Рішення № 30986601, 24.04.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 квітня 2013 р.

Справа № 902/345/13-г

Провадження № 18/902/31/13

за позовом:Прокурора Вінницького району (вул. С. Наливайка,19, м.Вінниця, 21003) в інтересах держави в особі Вороновицької селищної ради (вул.Леніна, 60, смт. Вороновиця, Вінницький р-н, 23252)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа" (вул. Київська, 127, м.Обухів, Київська обл., 08700)

про розірвання договору оренди землі та стягнення 41000 грн. недоотриманої вигоди

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді Маслія І.В.

Секретар судового засідання Василишена Н.О.

Представники :

прокурор Сопрун В.В., службове посвідчення №007049 від 01.10.12 р.

позивача: Грабчук І.М., довіреність № б/н від 23.04.13р.

відповідача: Гончаренко О.В., довіреність № 4 від 11.03.13 р.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області звернувся прокурор Вінницького району в інтересах держави в особі Вороновицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміа» про розірвання договору оренди землі та стягнення 41 000,00 грн. недоотриманої вигоди.

Позов мотивовано тим, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміа» - орендар відмовилось підписувати договір від 05.01.2011 р. про внесення змін до договору оренди землі від 18.12.2006 р. та в послідуючому відмовився надати договір для державної реєстрації, та як наслідок не сплачував до бюджету збільшену законодавчо передбачену суму орендної плати, у зв'язку з чим прокурор та позивач вважає, що слід розірвати договір оренди землі та стягнути суму недоотриманої вигоди.

Ухвалою суду від 07.03.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.03.2013 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

24 квітня 2013 року в судове засідання з'явились представники сторін.

Вивчивши матеріали справи судом встановлено наступне:

18.12.2006 року між Вороновицькою селищною радою (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каміа» (далі відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,7488 га. Договір було зареєстровано у Вінницькій регіональній філії «Центру державного земельного кадастру» про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2007 р. за № 040755300091.

Відповідно до п. 1 вказаного договору орендодавець надає а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - розміщення інкубаторної станції, яка знаходиться в межах населеного пункту смт. Вороновиця, Вінницького району, Вінницької області по вул.. Жовтнева, 27.

Згідно п. 8 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмірі 4000 грн. в рік.

Пунктом 12 договору зазначено, що розмір орендної плати переглядається у разі :

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податкуЮ, підвищення цін, тарифів, у тому числі інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря підтверджених документами;

- в інших випадках передбачених законом.

Рішенням 13 сесії 05 скликання Вороновицької селищної ради від 31.01.2008 року (згідно внесених змін до ст. 21 Закону України «Про плату за землю» від 03.06.2008 р.) затверджено новий порядок розрахунку орендної плати за землю, згідно якого змінився (збільшився) розмір процентів від нормативної оцінки земельної ділянки (ставка земельного податку по Вороновицькій селищній раді - 2500 грн. за 1 га в рік).

З метою приведення умов договорів оренди землі у стан, відповідний до норм чинного законодавства України, Вороновицькою селищною радою винесено рішення 2 сесії 6 скликання Вороновицької селищної ради від 10.12.2010 року, яким внесено зміни до договору оренди землі від 18.12.2006 р. - встановлено орендну плату в розмірі 45 000,00 грн. в рік.

Вище зазначеним рішенням встановлено укласти договір про внесення змін до договору оренди землі з ТОВ «Камія» та зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію договору у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

05.01.2011 року на підставі рішення 2 сесії 6 скликання Вороновицької селищної ради від 10.12.2010 р., укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 18.12.2006 р. між позивачем та відповідачем, в якому встановлено орендну плату в розмірі 45 000,00 грн. в рік.

Як стверджує прокурор та позивач відповідач відмовився підписувати договір від 05.01.2011 року про внесення змін до договору оренди землі та не зареєстрував його відповідним чином, хоча копію договору отримано особою Чорний Б.В.

В зв'язку з тим, що відповідач відмовився підписувати договір від 05.01.2011 р. про внесення змін до договору оренди землі від 18.12.2006 р. та в послідуючому відмовився надати договір для державної реєстрації, та як наслідок не сплачував до бюджету збільшену законодавчо передбачену суму орендної плати, у зв'язку з чим прокурор та позивач вважає, що слід розірвати договір оренди землі та стягнути 41 000,00 грн. недоотриманої вигоди.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с. 18-22) в якому останній зазначає, що спір між позивачем та відповідачем взагалі відсутній, оскільки позивач не надіслав пропозицію про внесення змін до договору з обґрунтуванням законності запропонованих змін, а посилання в позовній заяві на те, що відповідач відмовився підписувати договір від 05.01.2011 року отриманий певним Чорний Б.В., який не є повноважним представником відповідача є безпідставними, оскільки відповідач не отримав вказаного вище договору про внесення змін. Тому відповідач не вбачає, що допустив істотних порушень умов договору оренди землі, що б стало підставою для розірвання договору. Також відповідачем зазначено що з підстав викладених у відзиві позивач не набув права на отримання орендної плати в розмірі 45000,00 грн. і як наслідок недоотримана сума в розмірі 41 000,00 грн. не може вважатись збитками через відсутність відповідного права.

Так, заслухавши пояснення сторін, повно та об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи та надавши їм правову оцінку, суд прийшов до висновку.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору оренди землі:

Прокурором та позивачем не представлено жодних доказів та не наведено підстав, чітко визначених умовами договору та чинним законодавством, для дострокового розірвання вказаного договору оренди земельної ділянки, та таких підстав суд не вбачає. Загальні посилання позивача на норми закону, зокрема на ст.ст. 610, 611, 651 ЦК України, не доводять та не підтверджують наявність таких підстав, та будь-яких порушень умов договору чи чинних нормативних актів відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. При цьому, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Позивач стверджує, що копію договору отримано особою Чорний Б.В. який в період з 2007 по 2012 рік працював юрист-консультом на ТОВ «Птахофабрика Поділля», а відповідач на момент укладення спірного договору був засновником ТОВ «Птахофабрика Поділля» і контролювало діяльність останього. У матеріалах справи наявна заява від 24.04.2013 р. № 53-770 вих-13 подана прокурором до суду, в якій зазначено, що Чорний Б.В. пояснив, що в січні 2011 року (точної дати не пам'ятає) знаходився в Вороновицькій селищній раді по виробничих питаннях ТОВ «Птахофабрика Поділля», де йому надали для передачі в ТОВ «Каміа» договір, який він протягом 10 днів передав наручно представнику ТОВ «Каміа» з загальною кореспонденцією, але відповідач заперечує щодо отримання даного примірника договору.

Інших листів від позивача з приводу розірвання договору оренди землі на адресу відповідача не надходило, та доказів існування та направлення таких листів позивачем в матеріали справи не подавалося. Тому, суд, виходячи з цього, прийшов до висновку, що твердження позивача про те, що ним належним чином направлено примірник договору про внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру орендної плати, не відповідають дійсності, не підтверджені доказами, в тексті позовної зави та в доданих документах відсутні будь-які посилання на номери та дати направлення примірнику договору про внесення змін, а також відсутні докази відправлення позивачем пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки на адресу відповідача, а тому факт передачі особі Чорний Б.В. не слід приймати до уваги. За таких обставин суд прийшов до висновку, що позивач всупереч вимогам ч. 2 ст. 188 ГК України не направляв відповідачу пропозицій про зміну чи розірвання договору оренди земельної ділянки, а тому його вимоги є безпідставними.

Посилання позивача на Закон України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в частині змін до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», є неправомірним, так як вказаний документ був визнаний таким, що не відповідає Конституції України відповідно до п. 2 рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. по справі № 1-28/2008, а відповідно до п. 5 вказаного рішення втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі», на яку посилається позивач як на підставу для розірвання вказаного договору оренди землі, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» для усіх категорій землі окрім земель сільськогосподарського призначення. При цьому, позивачем не надано ні в позовній заяві ні в матеріалах справи доказів того, що відповідачем не виконується вказана норма закону. Вказана норма закону надає позивачу право пропонувати відповідачу внести відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки в частині зміни розміру орендної плати, а не ставити питання про дострокове розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Позивачем пропозицій щодо внесення змін до договору оренди землі на адресу відповідача не здійснювалося.

Згідно п. 12 договору розмір орендної плати переглядається у разі : зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря підтверджених документами; в інших випадках передбачених законом. Позивач не надав суду доказів того, що відповідач порушував вимоги вказаного пункту договору оренди землі, та того, що це може бути підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди землі в судовому порядку.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї з сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими Законами України. З матеріалів справи невиконання умов договору оренди з боку відповідача та обов'язків, передбачених ст. 25 Закону України «Про оренду землі», не вбачається, та такі твердження не підтверджені жодними доказами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовна вимога про розірвання договору оренди є необґрунтована, безпідставна та така, що задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення суми недоотриманої вигоди.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

В порівняння з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України Закон України "Про оренду землі" є спеціальним Законом щодо регулювання відносин, пов'язаних з укладенням, зміною, розірванням договору оренди землі. І як вбачається із ст. 30 цього Закону він на відміну від Цивільного та Господарського кодексів України передбачає можливість зміни умов договору оренди землі лише за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення такої згоди - у судовому порядку і не передбачає можливості встановлення договором іншого порядку внесення змін до договору.

Отже, виходячи із положень ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" про те, що розмір орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди і положень ст. 30 цього Закону про те, що зміни умов договору оренди землі можливі лише за взаємною згодою сторін, або у судовому порядку, господарський суд прийшов до висновку, що позивач без внесення відповідних змін до договору оренди землі від 18.12.2006р. не мав права на застосування ставки орендної плати за землю у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі, керуючись лише вимогами ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції Законів України від 28.12.2007р. №107-VI та від 03.06.2008р. №309-VI, які (вимоги) стосуються лише договорів оренди землі, які укладалися після набрання ними чинності.

Відтак відповідач, сплачує до бюджету на виконання договору оренди землі від 18.12.2006р. визначену у договорі суму орендної плати, станом на день розгляду справи не має заборгованості перед позивачем з орендної плати за землю за цим договором.

За таких обставин в зв'язку з тим, що зміни до договору оренди землі від 18.12.2006р. за згодою сторін чи за рішенням суду не вносилися стягнення з відповідача 41 000,00 грн. недоотриманої вигоди задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище в задоволені позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено, судовий збір стягується з позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Вороновицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04326069, 23252, Вінницький р-н, смт. Вороновиця, вул. Леніна, 60) до спеціального фонду Державного бюджету України 2 867,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 квітня 2013 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи