки ОСОБА_3 у спільному майні та не погодилися на отримання грошової компенсації.

Відповідно до ч.1 ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

За змістом зазначеної норми закону припинення права особи на частку у спільному майні допускається лише в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сімї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей обєкта, який є спільним майном.

Відповідно до ч.2 ст.183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Враховуючи, що спірне майно складається з декількох речей (будівель), та з договору купівлі-продажу вбачається, що на момент придбання цього майна сторонами не обумовлювалося їх цільове призначення (спільно чи окремо), договору між сторонами про цільове призначення речей (будівель) немає, суд вважає, що ці речі можуть бути виділені в натурі як будівлі без привязки до конкретного цільового призначення відповідно до висновку судової технічної експертизи №0130 від 30.07.2010 року.

Згідно висновку судової технічної експертизи №0130 від 30.07.2010 року виробничий процес, що відбувається в придбаних сторонами будівлях, не пов'язаний між собою так, що може розглядатися як безперервний цикл з кінцевим результатом, а тому можливий варіант виділу частки у спільному майні, за яким у володіння співвласника ОСОБА_1 виділяється частина адміністративної будівлі літ. «З» (приміщення І-го поверху: 1,2,3,4, та ІІ поверх), площею 237,8 кв.м, інвентаризаційною вартістю 20329 грн., та будівля котельної (кузні) літ.»Д», площею 86,2 кв.м, інвентаризаційною вартістю 8219 грн., всього на 28548 грн., що складає 10/100 частин об'єкту нерухомого майна (будівель), який знаходиться за адресою: ОСОБА_4, вул. Робоча, 64 (а.с.167-173том1).

Підстав для задоволення первісного позову суд не вбачає, оскільки відповідно до висновку зазначеної експертизи існує варіант виділу частки в натурі, а правовий режим спільної часткової власності враховує інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.

Висновки технічних експертиз від 25.10.2009 року, 06.01.2011 року, 09.07.2012 року, з яких вбачається, що виділити в натурі нерухоме майно відповідно до часток співвласників неможливо без втрати функціонального(цільового)призначення обєкту, суд до уваги не приймає, так як сторонами не обумовлено їх цільове призначення (спільно чи окремо), договору між сторонами про цільове призначення речей (будівель) немає .( а.с.32-37, 213- том1, а.с.164 том2).

Доводи представника ПВП «М.А.Л.» про визначення цільового призначення майна між сторонами саме для здійснення ремонтно-механічних робіт, неможливість виділу частки ОСОБА_1 із спільного майна, та те, що припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, суд до уваги не приймає, ним неправильно витлумачені положення про застосування норм ст.ст.364, 365 ЦК України, його доводи спростовуються матеріалами справи, на які суд послався при обґрунтуванні зустрічних позовних вимог.

Доводи представника про неправильно визначену висновком технічної експерттизи №0130 від 30.07.2010 року інвентаризаційну вартість спірного майна- 280584 грн, суд вважає необґрунтованими, так як вона відповідає матеріалам інвентаризаційної справи, яку суд дослідив у судовому засіданні, інвентаризаційна вартість спірного майна співпадає з висновками інших проведених за справою експертиз.

Враховуючи зазначене, суд задовольняє зустрічний позов про виділ частки в натурі у спільному майні як обґрунтований, та відмовляє у задоволенні первісного позову про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності за безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,57,60, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову приватного виробничого підприємства «М.А.Л.» до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до приватного виробничого підприємства «М.А.Л.» про виділ частки в натурі у спільному майні задовольнити.

Виділити у власність ОСОБА_1 в натурі частку нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Робоча,64, та складається з частини адміністративної будівлі літ. «З» (приміщення І-го поверху 1,2,3,4, та ІІ поверх), площею 237,8 кв.м, інвентаризаційною вартістю 20329 грн., будівлі котельної (кузні), площею 86,2 кв.м, інвентаризаційною вартістю 8219 грн., всього на 285448 грн., що складає 10/100 частин будівель та споруд (згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №0130 від 30.07.2010 року).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з моменту проголошення рішення.

СуддяОСОБА_2