Постанова № 30987483, 23.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року № 813/2368/13-а

11 год. 46 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Процько Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Борис А.С.;

відповідача: ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Львівський міський центр зайнятості (далі Львівський МЦЗ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2) про стягнення коштів в сумі 1229,32 грн. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 25.04.2012 року по 06.09.2012 року перебував на обліку у Львівському МЦЗ та незаконно отримував допомогу по безробіттю протягом зазначеного періоду, оскільки перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-Полімер» (далі - ТзОВ «Енергоресурс-Полімер»), але про ці обставини центру зайнятості не повідомив. В результаті, з 25.06.2012 року по 02.09.2012 року відповідачу безпідставно виплачувалась допомога по безробіттю на загальну суму 1229,32 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, надав пояснення, у яких визнав факт перебування у трудових відносинах з ТзОВ «Енергоресурс-Полімер», проте своєчасно не повідомив про це Львівський МЦЗ.

Суд заслухав пояснення сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин:

Згідно із ст.ст. 1, 2 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог пп. 2, 3 ст. 36 вищезазначеного Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

ОСОБА_2 на підставі його заяви від 25.04.2012 року, було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. За час перебування на обліку в центрі зайнятості, відповідач за період з 25.06.2012 року по 02.09.2012 року безпідставно отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 1229,32 грн.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Енергоресурс-Полімер». Відповідно до наказу від 22.06.2012 року №33-к відповідач був прийнятий на роботу в ТзОВ «Енергоресурс-Полімер», де працював монтажником в цеху полімерних конструкцій та був звільнений 27.08.2013 року згідно наказу від 14.08.2012 року №49-к. Про факт свого працевлаштування відповідач не повідомив центр зайнятості.

Отже, під час перебування на обліку у центрі зайнятості відповідач належав до категорії зайнятого населення, тому не мав права отримувати допомогу по безробіттю. Приховування відповідачем факту його працевлаштування зумовило безпідставну виплату йому допомоги в сумі 1229,32 грн.

19.02.2013 року Львіський МЦЗ надіслав ОСОБА_2 претензію про необхідність повернення безпідставно отриманих коштів у зв'язку з безробіттям. Втім, відповідач зазначену вимогу позивача не виконав. Станом на дату судового розгляду справи відповідач так і не повернув Львівському МЦЗ кошти в сумі 1229,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Частиною 3 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову. Враховуючи пояснення відповідача та визнання ним адміністративного позову повністю, докази, долучені до матеріалів справи та досліджені у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 112,122, 128, 136, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості кошти в сумі 1229 (одна тисяча двісті двадцять дев'ять) грн. 32 коп. на р/р 37170001000584 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, одержувач - Львівський міський центр зайнятості, ЄДРПОУ 25555035.

Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена в повному обсязі 29.04.2013 року.

Суддя Клименко О.М.