КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17004/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
24 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Міщука М.С.
за участю секретаря: Салоїд І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою відповідача - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії , -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2012 року позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського міського центру зайнятості, в якому просив:
- стягнути з гр. Корсуненка Г.І. на користь Київського міського центру зайнятості незаконно отримані кошти у сумі 22 244 грн 68 коп.(двадцять дві тисячі двісті сорок чотири грн 68 коп.).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю:
- стягнуто з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЄДР 03491091) грошові кошти у розмірі 22 244,68 грн. (двадцять дві тисячі двісті сорок чотири гривні 68 коп.).
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач - 07 вересня 2011 ОСОБА_3 зареєстрований в Печерському районному центрі зайнятості м. Києва.
Наказом Печерського районного центру зайнятості від 14.09.2011 року № НТ 110914 на підставі п. 1 та п. 4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачу було призначено допомогу по безробіттю.
В подальшому, при проведенні розслідування страхового випадку позивачем було виявлено ознаку доходу нарахованого (виплаченого) позивачу у Київському національному університеті технологій та дизайну.
На підставі виявлених порушень,03 жовтня 2012 року Печерським РЦЗ видано Наказ № НТ121003 відповідно до якого ОСОБА_3 01.10.2012 року був знятий з обліку громадян, які шукають роботу і безробітних.
Згідно довідки розрахунку витрат коштів нарахованих на випадок безробіття № 07-7102 від 03.10.2012 р. за період з 11.01.2012 р. по 09.06.2012 р. відповідачу була нарахована та виплачена допомога по безробіттю у розмірі 22 244 грн 68 коп. (двадцять дві тисячі двісті сорок чотири грн 68коп.).
У зв'язку із вищевикладеним, 03.10.2012 року ОСОБА_3 було направлено рекомендований лист № 07-7101 від 03.10.12 р., який він отримано позивачем 10.10.2012 року, про необхідність добровільно відшкодувати незаконно отримані кошти у розмірі 22 244 грн 68 коп. (двадцять дві тисячі двісті сорок чотири грн 68 коп.).
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Частиною 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 вищезазначеного Закону встановлено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Пунктом 6.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, визначено, що допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
Згідно п. 2 та п. З ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи, відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта доводи про те, що він не мав наміру та не отримував жодного доходу за взаємовідносинами з Київським національним університетом технології та дизайну, щодо прийняття участі при захисті дипломних робіт на безоплатній основі, відсутності укладення із КНУТД трудових відносин та відсутності фактичного отримання будь-яких грошових коштів від КНУТД, так які такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: наказом КНУТД про затвердження складу ДЕК та включення відповідача у члени ДЕК № 190-уч від 19.11.2011; особисто підписаній заяві відповідача від 11.01.2012 до КНУТД щодо повідомлення виконання, на умовах погодинної оплати праці, навчальних завдань із захисту дипломних проектів з вимогою видачі розпорядження про оплату шести академічних годин; довідці про види навантаження в академічних годинах; реєстрі зданих в бухгалтерію заяв на оплату за погодинним фондом, достовірність яких не спростовано відповідачем; листі ДПІ у Печерському районі м. Києва № 5446/К/17-512 від 15.11.2012 згідно якого податковий орган повідомляє про нарахування відповідачу у січні 2012 року доходу у розмірі 211,02 грн. (погодинна оплата праці по прийому екзаменів із захисту дипломних проектів).
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Безименна Н.В.
Міщук М.С.
Судове рішення № 30987136, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-17004/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: