ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.11 Справа№ 17/161(10)
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.
при секретарі Хрунь І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: ТзОВ «Фінансова компанія «Надія України»в особі Дрогобицького відділення ТОВ «Фінансова компанія «Надія України», м.Дрогобич
до відповідача-1: СПД-ФО ОСОБА_1, м. Дрогобич
відповідача-2: СПД-ФО ОСОБА_2, м. Дрогобич
про: стягнення 1 682,89грн.
Суддя У.І.Ділай
Представники :
Від позивача: Савка Б.Б. -завідуючий відділення (Довіреність Б/Н від 14.04.2010р.)
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть спору:
На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТзОВ «Фінансова компанія «Надія України»в особі Дрогобицького відділення ТОВ «Фінансова компанія «Надія України», м.Дрогобич до відповідачів -СПД-ФО ОСОБА_1, м. Дрогобич та СПД-ФО ОСОБА_2, м. Дрогобич про стягнення 1 682,89грн.
Ухвалою суду від 24.12.2010р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 25.01.2011р.
З підстав, викладених в Ухвалі суду від 25.01.2011р. розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачі-1 та 2 явку представників в судові засідання з невідомих причин не забезпечили, відзиву на позовну заяву суду не надали, хоч і були належно повідомлені про час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представників відповідачів.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
16.07.2010р. між ТзОВ «Фінансова компанія «Надія України»в особі Дрогобицького відділення ТОВ «Фінансова компанія «Надія України»та СПД-ФО ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № ДК 86-37е, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 2 000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 1,95% на тиждень, а відповідач у свою чергу зобов'язався повернути кредит та оплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених Договором.
На виконання договірних зобов'язань позивачем надано відповідачу кредит в сумі 2 000,00 грн., що підтверджується Видатковим касовим ордером №119 від 16.07.2010р.
Згідно п. 3.2. Договору отриманий кредит відповідач-1 зобов'язувався повернути до 16-00год. 27.08.2010р.
Однак, як стверджує позивач у позовній заяві у встановлений Договором строк СПД-ФО ОСОБА_1 кредиту у повному обсязі не повернув. Станом на 14.12.2010р. загальний розмір заборгованості відповідача-1 по кредиту становить 1 600,00 грн.
На підставі п. 7.1. Договору за порушення термінів погашення заборгованості по кредиту, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непогашеного в строк платежу за кожний робочий день прострочення платежу. Згідно розрахунку позивача (із врахуванням вимог ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") сума пені становить 82,89 грн.
Загальна сума позовних вимог складає 1 682,89 грн.
На забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту 16.07.2010р. між позивачем та СПД-ФО ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 62 від 16.07.2010р., п. 1.1. якого передбачено, що поручитель (відповідач-2) зобов'язується відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань, що випливають з Договору кредиту № ДК 86-37е від 16.07.2010р.
Як визначено п. 3.1. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань по Договору кредиту, відповідач-1 та відповідач-2 несуть солідарну відповідальність перед позивачем за виконання зобов'язання в повному обсязі.
Із врахуванням вищевказаного позивач просить суд заборгованість в сумі 1 682,89 грн. стягнути із відповідачів-1 та 2 солідарно.
Вивчивши та оцінивши матеріали справи, долучені до позовної заяви докази та заслухавши представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з наступних підстав:
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідносини виникли на підставі Договору кредиту № ДК 86-37е від 16.07.2010р., на виконання умов якого позивач надав відповідачу-1 кредит в сумі 2 000,00грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що зобов'язань щодо повернення кредитних коштів відповідач-1 належно не виконав.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
П. 7.1. Договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем-1 термінів погашення заборгованості за кредитом, позивач починаючи з третього робочого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту (включаючи два попередні робочі дні), має право нараховувати, а відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0.5% від суми непогашеного в строк платежу за кожний робочий день прострочення платежу до повного погашення поточної заборгованості.
Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вищевказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлено, що розрахунок пені позивачем здійснено із врахуванням вимог вищевказаного Закону -в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Із врахуванням вищевикладеного, позивачем в судовому засіданні доведено факт неналежного виконання СПД-ФО ОСОБА_1 зобов'язань за Договором кредиту № ДК 86-37е від 16.07.2010р., а відтак позивачем підставно заявлено до стягнення заборгованість в розмірі 1 682,89 грн., з яких 1 600,00 грн. боргу по відсотках та 82,89 грн. пені.
Як вбачається із матеріалів справи виконання зобов'язань за Договором кредиту № ДК 86-37е від 16.07.2010р., забезпечено укладеними між ТзОВ «Фінансова компанія «Надія України»в особі Дрогобицького відділення ТОВ «Фінансова компанія «Надія України»та СПД-ФО ОСОБА_2 Договором поруки № 62 від 16.07.2010р., якими передбачено солідарну відповідальність поручителя і боржника перед кредитором.
Згідно положень ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на викладене, суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення заборгованості в сумі 1 682,89 грн. солідарно із відповідача-1 та відповідача-2.
Із врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення. Відповідачі доводів позивача не спростували, доказів оплати боргу суду не надали.
У відповідності з п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів.
На підставі наведеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 553, 554, 599, 610, 612, 1054, 10561 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути солідарно з СПД-ФО ОСОБА_1 (82100, АДРЕСА_1. Ідентифікаційний № НОМЕР_1) та СПД-ФО ОСОБА_2 (82100, АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2) на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Надія України»(02099, м. Київ, вул. Борисоглібська, 9, корпус 90, к. 411. Код ЄДРПОУ 34067398) 1 600,00 грн. боргу по кредиту, 82,89 грн. пені, всього -1 682,89 грн.; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Ділай У.І.
Судове рішення № 30987070, Господарський суд Львівської області було прийнято 10.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/161(10) . Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: