Постанова № 30986558, 29.04.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

У.н. 1214/8430/2012

Н.п.2-а/415/30/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі Дьоміновій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про відшкодування тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення суми виплаченої тимчасової державної допомоги , посилаючись на те, що згідно поданих заяв ОСОБА_2 була призначена та виплачена тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідомо відповідно до ст.. 181 Сімейного кодексу України та Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідомо , затвердженого Постановою КМУ від 22.2.2006 року № 189 ( далі Постанова) з 01.07.2008 року по 30.06.2012 року на підставі виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 та довідок відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції про неотримання аліментів.

Відповідно з п.10 Порядку виплата тимчасової допомоги припиняється зокрема, у разі виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 19.06.2012 року виплата допомоги припинена у зв»язку з тим, що батько дитини сплачує аліменти, тобто має можливість утримувати дитину.

Відповідно до п. 12 Порядку , якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, орган опіки та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Розмір виплаченої ОСОБА_2 тимчасової державної допомоги , складає 10244,70грн. Зазначена сума підлягає відшкодуванню з відповідача.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засідання позов підтримала. У своїх поясненнях посилалась на обставини, викладені у позовній заяві, про що надала суду відповідні докази. Доповнила, що перебування відповідача у місцях позбавлення волі не позбавляє стягувачку права звернути з заявою про надання такої допомоги. В обов»язки УПСЗН не входить перевіряти де перебуває боржник. Стягувачкою було всі надані документи і тому була призначена тимчасова допомоги. Під час перебування боржника у місцях позбавлення воли, держава платить допомогу стягувачці на утримання дитини, а після звільнення його з місць позбавлення волі боржник повинен повернути суму виплаченої державної допомоги. З заявою про припинення виплати тимчасової допомоги стягувачка звернулась у червні 2012 року і з липня 2012 року виплата допомоги була припинена.

Відповідач у судовому засідання позов не визнав, пояснив, що з січня 2012 року, після звільнення з місць позбавлення волі, він регулярно виплачував аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5. З липня 2009 року платив аліменти нерегулярно, коли була робота. Перебуваючи в місцях позбавлення волі, аліменти на утримання сина не виплачував добровільно, а виконавчий лист до установи не надходив. ОСОБА_2 знала про те, що він був засуджений та міру покарання. Заробітну плату він отримував, але аліменти на утримання сина не висилав.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні також позов не визнав, посилаючись на те, що відповідач був засуджений за ухилення від плати аліментів , був працевлаштований, отримував заробітну плату, заяву про стягнення з нього аліментів до бухгалтерії за місцем відбування покарання не писав. ОСОБА_2 було відомо, що відповідач відбуває покарання, але вона не повідомила про це ні відділ державної виконавчої служби, ні позивача. Звільнившись з місць позбавлення волі, відповідач з січня 20112 року щомісячно виплачував аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина, але ОСОБА_2 ввела в оману відділ ДВС, не повідомивши про це держаного виконавця. Вважає, що у задоволені позову слід відмовити за небгрунтованістю.

Суд досліджує надані докази:

Довідки про виплату тимчасової допомоги, копія заяви про припинення виплати тимчасової допомоги, копії заяв про призначення тимчасової допомоги, копії довідок відділу ДВС Лисичанського міського управління юстиції про не отримування аліментів з ОСОБА_1 , копія довідки про доходи, копія виконавчого листа, копії квитанцій про перерахування аліментів на користь ОСОБА_2, копія заяви ОСОБА_2 до УПСЗН, копія заяви ОСОБА_1 про надання копій квитанцій про виплату аліментів.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала суду, що відповідач по справі її син. З 2007 року по 2009 рік він не виплачував аліменти на утримання свого сина. У 2010-2011 року заплатив один раз, бо весь цей час не працював, не мав заробітку, потім тривалий час перебував на лікуванні. У серпні чи вересні 2010 року він буз засуджений . Після його осудження вона дзвонила матері стягувачки , щоб вислали виконавчий лист за місцем відбування ним покарання. З невісткою вона не спілкувалась, але виконавчий лист не був направлений. Коли син звільнився з місць позбавлення волі, влаштувався на роботу , почав платити аліменти з січня 2012 року по теперішній час.

Допитана у судовому засіданні як третя особа ОСОБА_2 показала суду, що вона отримувала аліменти за рішенням суду з відповідача на утримання сина ОСОБА_5. Потім дізналась, що у зв»яку невиплатою аліментів відповідачем, їй може бути призначена тимчасова допомоги на утримання дитини. Вона зібрала необхідні документи та звернулась до УПСЗН, де їй була призначена така допомога. Допомогою користувалась з 2009 року по червень 2012 року. З лютого 2012 року відповідач почав виплачувати аліменти на утримання сина і платить по теперішній час. У травні 2012 року вона подала до УПСЗ заяву про припинення виплати допомоги у зв»язку з отриманням аліментів . Знала, що необхідно було написати заяву про припинення надання такої допомоги, але у зв»язку із скрутним матеріальним становище не змогла це зробити. Крім того гроші з УПСЗН вона отримувала на картку без вказівки їх призначення.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала суду, що вона приступила до роботи з квітня 20 12 року . На виконанні у неї знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_1 Оскільки відповідач не виплачував аліменти на утримання сина, стягував отримувала у відділі ДВС довідки про не виплату аліментів. У 24.04.2012 року стягував а звернулась заявою про видачу її довідки про отримання аліментів з листопада 2011 року по квітень 2012 року, а 23.10.2012 року подала заяву про приєднання до справи квитанцій про отримані нею аліменти за період з червня 2012 року по жовтень 2012 року.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, третю особу ОСОБА_2, свідка ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що за рішенням Лисичанського міського суду від 17.05.2004 року № 2-1277/2004 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини , починаючи з 30.04.2004 року і до повноліття дитини.

За заявою ОСОБА_2 починаючи з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року , була призначена та виплачувалась тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідомо ( а.с.2-5,8,10,12,14,16,18). Не виплата аліментів на утримання дитини підтверджено довідками відділу ДВС Лисичанського міського управління юстиції ( а.с.9,11,13,15,17)

Виплата вищезазначеної допомоги була припинена за заявою ОСОБА_2 на ім»я позивача від 19.06.2012 року , у зв»язку з добровільним виконанням відповідачем рішення суду , тобто виплатою аліментів по справі ( а.с.6).

Відповідно до ст.181 ч.8 Сімейного кодексу України якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно ст. 181 ч.10 Сімейного кодексу України суми наданої тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Суд критично оцінює показання відповідача, дані ним у судовому засіданні, щодо не визнання ним позову , з посиланням на те, що він перебував у місцях позбавлення волі, стягувач знала про це і не повідомила відділ ДВС про направлення виконавчого листа за місцем відбування покарання, оскільки сам відповідач , знаючи про рішення Лисичанського міського суду від 2004 року міг написати заяву про стягнення з нього аліментів на утримання дитини і перерахування їх стягувану, але це також не зробив. Щодо виплати стягувачу тимчасової допомоги на утримання дитини до подання нею заяви про припинення їй виплати, тобто до 30.06.2012 року, то УПСЗН припинило таку виплату відповідно до її заяви.

Суд вважає, що не визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, інтереси інших осіб, є передбачені ст. 181 СК України підстави для стягнення з відповідача тимчасової державної допомоги .

На підставі ст. ст. 181 ч.ч. 8,10 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про відшкодування тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, виплачену суму тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме на користь Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області (ГУДКСУ у Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013, код 24205528, р/р 35411095000313) у розмірі 10 244 (десять тисяч двісті сорок чотири ) грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4 судовий збір у сумі 114 (сто чотирнадцять) гривен 70 коп. (на ЄДРПОУ суду 05381343, р/р 31219206700051, УДКСУ в м. Лисичанську код ОКПО 37800278 ГУ ДКСУ в Луганській області МФО 804013, ККД 22030001)

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Л.Б.Чернобривко