Постанова № 30982591, 29.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1105/13-a

"29" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до приватного акціонерного товариства «Підгаєцьке автотранспортне підприємство - 16147» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Бережанська міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби (далі - Бережанська МДПІ Тернопільської області ДПС, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Підгаєцьке автотранспортне підприємство - 16147» (далі - ПРАТ «Підгаєцьке АТП - 16147», відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, та готівки, що належить платнику податків, у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1582 грн. 02 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Бережанській МДПІ Тернопільської області ДПС (Підгаєцьке відділення), зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 16.04.2013 року за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку у розмірі 1582 грн. 02 коп., який виник за період січень - лютий 2013 року по узгоджених податкових зобов'язаннях, визначених самостійно платником податків у податковій декларації. Позивач відповідно до пункту 20.1 статті 20, пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України просить стягнути з ПРАТ «Підгаєцьке АТП - 16147» податковий борг по земельному податку у розмірі 1582 грн. 02 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання від 29.04.2013 року про розгляд справи за його відсутності (а. с. 21).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 20), причини неприбуття до суду представника не повідомив, заперечення проти позову не подав.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПРАТ «Підгаєцьке АТП - 16147» 12.12.1996 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ № 304258 станом на 15.04.2013 року, виданим державним реєстратором Підгаєцької районної державної адміністрації Тернопільської області (а. с. 6). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Бережанській МДПІ Тернопільської області ДПС (Підгаєцьке відділення) з 13.12.1996 року (а. с. 24), відповідач має відкриті рахунки в банківських установах.

Відповідно до розрахунку заборгованості по платежах до бюджету станом на 16.04.2013 року за ПРАТ «Підгаєцьке АТП - 16147» рахується податковий борг по земельному податку в розмірі 1582 грн. 02 коп. (а. с. 5).

Податковий борг по земельному податку виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, визначених платником податків самостійно у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік (вхідний № 1300000333 від 20.02.2013 року) за період з січня по лютий 2013 року в сумі 1582 грн. 02 коп. (а. с. 7-9).

Узгодженні суми грошових зобов'язань ПРАТ «Підгаєцьке АТП - 16147» своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.

З метою погашення податкового боргу Бережанською МДПІ Тернопільської області ДПС надіслані ПРАТ «Підгаєцьке АТП - 16147» податкові вимоги № 1 від 02.10.2001 року, № 2/101 від 02.11.2001 року (а. с. 11-12), проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу відповідачем. Податковий борг з моменту надіслання податкових вимог не переривався.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України), передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу приписів пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зокрема, пунктом 287.3 статті 287, ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (пункт 290.1 статті 290 ПК України).

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у поданих ним податкових деклараціях, які є узгодженими та підлягали перерахунку в місцевий бюджет у строки, встановлені статтею 287 ПК України.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ПРАТ «Підгаєцьке АТП - 16147» у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, коштів у розмірі податкового боргу по земельному податку в сумі 1582 грн. 02 коп.

Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків приватного акціонерного товариства «Підгаєцьке автотранспортне підприємство - 16147» (вулиця Поповича, будинок 2, місто Підгайці, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 14051538) у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить приватному акціонерному товариству «Підгаєцьке автотранспортне підприємство - 16147», на користь держави кошти у розмірі податкового боргу по земельному податку в сумі 1582 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дві) гривні 02 (дві) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.