Рішення № 30984358, 24.04.2013, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 1510/1753/12

Провадження № 2/500/304/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Баннікової Н.В.

при секретарях Івановій Л.П., Вєлєвій А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ізмаїл цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Одеської філії Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Одеської філії Акціонерний банк «Експрес-Банк» про визнання кредитного договору розірваним, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Одеської філії Акціонерний банк «Експрес-Банк» (далі ПАТ «АБ «Експрес-Банк» в особі Одеської філії АБ «Експрес-Банк», Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення сум заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 56 841,23 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 15.09.2008 р. між АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №100337/12/К (далі Договір) про надання у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 22 000,00 дол. США з кінцевим строком повернення - 15.09.2013 р. під 14,9% річних. Крім цього, у забезпечення виконання зобовязань між Банком та ОСОБА_2 15.09.2008 р. укладено договір поруки №3100337/12/ПР1, а також договір застави транспортного засобу автомобілю марки «Mitsubishi Lancer», 2008 р.в., чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1. Проте, з липня 2009 р. платежі в розмірі 1 323,23 дол. США ОСОБА_1 не було сплачено. 06.04.2010 р. Приморським районним судом м. Одеса ухвалено рішення про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сум заборгованості в розмірі 189 060,50 грн., що утворилась станом на 20.02.2010 р. Рішення суду відповідачем було виконано частково - в розмірі 88 276,96 грн. за рахунок продажу заставного майна - автомобілю марки «Mitsubishi Lancer», 2008 р.в., чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.

У звязку з тим, що рішення суду було виконано відповідачами частково, Банком було донараховано суму заборгованості за період з 20.01.2010 р. по 29.02.2012 р. в розмірі 56 841, 23 грн., яку просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Одеської філії Акціонерний банк «Експрес-Банк» про визнання кредитного договору розірваним, посилаючись на те, що вважає кредитні правовідносини припиненими, оскільки у виконання п.5.2.4 кредитного договору він звернувся до Банку із заявою про розірвання кредитного договору з пропозицією передачі в погашення боргових зобовязань автомобілю. 12.11.2009 р. через не створення комісії для прийняття автомобілю передача предмету застави не відбулась. 30.07.2010 р. ним було передано Банку заставлений транспортний засіб, про що свідчить акт приймання-передачі автомобілю. В той же день робітники Банку його впевнили, що письмову угоду про розірвання кредитного договору буде складено найближчим часом, про що його буде повідомлено. Заперечення проти позовних вимог Банку обґрунтував тим, що вважав підписаний ним 09.04.2009 р. додатковий договір із Банком на відкриття банківського рахунку в національній валюті не укладеним, оскільки договір не було підписано керівником банку, крім того, із доданих позивачем до позовної заяви доказів йому стало відомо, що Банком не враховано при нарахуванні заборгованості усі здійснені ним платежі за 2008-2009 роки.

Представник ПАТ «АБ «Експрес-Банк» в особі Одеської філії АБ «Експрес-Банк», Банк в судове засідання не зявився, просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримав, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Письмово зазначив, що договір банківського рахунку в національній валюті (поточний рахунок) № 100337-00/44/0431 від 09.04.2009 р. для здійснення купівлі валюти для погашення кредиту було підписано обома сторонами, розрахунок заборгованості, вважає, відповідає дійсності, оскільки, усі здійснені платежі Банком зараховано, крім того, стосуються періоду нарахування заборгованості, за який вже постановлено Приморським районним судом м. Одеси судове рішення, рішення позичальником оскаржено не було, квитанція № 1838 від 09.04.2009 р. свідчить про внесення готівки на поточний рахунок клієнта при його відкритті та не стосується сплати по кредиту, а квитанцією № 1189 від 10.04.2009 р. боржником було внесено на поточний рахунок грошові кошти в сумі 4 100, 14 грн., які боржником отримано з рахунку 13.04.2009 р. Письмова заява щодо розірвання кредитного договору та добровільного передання Банку заставного майна - автомобілю ОСОБА_1 дійсно надсилалась, проте, фактично майно передано на відповідальне зберігання лише 30.07.2010 р. Вважає, що кредитний договір відповідно до п. 71. є діючим, оскільки, жодних змін до договору щодо його розірвання, як це передбачено п. 7.9 договору, сторонами підписано не було. Залишок заборгованості по кредиту за рішенням суду після продажу автомобілю становить 81 205, 49 грн., на підставі чого Банком було нараховано відсотки за користуванням кредиту та неустойка (а.с. 76-79).

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.69-70) у судовому засіданні проти позову Банку заперечувала з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві, зустрічний позов підтримала, просила його задовольнити. Додатково зазначила, що Банком здійснено реалізацію заставного майна за несправедливо заниженою вартістю, в той час як на час його придбання, воно було оцінено в 133 375 грн. У заперечення вимог Банку послалась на необхідність застосування ч.1 ст. 614 та ч.2 ст. 616 ЦК України, оскільки Банк своїми діями через затягування прийняття на своє зберігання транспортного засобу сприяв збільшенню розміру збитків і не вживав заходів щодо їх зменшення (85-86).

У свою чергу Банк в заперечення зауважив, що вказане не відповідає дійсності, що вбачається з листів з пропозицією передати на відповідальне зберігання предмет застави для його подальшої реалізації у рахунок погашення боргу з метою уникнення його примусової передачі. Був повідомлений позичальник і про необхідність переоцінки заставної вартості предмету застави у звязку з зниженням цін на транспортні засоби. І лише після відкриття державним виконавцем ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області, у виконання ухвали Приморського районного суду від 06.04.2010 р., виконавчого провадження про передачу автомобілю на зберігання Банку, ОСОБА_1 передав заставний автомобіль, про що 30.07.2010 р. було складено акт приймання-передачі. Предмет застави було реалізовано на прилюдних торгах у 2011 році за 116 433 грн. і не міг з урахуванням амортизаційного зносу, зменшення ринкової вартості та переоцінці автотранспорту складати ту ж саму вартість, що була визначена 2008 році. Частина суми з реалізації предмету застави була відрахована до ДВС та торговельної організації , а решта - на погашення боргових зобовязань за кредитним договором(а.с.104-106).

Заслухавши представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «АБ «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, а у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» про визнання кредитного договору розірваним слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.09.2008 р. між АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_1 (далі Держатель) було укладено кредитний договір №100337/12/К про надання у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 22 000,00 дол. США з кінцевим строком повернення - 15.09.2013 р. під 14,9% річних (а.с.7-14).

26.03.2009 р. між АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін та доповнень № 6 до кредитного договору №100337/12/К від 15.09.2008 р. про надання споживчого кредиту із зарахуванням коштів на картковий рахунок (а.с11,12).

09.04.2009 р. між цими ж сторонами було укладено договір № 100337-00/44/0431 банківського рахунка в національній валюті (а.с.80).

Так, відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктами 5.2 - 5.3.12 Договору передбачено, що позичальник зобовязується сплачувати необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених кредитним Договором, а у випадку порушення виконання зобовязань, передбачених цим Договором, сплатити Банку штрафні санкції.

Як передбачено п.7.1 Договору, у разі неналежного виконання будь-якою із Сторін своїх зобовязань за Договором, договір продовжує діяти до виконання Сторонами своїх зобовязань.

Крім того, 15.09.2008 р. між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки №3100337/12/ПР1, а також договір застави транспортного засобу автомобілю марки «Mitsubishi Lancer», 2008 р.в., чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.15-17).

Відповідно до Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязань, вказаних у п.п.1.2, 2.1 цього Договору повністю (чи у будь-якій частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо (п.п. 4.1-4.3 Договору поруки).

03.07.2009 р. Банком на адресу ОСОБА_3 повторно було надіслано лист-претезію щодо необхідності погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.110).

Згідно листу-пропозиції № 0431/139 від 06.11.2009 р. та листу-пропозиції № 0431/139-1 від 06.11.2009 р. на імя ОСОБА_1 останній був сповіщен про предявлення до суду позову про стягнення заборгованості через невиконання умов кредитного договору, запропоновано прибути 12.11.2009 р. до Банку для вирішення питання щодо переоцінки заставної вартості транспортного засобу, у випадку неможливості, - перенесення переоцінки не пізніше ніж 18.11.2009 р., а також у добровільному порядку передати предмет застави Банку (а.с.107-108).

З листу № 0421/154 від 21.01.2010 р. вбачається, що Банк повідомляв позичальника, що станом на 21.10.2010 р. вартість предмету застави є нижчою ніж залишок по кредиту, тому слід змінити предмет застави тощо. Лист отримано адресатом 26.01.2010 р. (а.с.109).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.04.2010 р. з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнено в солідарному порядку суму за кредитним договором №100337/12/К 189 060,49 грн. (еквівалент 23 629 доларів США), що утворилась станом на 20.01.2010 р. (а.с.23-24).

Згідно акту приймання-передачі автомобілю 30.07.2010 р. відбулась передача заставного майна із зазначенням знаходження транспортного засобу у задовільному стані із відповідними пошкодженнями та додатковими поліпшеннями (а.с116).

У протоколі проведення аукціону від 08.08.2011 р. визначено стартову та продажну ціну автомобілю, сума винагороди тощо (а.с.165).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Стаття 526 ЦК України закріплює, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги Банку підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

При цьому, суд не може брати до уваги заперечення представника відповідачів за первісним позовом щодо неврахування Банком усіх здійснених платежів за кредитним договором за 2008 2009 роки, оскільки вказаний проміжок часу договірних зобовязань був предметом розгляду Приморського районного суду м. Одеси, а згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.04.2010 р. набрало чинності (а.с.23-24).

Незгода представника відповідачів із сумою, за яку було реалізовано транспортний засіб, суд до уваги не бере, оскільки вказане не є предметом даного спору. Позовні вимоги щодо визнання торгів недійсними, оскарження звіту про незалежну оцінку автомобілю тощо до суду не подавались.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності

сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Доказів у підтвердження умисного або необережного сприяння Банку збільшення розміру збитків, завданих порушенням зобовязання ч.2 ст. 616 ЦК України, судом не встановлено.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.ч. 1,2 ст. 533 ЦК України).

Отже, оскільки кредитні зобовязання позичальником в повному обсязі не виконані, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість зі сплати відсотків в розмірі 4 607,38 доларів США, що еквівалентно станом на 29.02.2012 р. - 36 797,76 грн. та пені за прострочення кредиту 12 047,34 грн., сума пені за прострочення відсотків 7 996,13 грн., а усього - 56 841,23 грн.

За правилами ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Розподіл судових витрат здійснюється у дольовому порядку.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 533, 611, 616, 625, 1049,1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 66, 88, 212-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Одеської філії Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 100337/12/К від 15.09.2008 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Експрес-Банк» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації Одеська область, Ізмаїльський район, с. Камянка, вул. Дімітрова, 17, і.н.2799409190) та ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_2) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Одеської філії Акціонерний банк «Експрес-Банк» (ЄДРПОУ 25815364, п/р 290990012 в ОФ АБ «Експрес-Банк», МФО 328801) за кредитним договором № 100337/12/К від 15.09.2008 р. заборгованість в загальній сумі 56 841,23 грн., з якої: 36 797,76 грн. сума боргу за відсотками, 12 047,34 сума пені за простроченим кредитом, 7 996,13 грн. сума пені за простроченими відсотками.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Одеської філії Акціонерний банк «Експрес-Банк» про визнання кредитного договору розірваним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації Одеська область, Ізмаїльський район, с. Камянка, вул. Дімітрова, 17, і.н.2799409190) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Одеської філії Акціонерний банк «Експрес-Банк» (ЄДРПОУ 25815364, п/р 290990012 в ОФ АБ «Експрес-Банк», МФО 328801) судовий збір в розмірі 284,21 (двісті вісімдесят чотири гривні двадцять одну копійку) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Одеської філії Акціонерний банк «Експрес-Банк» (ЄДРПОУ 25815364, п/р 290990012 в ОФ АБ «Експрес-Банк», МФО 328801) судовий збір в розмірі 284,21 (двісті вісімдесят чотири гривні двадцять одну копійку) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя