Рішення № 30984940, 29.04.2013, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 620/272/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2013 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді- ОГІЄНКА Д.В.,

при секретарі- НІКОЛЕНКО Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка цивільну справу №620/272/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АПК «Зачепилівське», третя особа - відділ Держземагенства у Зачепилівському районі Харківської області, про визнання договору оренди недійсним та про вилучення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

До Зачепилівського районного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ АПК «Зачепилівське», третя особа - відділ Держземагенства у Зачепилівському районі Харківської області, про визнання договору оренди недійсним та про вилучення земельної ділянки, в якому позивач зазначив, що 10.02.2005 р. між ОСОБА_2 та СТОВ «За мир» (правонаступник ТОВ «АПК «Зачепилівське») було укладено договір оренди земельної ділянки та 18.04.2007 р. зареєстрований в Державному реєстрі земель Харківською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру».

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 є правонаступником після померлого чоловіка і є власником вказаної земельної ділянки відповідно до Державного акту на землю. На думку позивача, вищезазначений договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам закону, обмежує його права як власника земельної ділянки, оскільки в ньому відсутні істотні умови договору, що свідчить про його недійсність. Так, у п.17 договору не вказано умови збереження стану обєкта оренди, а також до оспорюваного договору оренди додано непідписаний сторонами акт приймання-передачі земельної ділянки. Позивач, як власник вищезазначених земельних ділянок, на її думку, має право витребувати своє майно у незаконного володільця - СТОВ «За мир» (правонаступник ТОВ «АПК «Зачепилівське»), тому вона звернулася до суду з вимогою визнати недійсними договір оренди земельної ділянки № 261 від 10.02.2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ «За мир» на земельну ділянку площею 4,4672 га з кадастровим номером 6322284500:09:000:0036, що зареєстрований за № 040769400149; зобовязати ТОВ «АПК «Зачепилівське» повернути вказану земельну ділянку у розпорядження ОСОБА_1, як її власника та стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити позов.

Представник відповідача ТОВ АПК Зачепилівське ОСОБА_4 заперечував проти позову, просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Представник третьої особи - відділу Держземагентства у Зачепилівському районі Харківської області ОСОБА_5 в судове засідання не зявилась. Надала клопотання про розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи:

позовну заяву;

квитанції про сплату судового збору в сумі 452,06 грн. та 114,70 грн.

копію паспорту та коду ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

копію паспорту та коду ОСОБА_3;

копію довіреності представника позивача, чинна до 22.08.2015р.

копію договору оренди земельної ділянки № 261 від 10.02.2005 р.;

копію акту прийому передачі земельної ділянки від 10.02.2005р.;

копію додатку до договору оренди земельної ділянки про форму та розмір орендної плати від 10.02.2005 р.;

копію акту визначення меж в натурі гр. ОСОБА_2;

копію державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХР № 064066 виданий 10.11. 2012 р. на імя ОСОБА_2;

поштові повідомлення про вручення повісток сторонам по справі;

копію заперечень проти позову по справі №2013/1060/2012 від 17.09.2012р.;

суд вважає доведеними та такими, що мають значення для правильного вирішення спору наступні обставини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

ОСОБА_6 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012р. № 10-1391/0/4-12 Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм земельного права , судам доведено, що відповідно до статті 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України, Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах прийнято ряд постанов у земельних спорах та сформульовано обов'язкові для всіх судів України правові позиції.

Так, п. 1 цього листа зазначено, що відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною другою статті 15 зазначеного Закону України встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У частині першій статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі", зокрема, умов збереження стану об'єкта оренди (абзац 6), є підставою для визнання таких договорів оренди недійсними (постанови Верховного Суду України від 18 липня 2012 р. по справі № 6-77цс12, від 4 квітня 2012 р. по справі №6-21цс12, від 14 березня 2012р. по справі №6-7цс12, від 06.02.2012р. по справі №6-104ц11).

Аналізом спірного договору оренди земельних ділянок встановлено, що в ньому розділ 17 Умови збереження стану об'єкта оренди не є заповненим. Аналіз змісту інших розділів спірного договору оренди земельної ділянки у співвідношенні з нормами закону України Про охорону земель не виявлено зазначення або посилання на будь які умови збереження стану об'єкта оренди. Отже, зазначення їх у договорі можливо лише шляхом написання конкретних умов, узгоджених сторонами, які б не суперечили чинному законодавству України. Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності в Україні є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Таким чином, правові позиції Верховного Суду України, що сформульовано у вищеназваних рішеннях стосовно обов'язковості визначення в договорах оренди землі умов збереження об'єкта оренди, мають на меті правову охорону власності та природних якостей землі, що повністю відповідає інтересам власника землі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність у спірному договорі його істотної умови зазначення сторонами умов збереження стану об'єкта оренди, що є підставою для визнання такого договору недійсними. При цьому, інші доводи позивача не мають юридичного значення для правильного вирішення спору і не беруться судом до уваги.

Виходячи з наведеного, суд вбачає вимогу про захист майнового інтересу позивача на майбутнє, яке полягає у постійному збереженні стану обєкту оренди. Отже, заява представника відповідача про застосування позовної давності не є прийнятною, так як в цьому випадку фактичного порушення права власності позивача на день розгляду справи судом не відбулось.

Вимога позивача про повернення йому його спірної земельної ділянки підлягає задоволенню, шляхом застосування правил реституції, відповідно до яких земельні ділянки повертаються власникові, а орендна плата поверненню не підлягає, так як відповідач фактично користувався цими земельними ділянками.

Відповідно до ч. 1ст. 214 ЦПК України саме суд вирішує під час постановляння судового рішення які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин справи та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. При цьому з урахуванням положень ч.2 ст. 214 ЦПК України суд, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, зобовязаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі. Спірні договори оренди земельних ділянок належить визнати недійсними, та застосувавши реституцію, повернути земельну ділянку їх законному власникові.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України, присуджуючи позивачу, на користь якого ухвалено рішення з відповідача, понесені ним та документально підтверджені (а.с.1,2) судові витрати у сумі 568,76 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 19 Конституції України, ч.1 та 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", п. 2 ч. 5 та Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення закону України Про внесення змін до закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів від 18.02.2010р. №1878-VI, ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 203, ст.ст. 214, 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України, ст. ст. 10,11, 88, 208, 209, 213, 214, 215, ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «АПК «Зачепилівське», третя особа - відділ Держземагенства у Зачепилівському районі Харківської області, про визнання договору оренди недійсним та про вилучення земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 261 від 10.02.2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ «За мир» на земельну ділянку площею 4,4672 га з кадастровим номером 6322284500:09:000:0036, що зареєстрований за № 040769400149;

Зобовязати ТОВ АПК ЗАЧЕПИЛІВСЬКЕ повернути у розпорядження ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,4672 га з кадастровим номером 6322284500:09:000:0036.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з ТОВ «АПК «Зачепилівське» (64411, Харківська обл., Зачепилівський район, с. Новоселівка, код ЄДРПОУ 35445168) судові витрати в розмірі 568,76 грн., сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий,

Суддя Зачепилівського районного суду

Харківської областіОСОБА_7