Рішення № 30985476, 18.04.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2013 р.Справа № 921/226/13-г/6Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 46002

до відповідача №1 Тернопільської районної державної адміністрації, майдан Перемоги, 1 м. Тернопіль 46018

до відповідача №2 Головного управління Держземагенства у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль 46000

до відповідача №3 Тернопільського районного управління юстиції, вул. Київська, 3а м. Тернопіль 46000

про визнання незаконною відмови Тернопільської РДА про надання дозволу на зміну виду використання земельних ділянок, визнання права на державну реєстрацію зміни виду використання земельних ділянок та інше.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився;

відповідача 3: не з'явився.

Суть справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів №1 - Тернопільської районної державної адміністрації, №2 - Головного управління Держземагенства у Тернопільській області, №3 - Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського районного управління юстиції (з врахуванням клопотання від 18.04.2013 року) про: визнання незаконною відмови Тернопільської РДА про надання дозволу на зміну виду використання земельних ділянок; визнання права на державну реєстрацію зміни виду використання земельних ділянок; зобов'язання внесення відомостей про зареєстровані земельні ділянки; зобов'язання реєстрації відомостей про земельні ділянки в реєстрі прав на нерухоме майно; зобов'язання щодо видачі свідоцтва про право власності на земельні ділянки.

Ухвалою суду від 01 березня 2013 року порушено провадження по справі та її розгляд призначено вперше на 21.03.2013 року. В подальшому її слухання відкладалось, востаннє до 18.04.2013 року.

Ухвалою від 21.03.2013 року проведено заміну у справі первісного відповідача №3 - Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського районного управління юстиції, на належного - Тернопільське районне управління юстиції.

В судове засідання 18.04.2013 року уповноважені представники відповідачів, участь яких не визнавалась обов'язковою, не з'явились, хоча про час і місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов повністю.

Відповідач №1 у поданих суду 18.04.2013р. запереченнях проти позову зазначив, що надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки не відноситься до компетенції райдержадміністрації. Згідно заявленого клопотання від 22.03.2013р., просить суд розглядати справу без участі представника Тернопільської районної державної адміністрації за наявними матеріалами у справі.

Відповідач №2 відзиву на позов не подав, заявивши клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. В судовому засіданні 21.03.2013р. уповноважені представники Головного управління Держземагентства у Тернопільській області повідомили про те, що Поземельна книга на дані земельні ділянки не відкривалась, оскільки Державні акти на землю реєструвались по раніше діючому законодавству. Також зазначили, що жодних звернень від позивача до них не поступало.

Відповідач №3 відзиву на позов не подав, однак повідомив суду, що станом на 14.03.2013р. ФОП ОСОБА_1 із заявою про державну реєстрацію прав на земельні ділянки не звертався. Просить суд розглядати справу без участі його представника.

В розпочатому судовому засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, в т.ч. дані ними в попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив наступне:

- ОСОБА_1 зареєстрований як підприємець, про що 20.06.2001р. йому видано Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2.

- на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду від 20.06.2008 року №2-1735 ОСОБА_1 видано Державні акти серії ЯЛ № 062800 та ЯЛ №062808 від 19.08.2010 року на право власності на земельні ділянки, що розташовані на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (за межами населеного пункту), площею 3.0200 га та 3.7200 га, відповідно.

У вищезазначених Державних актах на право власності на земельні ділянки вказано їх цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

У 2012 році за замовленням ФОП ОСОБА_1 Українським державним інститутом по проектуванню садів і виноградників "Укрдіпросад" розроблено Робочий проект саду на території Тернопільського району Тернопільської області с. Шляхтинці на загальній площі 6,74 га. Відповідна документація розроблена з урахування та у відповідності до діючих ДБН А.2.2-3.2004, ДСТУ 4951:2008 «Насадження плодові».

07.08.2012р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до голови Тернопільської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на зміну виду використання земельних ділянок площею 3,02 га та 3,72 га в межах їх цільового призначення - землі сільськогосподарського призначення. А саме, із земель (для ведення товарного виробництва) на землі (для ведення індивідуального садівництва), згідно з проектом насаджень яблуневого саду, які знаходяться на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району (за межами населеного пункту).

У відповідь, Тернопільська РДА листом від 03.09.2012 р. вих. № 01-1155/4 повідомила, що клопотання щодо надання дозволу на зміну цільового призначення земельних ділянок, що перебувають у власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розглянуто управлінням Держкомзему у Тернопільському районі. Крім того, зазначила, що відповідно до п. 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законів України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається: - купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; - купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок.

У зв'язку із бездіяльністю відповідача №1 та ухиленням відповідачів №2 та №3 від вчинення дій щодо внесення в Державний земельний кадастр, державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомостей щодо виду використання зареєстрованих земельних ділянок та видачі ОСОБА_1 свідоцтв про право власності на земельні ділянки площею 3,02 га та 3,72 га із видом їх використання - землі сільськогосподарського призначення (для ведення індивідуального садівництва), заявник звернувся до суду із відповідним позовом.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Статтею 19 Земельного кодексу України визначено 9 категорій, на які поділяються землі за основним цільовим призначенням, одна з яких - землі сільськогосподарського призначення.

За змістом частини 1 ст.22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до ч.5 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Частиною 5 ст.20 ЗК України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

При цьому у вказаній статті також зазначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Отже, земельна ділянка сільськогосподарського призначення може використовуватися для різних потреб та у будь-який спосіб, який відповідає категорії земельної ділянки.

Враховуючи положення статей 19, 22 ЗК України, ведення індивідуального садівництва є одним з видів використання земель сільськогосподарського призначення, як і ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому, при зміні виду використання земельні ділянки не змінять свого цільового призначення, як землі сільськогосподарського призначення.

Визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки" міститься у ст.1 Закону України "Про землеустрій", це - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. №548 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №587 від 28.09.2012р.) затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ). У відповідності до кодів КВЦПЗ, землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватися, в тому числі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (підрозділ 01.01), та для індивідуального садівництва (підрозділ 01.05), оскільки такі види цільового призначення земель відносяться до Розділу 01 Секції А - землі сільськогосподарського призначення.

Разом з тим, в даному випадку не відбувається зміна цільового призначення, а йдеться лише про зміну виду використання земельної ділянки в рамках цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до чинного законодавства вид використання земельної ділянки визначає саме власник цієї ділянки, що тягне за собою внесення змін до державного земельного кадастру (поземельної книги).

Відтак, відмова Тернопільської районної державної адміністрації, викладена у листі від 03.09.2012 р. вих. № 01-1155/4 є необґрунтованою та такою, що порушує права позивача як власника земельної ділянки.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення не потребує дотримання порядку зміни цільового призначення земель, встановленого статтею 20 Земельного кодексу України, а саме прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення, розроблення та затвердження проекту землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", до Державного земельного кадастру, серед інших, включаються відомості про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Відповідно до підпункту "б" ч.2 ст.21 зазначеного Закону, відомості про цільове призначення земельних ділянок щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони).

Тому, захистити свої права в інший спосіб, ніж як через суд, позивач не може (ст.ст. 16, 20 ЦК України, 20 ГК України).

Відповідно до частин 1, 8 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

За приписами ч. 1 ст.25 вказаного Закону, Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить відомості про земельну ділянку, в тому числі: кадастровий номер; площу; місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); склад угідь; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Як встановлено судом з матеріалів справи та пояснень представників позивача та відповідачів №2 та №3, державна реєстрація прав на земельні ділянки площею 3,02 га (кадастровий номер 125289800010010417) та площею 3,72 га (кадастровий номер 125289800010010418), що розташовані на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (за межами населеного пункту), позивачем не проводилася, та відповідно, Поземельні книги не відкривалися.

Відповідно до пп.10 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051, (надалі Порядок), до Державного земельного кадастру вносяться відомості про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель): категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з документацією із землеустрою; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно із частиною п'ятою статті 20 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 67 Порядку, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Відповідно до п.116 Порядку, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

У разі коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи долини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи викладене, діями відповідача №1 було порушено права позивача як власника земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що унеможливлює їх використання відповідно до визначеного ним виду використання відповідно до розробленого Робочого проекту в межах однієї категорії земель - для індивідуального садівництва, а також перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності, отримання відповідних доходів та реалізації його законних прав та інтересів.

З урахуванням всього вищенаведеного, а також заперечень відповідача №1 з приводу вимог заявника, позовні вимоги щодо визнання незаконною відмови Тернопільської РДА про надання дозволу на зміну виду використання земельних ділянок, визнання права на державну реєстрацію зміни виду використання земельних ділянок, зобов'язання внесення відомостей про зареєстровані земельні ділянки підлягають задоволенню як обґрунтовані і не спростовані належним чином відповідачами.

За письмовою інформацією самого позивача та даних Єдиного державного реєстру судових рішень станом на 18.04.2013 року, аналогічних господарських (адміністративних) справ щодо цього не порушено, судових рішень не постановлено.

В задоволенні вимог щодо зобов'язання реєстрації відомостей про земельні ділянки в реєстрі прав на нерухоме майно та щодо видачі свідоцтва про право власності на земельні ділянки позивача, слід відмовити, оскільки такі заявлені передчасно.

Відповідно до ч.1 статті 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як зазначено у ч.2 ст.28-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", інформація, одержана від органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вноситься державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації прав на відповідний об'єкт до розділу Державного реєстру прав, який містить відомості про нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.2 зазначеного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин 1, 7 ст.3 вказаного Закону, державна реєстрація прав є обов'язковою, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до державного реєстру прав.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини дев'ятої цієї статті.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", свідоцтво про право власності на нерухоме майно підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке видається у випадках, встановлених законом.

За змістом п. 5 ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

З огляду на це, право на звернення із відповідними вимогами до відповідача №3 може виникнути у позивача після виконання даного судового рішення та відмови реєстратора у вчиненні дій, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Оскільки спір виник з вини позивача, згідно з ст.ст. 44,49 ГПК України, сплачений ним судовий збір пропорційно до задоволених вимог не відшкодовується.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Визнати незаконною відмову Тернопільської районної державної адміністрації дати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) дозвіл на зміну виду використання земельних ділянок площею 3,02 га (кадастровий номер земельної ділянки 6125289800010010417) та площею 3,72 га (кадастровий номер земельної ділянки 6125289800010010418), що розташовані на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (за межами населеного пункту), в межах категорії їх цільового використання, із "землі сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва)" на "землі сільськогосподарського призначення (для індивідуального садівництва)".

2. Визнати за ОСОБА_1 право на державну реєстрацію зміни виду використання земельних ділянок площею 3,02 га (кадастровий номер земельної ділянки 6125289800010010417) та площею 3,72 га (кадастровий номер земельної ділянки 6125289800010010418), що розташовані на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (за межами населеного пункту), в межах категорії їх цільового використання, із "землі сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва)" на "землі сільськогосподарського призначення (для індивідуального садівництва)".

3. Зобов'язати Головне управління Держземагенства у Тернопільській області (вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, код 38303176) внести до Державного земельного кадастру (поземельної книги) відомості про зареєстровані земельні ділянки площею 3,02 га (кадастровий номер земельної ділянки 1:289800010010417) та площею 3,72 га (кадастровий номер земельної ділянки 1:189800010010418), що розташовані на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (за межами населеного пункту) щодо виду використання цих земельних ділянок: "землі сільськогосподарського призначення (для індивідуального садівництва)" та надати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) витяги з Державного земельного кадастру про вказані земельні ділянки.

4.В задоволенні решти вимог відмовити.

Сторони і треті особи вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 26 квітня 2013 року.

Суддя І.П. Шумський