Постанова № 30987242, 22.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 р. Справа №805/3808/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:10

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку», м. Красноармійськ

про стягнення коштів платника податків Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» на суму податкового боргу за рахунок готівки у розмірі 43 956,52 грн., -

за участю представників сторін:

від заявника: Міщанін А.В. - за дов. від 13 червня 2012 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» про стягнення коштів платника податків Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» на суму податкового боргу за рахунок готівки у розмірі 43 956,52 грн.

Під час розгляд справи позивачем надано заяву, в якій він уточнив позовні вимоги та просить стягнути кошти платника податків Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» на суму податкового боргу за рахунок готівки у розмірі 43 956,92 грн.

Правовою підставою стягнення готівкових коштів представник позивача під час розгляду справи вважає приписи ст.ст. 14, 16, 19-1, 20, 41, 59, 88, 89, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у відповідача виник на підставі поданих податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень та пені по податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Міський парк культури та відпочинку» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області, перебуває на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ Донецької області ДПС з 31.08.1994р. (арк. справи 46, 52).

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із пунктами 203.1., 203.2. ст. 203 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем самостійно подано до податкового органу: податкову декларацію по податку на додану вартість від 19.03.2012р. № 2441, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2 450,00 грн., податкову декларацію по податку на додану вартість від 19.04.2012р. № 4827, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 3 223,00 грн., податкову декларацію по податку на додану вартість від 21.05.2012р. № 8832, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 78,00 грн., податкову декларацію по податку на додану вартість від 19.06.2012р. № 9034810546, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 8 727,00 грн., податкову декларацію по податку на додану вартість від 20.07.2012р. № 9042345835, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 1 481,00 грн., податкову декларацію по податку на додану вартість від 17.08.2012р. № 9049868987, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 476,00 грн., податкову декларацію по податку на додану вартість від 18.09.2012р. № 9057113812, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 4 834,00 грн., податкову декларацію по податку на додану вартість від 19.10.2012р. № 9064820069, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2 637,00 грн., податкову декларацію по податку на додану вартість від 13.11.2012р. № 9072578350, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2 349,00 грн., податкову декларацію по податку на додану вартість від 14.12.2012р. № 9078712837, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 4 145,00 грн., податкову декларацію по податку на додану вартість від 18.01.2013р. № 9085319598, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 3 156,00 грн. (арк. справи 54 - 85).

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.3. ст. 58 цього Кодексу, повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податковим органом (позивачем у справі) проведено перевірки відповідача та прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено суми штрафних санкцій з податку на додану вартість - від 05.03.2012р. № 0000141640/0 в розмірі 392,05 грн.; від 19.04.2012р. № 0000111502/0 в розмірі 588,36 грн., від 18.06.2012р. № 0000191502/0 в розмірі 2 495,56 грн., від 06.09.2012р. № 0000421502/0 в розмірі 2 189,76 грн., від 17.10.2012р. № 0000521502 в розмірі 760,81 грн., від 19.11.2012р. № 0000591502 в розмірі 39,00 грн., від 19.12.2012р. № 0000641502 в розмірі 660,00 грн., від 18.01.2013р. № 0000021502 в розмірі 225,81 грн., № 0000421502 в розмірі 2 148,95 грн. (арк. справи 5 - 21, 37 - 40), які направлені відповідачу поштою, про що свідчать копії поштових повідомлень. В адміністративному або судовому порядку не оскаржено.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Кодексу пеня нараховується:

129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Податковим органом згідно з вимогами цієї статті було нараховано відповідачу пеню по податку на додану вартість в сумі 3 081,38 грн. (арк. справи 24).

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань за наведеними податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями та по пені утворилась заборгованість у загальному розмірі 43 956,52 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків, розрахунком суми заборгованості (арк. справи 24 - 31).

Приписами п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, встановлена черговість прийняття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме, першочергово податковим органом приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, податковий орган може приймати заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, в якого наявний податковий борг. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1244 затверджений Порядок зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, який визначає механізм зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - майно), в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що погашення усієї суми податкового боргу платника податків за рахунок його майна здійснюється за рішенням органу державної податкової служби, прийнятим з урахуванням вимог пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, яким передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ, право податкової застави виникає згідно з законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181-III, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податковою інспекцією, з урахуванням вимог Закону № 2181-ІІІ, який був дійсним на момент винесення податкової вимоги від 20.12.2010р., та ст. 89 Податкового кодексу України, було складено акти опису майна (арк. справи 86 - 89, 92) та 26.03.2012р. було зареєстровано право податкової застави, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 35394191, 30214736 (арк. справи 91, 93), що також є передумовою для погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Законодавець визначив, що продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, як захід щодо погашення податкового боргу платника податків може застосовуватись податковим органом лише у разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків.

Законодавець чітко визначив, що продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, як захід щодо погашення податкового боргу платника податків є виключною нормою та може застосовуватись податковим органом лише у разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.04.2012р. по справі № 2а/0570/3820/2011 задоволений позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області до Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» про стягнення коштів з рахунків у банках на суму податкового боргу у розмірі 39 380,89 грн.; постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а/0570/12460/2011 задоволений позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області до Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» про стягнення коштів з рахунків у банках на суму податкового боргу у розмірі 28 994,95 грн. (арк. справи 43 - 44, 47 - 48).

З урахуванням вказаних судових рішень позивачем були спрямовані до банківських установ, а саме, Філії Донецького ОУ АТ «Ощадбанк» № 10004/0218, ПАТ «Укрсоцбанк», інкасові доручення (розпорядження): від 10.01.2013р. № 38, 39, 41, 42, 44, 45 (арк. справи 32 - 36, 96).

Тобто, у відповідача на момент звернення до суду з даним позовом відсутні кошти на розрахункових рахунках в банках, що унеможливлює здійснити стягнення коштів з рахунків платника податків у банках.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки у загальній сумі 43 956,92 грн.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом було направлено податкову вимогу від 20.12.2012р. № 1/60, яку вручено відповідачу особисто, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (арк. справи 53).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» про стягнення коштів платника податків Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» на суму податкового боргу за рахунок готівки у розмірі 43 956,92 грн. - задовольнити.

Стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить Комунальному підприємству «Міський парк культури та відпочинку» на суму податкової заборгованості у розмірі 43 956,52 грн. по податку на додану вартість на р/р 31112029700060, код платежу 14010100, банк одержувача ГУДКСУ в Донецькій області, код ЄДРПОУ 37803022, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 квітня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 26 квітня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.