Постанова № 30986334, 26.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 квітня 2013 р. справа № 820/2772/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,

за участі:

представників позивача -Данілін О.М., Малахова Ю.А.,

представника відповідача - Яришкіна Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геосат Плюс" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геосат Плюс» (далі - ТОВ «Геосат Плюс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС (далі - Основ'янська МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС), в якому просила скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 11.12.2012 року № 0000420222.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС були відсутні підстави для проведення перевірки ТОВ «Геосат Плюс», що визначені у ст. 78 Податкового кодексу України в підтвердження чого податковий орган самостійно у наказі «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Геосат Плюс» від 06.11.2012 року № 1462 зазначив, що ТОВ «Геосат Плюс» на вимогу податкового органу надано документи в повному обсязі. Окрім того, позивач зазначив, що податковий орган протиправно та безпідставно визначив порушення ТОВ «Геосат Плюс» п.п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки позивач вказаних порушень законодавства не допускав, а тому вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач послався на безпідставність висновків Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про нереальності господарських операцій з контрагентами ТОВ «Аркада-Т», ТОВ «Інтако» та ПП «Рест-Профі», оскільки за даними операціями товари та послуги були надані у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали на підставі викладених у позові фактів та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на матеріали перевірки та вказав, що за результатами проведеної перевірки ТОВ «Геосат Плюс» встановлено порушення ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст.. 228, ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України в результаті чого не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Аркада-Т» за листопад 2011 року, з ТОВ «Рест-Профі» за березень, квітень 2012 року, з ТОВ «Інтако» за травень, червень 2012 року; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України за рахунок чого встановлено заниження податку на додану вартість всього на загальну суму 9710 грн., у тому числі за листопад 2011 року на суму 490 грн., за березень 2012 року на суму 2000 грн., за квітень 2012 року на суму 2000 грн., за травень 2012 року на суму 2600 грн., за червень 2012 року на суму 2620 грн., а саме за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено, що до складу податкового кредиту позивачем включені суми з витрат по придбанню товарів та послуг у ТОВ «Аркада-Т», ПП «Рест-Профі» та ТОВ «Інтако» товари (послуги), які фактично не були надані з посиланням на наявність актів про неможливість проведення зустрічних звірок вищезазначених контрагентів позивача, як на підставі відсутності реальності здійснення таких операцій.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач ТОВ «Геосат Плюс» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.06.1996 року, про що зроблений запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 14801200000008809. Знаходиться на податковому обліку у Західній МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС та зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №200028931.

Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Геосат Плюс» код ЄДРПОУ 24337508 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Аркада-Т» код ЄДРПОУ 33676769 за листопад 2011 року, ТОВ «Інтако» код ЄДРПОУ 36371642 за травень 2012 року та червень 2012 року та з ТОВ «Рест-Профі» код ЄДРПОУ 35860329 за період березень 2012 року та квітень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку, за наслідками якої складений акт від 19.11.2012 року № 4020/222/24337508.

11.12.2012 року з посиланням на даний акт Основ'янською МДПІ м. Харкова було винесене податкове повідомлення-рішення від 11.12.2012 року № 0000420222, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у розмірі 12 137,50 грн. у тому числі за основним платежем - 9 710,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 427,50 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугувало відображення в акті від 19.11.2012 року № 4020/222/24337508 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ «Геосат Плюс» ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст.. 228, ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України в результаті чого не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Аркада-Т» за листопад 2011 року, з ТОВ «Рест-Профі» за березень, квітень 2012 року, з ТОВ «Інтако» за травень, червень 2012 року; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України за рахунок чого встановлено заниження податку на додану вартість всього на загальну суму 9710 грн., у тому числі за листопад 2011 року на суму 490 грн., за березень 2012 року на суму 2000 грн., за квітень 2012 року на суму 2000 грн., за травень 2012 року на суму 2600 грн., за червень 2012 року на суму 2620 грн., а саме формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ «Аркада-Т», ПП «Рест-Профі» та ТОВ «Інтако», які реально не відбулись.

За матеріалами справи судом встановлено, а представником відповідача в ході розгляду справи визнано, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аркада-Т» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень-грудень 2011 року № 84/23-02-09/36987611 від 20.10.2011 року, акту від 10.08.2012 року № 788/22-417/36371642 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтако» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року, березень - червень 2012 року, акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Рест-Профі» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-квітень 2012 року. Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення не покладено, доказів на підтвердження наявності інших підстав визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем не надано.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 19.11.2012 року № 4020/222/24337508, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Суд зазначає, що відповідно до наданого до матеріалів справи наказу Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 06.11.2012 року № 1462 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Геосат Плюс» код ЄДРПОУ 24337508» вбачається, що в якості підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Геосат Плюс» визначено ст. 79 Податкового кодексу України, в свою чергу у вступній частині акту перевірки податковим органом зазначено, що перевірка проведена згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, 79 Податкового кодексу України.

Так, п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

В свою чергу відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявністю наступної обставини - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Суд, аналізуючи вказану норму законодавства, зазначає, що вказана обставина може бути підставою для проведення перевірки платника податків лише у випадку не надання таким платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання.

Проте, зі змісту наказу від 06.11.2012 року № 1462 вбачається, що податковим органом самостійно у ньому зазначено, що листом № 92 від 24.09.2012, № 107 від 12.10.2012р. та №109 від 17.10.2012р. ТОВ «Геосат Плюс» надано документи в повному обсязі.

Отже, суд зазначає, що у Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС станом на 06.11.2012 року були відсутні підстави для проведення документальної перевірки ТОВ «Геосат Плюс», обов'язкова наявність яких чітко встановлена та регламентована ст. 78, 79 Податкового кодексу України, що безумовно свідчить про порушень прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Геосат Плюс» як платника податків.

Суд зазначає, що на сторінці 11 акту перевірки податковим органом зазначено, що ТОВ «Геосат Плюс» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Аркада-Т» за листопад 2011 року на загальну суму сформованого податкового кредиту 490 грн., а на сторінці 9 вказаного акту зазначено, що частина товару придбаного у ТОВ «Аркада-Т» згідно податкової накладної № 242 від 28.11.11 року була реалізована споживачу не платнику ПДВ ОСОБА_4 згідно податкової накладної № 82 від 28.11.2012 року на загальну суму 2 937,6 грн., сума без ПДВ 2 448 грн., сума ПДВ 489,6 грн.

З наявних у справі документів вбачається, що ТОВ «Геосат Плюс» мало взаємовідносини з ТОВ «Аркада-Т» на підставі договору № ПК 11411 від 14.11.2011 року, відповідно до умов якого, ТОВ «Аркада-Т» (Продавець) зобов'язаний поставити, а ТОВ «Геосат Плюс» (Покупець) прийняти та оплатити продукцію в асортименті, відповідно до заказу Покупця. На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Аркада-Т» на адресу ТОВ «Геосат Плюс» виписана в тому числі податкова накладна № 242 від 28.11.2011 року на загальну суму 26 320,00 грн. у т.ч. ПДВ - 4 386,67 грн. Факт відвантаження товару на адресу ТОВ «Геосат Плюс» підтверджується видатковою накладною від 05.12.2011 року № 051213. Оплата за поставлений товар була здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 328 від 28.11.2011 року. Факт руху товару від ТОВ «Аркада-Т» до ТОВ «Геосат Плюс» підтверджується товарно-транспортною накладною № 051213 від 05.12.2011 року. Відповідно до даних видаткової накладної від 05.12.2011 року та товарно-транспортної накладної від 05.12.2011 року, товар був отриманий ОСОБА_5 на підставі довіреності № 191 від 05.12.2011 року, на підтвердження чого позивачем наданий витяг з журналу реєстрації довіреностей, в якому вчинений запис про видачу інженеру ОСОБА_5 довіреності на отримання ТМЦ у ТОВ «Аркада-Т».

Відповідно до товарно-транспортної накладної пунктом розвантаження товару визначено м. Харків, вул. Червоножовтнева, 9В, разом з тим до матеріалів справи позивачем надана копія договору суборенди нежитлового приміщення № 1 від 30.04.2002 року, яким підтверджується, що ТОВ «Геосат Плюс» (Суборендарю) надано у користування нежитлове приміщення за адресою м. Харків, вул.Червоножовтнева, 9В. Оприбуткування придбаного товару у ТОВ «Аркада-Т» підтверджується наданими до матеріалів справи картками рахунків 631 та 361. В підтвердження ведення складського обліку придбаних у ТОВ «Аркада-Т» товарів, позивачем надані до матеріалів справи картки рахунку 281.

Окрім того, до матеріалів справи позивачем надані докази відвантаження товару, а саме «Складу для очищення пресформ «Пента -150» на адресу ОСОБА_4, а саме видаткова накладна № ГП-0001196 від 13.12.2011 року на загальну суму 2 937,60 грн., яке здійснювалися на підставі рахунку-фактури № ГП-0001246 від 16.11.2011 року.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Отже, ТОВ «Геосат Плюс» отримало від ТОВ «Аркада-Т» податкову накладну від 28.11.2011 року №242 на загальну суму 26320,00 грн. у тому числі ПДВ - 4386,67 грн., яка саме і стала підставою для нарахування сум податку, що відноситься до складу податкового кредиту листопада 2011 року.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, протиправним є посилання податкового органу на порушення ТОВ «Геосат Плюс» вищевказаних норм діючого законодавства в частині неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ на суму 490 грн., оскільки під час проведення перевірки податковим органом самостійно встановлений факт використання отриманого товару від ТОВ «Аркада-Т», а саме «Складу для очищення пресформ «Пента -150» в межах господарської діяльності платника податків.

ТОВ «Геосат Плюс» укладений договір № ФС-20305 від 03.05.2012 року з ТОВ «Інтако», відповідно до умов якого, ТОВ «Інтако» (Виконавець) надає послуги з фасування та пакування товару, що належить ТОВ «Геосат Плюс» (Замовнику).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Інтако» на адресу ТОВ «Геосат Плюс» виписані податкова накладна від 31.05.2012 року № 205 на загальну суму 7800 грн. у т.ч. ПДВ - 1300,00 грн. та податкова накладна від 27.06.2012 року № 248 на загальну суму 7800 грн. у т.ч. ПДВ - 1300,00 грн. Факт отримання вказаних послуг ТОВ «Геосат Плюс» від ТОВ «Інтако» підтверджується складеними між сторонами правочину актами здачі-прийняття робіт від 31.05.2012 року № 3105-21 та від 27.06.2012 року № 19.

В підтвердження факту передачі ТОВ «Геосат Плюс» на адресу ТОВ «Інтако» товару для здійснення фасування та пакування між останніми складені акти приймання-передачі.

Окрім того, до матеріалів справи надані закази на фасування та пакування, в яких ТОВ «Геосат Плюс», як Замовник зазначив найменування матеріалів, одиницю виміру, кількість, кількість фасування та пакування, тару фасування та пакування, які отримані директором ТОВ «Інтако», про що свідчить підпис останнього. На виконання вказаних заказів між ТОВ «Геосат Плюс» та ТОВ «Інтако» складені звіти про виконання заказів на фасування та пакування, якими підтверджується факт здійснення фасування та пакування в тару Виконавця та відсутність претензій один до одного.

Відповідно до договору відповідального зберігання матеріальних цінностей № ХР 10405 від 04.05.2012 року ТОВ «Геосат Плюс» (Замовник) передає, а ТОВ «Інтако» (Виконавець) приймає на зберігання матеріальні цінності, що належать Замовнику.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Інтако» на адресу ТОВ «Геосат Плюс» виписані податкова накладна від 31.05.2012 року № 206 на загальну суму 7800 грн. у т.ч. ПДВ - 1300,00 грн. та податкова накладна від 27.06.2012 року № 249 на загальну суму 7920 грн. у т.ч. ПДВ - 1320,00 грн. Факт отримання вказаних послуг ТОВ «Геосат Плюс» від ТОВ «Інтако» підтверджується складеними між сторонами правочину актами здачі-прийняття робіт від 31.05.2012 року № 3105-22 та від 27.06.2012 року № 20. Окрім того, на підтвердження факту передачі ТОВ «Геосат Плюс» на адресу ТОВ «Інтако» товару на відповідальне зберігання між останніми складені акти приймання-передачі.

На виконання п. 3.1 вказаного договору ТОВ «Геосат Плюс» здійснював поставку матеріальних цінностей в приміщення ТОВ «Інтако» за адресою м. Харків, вул.. Чугуївська, 80, що підтверджується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними.

Також, суд зазначає, що податковим органом самостійно у акті перевірки зазначено, що придбані послуги ТОВ «Геосат Плюс» у ТОВ «Інтако» використані у господарській діяльності.

ТОВ «Геосат Плюс» укладений з ПП «Рест-Профі» договір № ФС-20203 від 02.03.2012 року відповідно до умов якого ПП «Рест-Профі» (Виконавець) надає послуги з фасування та пакування товару, що належить ТОВ «Геосат Плюс» (Замовнику).

На виконання умов вказаного договору ПП «Рест-Профі» на адресу ТОВ «Геосат Плюс» виписані податкова накладна від 30.03.2012 року № 197 на загальну суму 6000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 1000,00 грн. та податкова накладна від 28.04.2012 року № 222 на загальну суму 6000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 1000,00 грн. Факт отримання вказаних послуг ТОВ «Геосат Плюс» від ПП «Рест-Профі» підтверджується складеними між сторонами правочину актами здачі-прийняття робіт від 30.03.2012 року № ОУ-300301 та від 28.04.2012 року № ОУ-280403. Окрім того, на підтвердження факту передачі ТОВ «Геосат Плюс» на адресу ПП «Рест Профі» товару для здійснення фасування та пакування між останніми складені акти приймання-передачі.

Окрім того, до матеріалів справи надані закази на фасування та пакування, в яких ТОВ «Геосат Плюс», як Замовник зазначив найменування матеріалів, одиницю виміру, кількість, кількість фасування та пакування, тару фасування та пакування, які отримані директором ПП «Рест-Профі», про що свідчить підпис останнього. На виконання вказаних заказів між ТОВ «Геосат Плюс» та ПП «Рест-Профі» складені звіти про виконання заказів на фасування та пакування, якими підтверджується факт здійснення фасування та пакування в тару Виконавця та відсутність претензій один до одного.

Відповідно до договору відповідального зберігання матеріальних цінностей № ХР 10203 від 02.03.2012 року ТОВ «Геосат Плюс» (Замовник) передає, а ПП «Рест-Профі» (Виконавець) приймає на зберігання матеріальні цінності, що належать Замовнику.

На виконання умов вказаного договору ПП «Рест-Профі» на адресу ТОВ «Геосат Плюс» виписані податкова накладна від 30.03.2012 року № 198 на загальну суму 6000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 1000,00 грн. та податкова накладна від 28.04.2012 року № 223 на загальну суму 6000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 1000,00 грн. Факт отримання вказаних послуг ТОВ «Геосат Плюс» від ПП «Рест-Профі» підтверджується складеними між сторонами правочину актами здачі-прийняття робіт від 30.03.2012 року № ОУ-300302 та від 28.04.2012 року № ОУ-280404. Окрім того, на підтвердження факту передачі ТОВ «Геосат Плюс» на адресу ПП «Рест-Профі» товару на відповідальне зберігання між останніми складені акти приймання-передачі. На виконання п. 3.1 вказаного договору ТОВ «Геосат Плюс» здійснював поставку матеріальних цінностей в приміщення ПП «Рест-Профі» за адресою м. Харків, вул. Чугуївська, 80, що підтверджується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними.

Також, суд зазначає, що податковим органом самостійно у акті перевірки зазначено, що придбані послуги ТОВ «Геосат Плюс» у ПП «Рест-Профі» використані у господарській діяльності.

Оцінивши згадані правочини за правилами ст. 86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, згадані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, позивачем подані до суду виписані ТОВ «Аркада-Т», ТОВ «Інтако», ПП «Рест-Профі» податкові накладні, сторонами правочинів складені та підписані акти здачі-прийняття робіт, акти приймання-передачі ТМЦ, товарно-транспортні накладні, закази, звіти про виконання заказів, докази оплати за отримані товари та послуги.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Витребувані судом на виконання вимог ст. 11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме платіжні доручення, свідчать що ТОВ «Геосат Плюс» на виконання вищезазначених договорів на користь ТОВ «Аркада-Т», ТОВ «Інтако», ПП «Рест-Профі» здійснена оплата у повному обсязі, що підтверджує факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне встановити можливості позивача використання отриманих ним робіт (послуг) у власній господарській діяльності чи з метою отримання прибутку, як так, виходячи зі змісту господарської операції, останні є невід'ємною ланкою у господарському ланцюгу та дослідити відповідні первинні документи.

На вимогу суду, представником позивача були надані до суду документи, якими позивач підтверджує факт використання отриманих ним послуг з метою отримання прибутку, що в свою чергу, підтверджує факт здійснення господарської операції.

Так, в матеріалах справи містяться договір поставки від 16.12.2009 року № 5/373-юр, укладеного між ТОВ «Геосат Плюс» та КП НВК «Іскра», договір від 19.01.2011 року № ПР 11901, укладеного між ТОВ «Геосат Плюс» та ВАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», договір купівлі-продажу від 09.02.2012 року № 09/12, укладеного між ТОВ «Геосат Плюс» та ПАТ «Вівчанський агрегатний завод», договір купівлі-продажу від 04.05.2010 року №ПР10405, укладеного між ТОВ «Геосат Плюс» та ДП «Харківський машинобудівельний завод», договір від 15.01.2010 року № 2ПР-1501, укладеного між ТОВ «Геосат Плюс» та НПП «Хартрон - Плант ЛТД», договір від 04.01.2011 року № 05-11, укладений між ТОВ «Геосат Плюс» та ТОВ ПФ «Соркус», договір від 01.02.2011 року № ПР10102, укладений між ТОВ «Геосат Плюс» та ВАТ «Маршал», договір від 05.11.2008 року № 720уп, укладений між ТОВ «Геосат Плюс» та ДП «Завод ім. Малишева». На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надані до суду копії видаткових накладних.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), розрахунковим документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складених податковими органами акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аркада-Т» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень-грудень 2011 року № 84/23-02-09/36987611 від 20.10.2011 року, акту від 10.08.2012 року № 788/22-417/36371642 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтако» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року, березень - червень 2012 року, акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Рест-Профі» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-квітень 2012 року., якими встановлений факт нереальності здійснення господарської діяльності.

Втім, з цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ТОВ «Геосат Плюс» або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та його контрагенти відповідно до довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданих до матеріалів справи, є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, судом встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки, зроблені без достатнього вивчення первинних документів позивача, належних та допустимих, в розумінні ст.70 КАС України, доказів на підтвердження судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності акт перевірки не містить.

Окрім цього, суд зауважує, що жодного порушення податкового законодавства безпосередньо ТОВ "Геосат Плюс" згідно акту перевірки від 19.11.2012 року № 4020/222/24337508 фахівцями Основ'янської МДПІ м.Харкова встановлено не було.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність податкового повідомлення - рішення Основ'янської МДПІ м.Харкова від 11.12.2012 року №0000420222 дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.

В зв'язку з тим, що Основ'янська МДПІ м.Харкова не мала належних підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ТОВ "Геосат Плюс" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Геосат Плюс" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 121,38 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Геосат Плюс" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 11.12.2012 року №0000420222.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геосат Плюс" (вул. Червоножовтнева, 9в, Харків, 61166, код 24337508) витрати зі сплати судового збору у розмірі 121,38 грн. (сто двадцять одна гривня 38 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 29.04.2013 року.

Суддя Біленський О.О.