Ухвала суду № 30987138, 24.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/305/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БМК Тріада» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у місті Черкасах № 0005552301 від 26.11.2012р. та № 0005562301 від 26.11.2012р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у місті Черкасах подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у місті Черкасах проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БМК Тріада» з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «Стройсервіс монтаж» за квітень 2012 року та складено акт від 14.11.2012р. за № 311/22-14/34503363, яким зафіксовано заниження позивачем податку на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 322 903 грн. та завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 307 527 грн. Згідно даних акту перевірки, таке порушення виникло внаслідок того, що виконання робіт за договорами, укладеними між ТОВ «Стройсервіс монтаж» та позивачем, фактично не відбулось. Дані обставини підтверджуються актом документальної перевірки ТОВ «Стройсервіс монтаж» від 10.08.2012р. № 506/22-5/33728848, проведеної Броварською ОДПІ, яким зафіксовано, що господарські операції за квітень 2012 року, щодо виконання цим підприємством робіт не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, оскільки угоди, укладені між ТОВ «Артель В.М.» та ТОВ «Стройсервіс монтаж» мають ознаки фіктивності та є такими, що згідно частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

В акті перевірки від 14.11.2012р. за № 311/22-14/34503363 відповідач робить висновки про порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 322 903 грн. Крім того, відповідач робить висновки про порушення позивачем пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2012 року на суму 307 527 грн.

На підставі згаданого акту перевірки відповідачем винесено: податкове повідомлення-рішення № 0005552301 від 26.11.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, в розмірі 461 291 грн., в тому числі за основним платежем - 307 527 грн., за штрафними санкціями - 153 764 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0005562301 від 26.11.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, в розмірі 484 355 грн., в тому числі за основним платежем - 322 903 грн., за штрафними санкціями - 161 452 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін державною податковою службою в Черкаській області.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Стройсервіс монтаж» укладено: договір № 9 від 2 березня 2012 року, згідно умов якого ТОВ «Стройсервіс монтаж» зобов'язалось виконати роботи із влаштування стяжки житлової частини по об'єкту: житловий будинок № 2 з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на бульварі Перова, 10-12 у Дніпровському районі міста Києва, а позивач прийняти та оплатити виконану роботу; договір № 14 від 05 квітня 2012 року, згідно умов якого ТОВ «Стройсервіс монтаж» зобов'язалось виконати роботи із влаштування бетонної підлоги зі зміцнювачем по паркінгу біля житлового будинку № 2 з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери в кварталі, обмеженому вулицями Чорновола, Дмитрівською та Полтавською у Шевченківському районі міста Києва, а позивач прийняти та оплатити виконану роботу.

На підтвердження виконання договору № 9 від 02 березня 2012 року ТОВ «Стройсервіс монтаж» видано позивачеві податкові накладні: № 1 від 03.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 2 від 04.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 3 від 05.04.2012 року на суму 200 000 грн., в т.ч. ПДВ 33 333 грн. 33 коп., № 5 від 11.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 8 від 18.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 9 від 20.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 12 від 26.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., податкова накладна № 13 від 28.04.2012 року на суму 58 071 грн. 10 коп., в т.ч. ПДВ 9 648 грн. 52 коп.

Крім того, здійснення господарських операцій за договором № 9 від 02 березня 2012 року підтверджується довідкою про вартість будівельних робіт за квітень 2012 року форми ПД КБ-3 від 28.04.2012р., актом приймання виконаних робіт за квітень 2012 року форми КБ-2В від 28.04.2012р. на суму 1 024 289 грн. 50 коп. та платіжними дорученнями про перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Стройсервіс монтаж» № 10108 від 03.04.2012р., № 10115 від 04.04.2012р., № 10155 від 05.04.2012р., № 10257 від 11.04.2012р., № 10339 від 18.04.2012р., № 10387 від 20.04.2012р., № 10443 від 26.04.2012р.

На підтвердження виконання договору № 14 від 05 квітня 2012 року ТОВ «Стройсервіс монтаж» видано позивачеві податкові накладні: № 4 від 06.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 6 від 12.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 7 від 18.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 14 від 28.04.2012 року на суму 687 088 грн., в т.ч. ПДВ 114 514 грн. 67 коп.

Крім того, здійснення господарських операцій за договором № 14 від 05 квітня 2012 року підтверджується довідкою про вартість будівельних робіт за квітень 2012 року форми ПД КБ-3 від 28.04.2012р., актом приймання виконаних робіт за квітень 2012 року форми КБ-2В від 28.04.2012р. на суму 987 088 грн. та платіжними дорученнями про перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Стройсервіс монтаж» № 10155 від 05.04.2012р., № 10286 від 12.04.2012р., № 10338 від 18.04.2012р.

В декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року позивач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 307 527 грн., яка відображена у виданих ТОВ «Стройсервіс монтаж» податкових накладних.

Відповідачем у декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2012 року відображено витрати в розмірі 1 537 635 грн., внаслідок здійснення господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж».

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у місті Черкасах податкових повідомлень-рішень № 0005552301 від 26.11.2012р. та № 0005562301 від 26.11.2012р., з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг; постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В силу положень пунктів 198.1-198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На момент надання податкових накладних, ТОВ «Стройсервіс монтаж» було зареєстровано як суб'єкт господарювання та платник податку на додану вартість, а тому мало право виписувати податкові накладні. При цьому, позивач мав право розраховувати на добросовісність дій свого контрагента.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту та право платника податку на прибуток підприємств на формування витрат для визначення об'єкта оподаткування, не пов'язані зі сплатою контрагентом своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням цим контрагентом правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у місті Черкасах податкових повідомлень-рішень № 0005552301 від 26.11.2012р. та № 0005562301 від 26.11.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В Безименна,

М.С. Міщук

.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Міщук М.С.