Постанова № 30982480, 29.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2013 р.Справа № 2102/3849/2012

Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кусік Ірина В'ячеславівна

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області на постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2012 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів, зайво виплачених в якості допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012 року Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області звернулося до Білозерського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, зайво виплачених в якості допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1335,97 грн. посилаючись на те, що під час отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 вийшла на роботу, однак не повідомила органи соціального захисту про своє працевлаштування та відсутність, у зв'язку з цим, підстав для виплати допомоги, в результаті чого утворилась переплата у вказаному розмірі.

ОСОБА_2 проти позову заперечила, зазначивши, що вона працювала в режимі неповного робочого дня, а тому мала право на отримання допомоги.

Постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2012 року позов Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення позивача від 22.07.2011р. ОСОБА_2 призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 130 грн. щомісячно за період з 01.07.2011р. по 18.05.2013р. (без врахування доходів), 448,06 грн. за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р., 473,06 з 01.10.2011р. по 30.11.2011р., 492,06 грн. за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. (з урахуванням доходів).

27.01.2012р. ОСОБА_2 звернулася до Управління щодо призначення на новий термін вказаної допомоги з урахуванням доходів. За поданою відповідачем до Управління трудовою книжкою встановлено, що у період з 03.10.2011р. по 03.01.2012р. гр. ОСОБА_2 працювала в ТОВ «ДІЄСА» продавцем непродовольчих товарів.

27.01.2012р. начальником Управління видано розпорядження про припинення виплати допомоги по догляду за дитиною з 03.10.2011р. У зв'язку з тим, що відповідач приступивши до роботи продовжувала отримувати допомогу , утворилася переплата за період з 03.10.2011р. по 26.01.2012р. в сумі 1898,30 грн.

21.02.2012р. на адресу позивача надійшла заява відповідача про утримання утвореної переплати з подальшої виплати допомоги в розмірі 25% до повного погашення. Частину переплати в сумі 562,33 грн. утримано за заявою ОСОБА_2

Однак, 11.05.2012р. відповідач подала до Управління заяву, якою відкликала попередню заяву від 21.02.2012р. щодо утримання переплати з поточної допомоги.

Правовідносини, що виникли, регулюються Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1751 «Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».

Відповідно до ст.13 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Дане право передбачено п.17 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1751 «Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».

Стаття 14 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачає, що у разі працевлаштування або виходу на роботу матері дитини або особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною, до закінчення строку догляду у режимі повного робочого часу зазначена допомога виплачується особі, яка продовжує догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Матерям, як мають дітей віком до трьох років і вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, або одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається (виплачується) в повному розмірі.

Відповідно п.18 постанови Кабінету Міністрів України №1751 допомога по догляду дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення. Виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припиняється у разі, коли особа, що отримує в органі праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виявила бажання працювати - з дня працевлаштування (початку виконання трудових обов'язків) (п. 23 постанови).

Пунктом 23 Постанови №1751 встановлено, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припиняється: 1) у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; виникнення інших обставин; 2) у разі, коли особа, що отримує в органі праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні - з дня призначення їй допомоги по безробіттю чи матеріальної допомоги по безробіттю. Центр зайнятості повідомляє орган праці та соціального захисту населення про те, що такій особі призначено допомогу по безробіттю чи матеріальну допомогу по безробіттю або що строк виплати хоча б однієї із зазначених двох видів допомоги закінчився; виявила бажання працювати - з дня працевлаштування (початку виконання трудових обов'язків).

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу. Не припиняється виплата допомоги особам, що працюють у режимі неповного робочого часу, вдома або провадять підприємницьку діяльність.

Відмовляючи в задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у період з 03.10.2011р. по 03.01.2012р. працювала продавцем непродовольчих товарів в режимі неповного робочого дня, а тому мала право на отримання допомоги. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Білозерського районного суду Херсонської області, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 працювала в ТОВ «ДІЄСА» неповний робочий день, зокрема, відсутня відповідна довідка з місця роботи, як того вимагає ст.14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що після працевлаштування вона звернулася до позивача із заявою, якою повідомила останнього про вихід її на роботу. Колегія суддів критично ставиться до таких доводів відповідача, оскільки доказів подання такої заяви та прийняття її позивачем ОСОБА_2 ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції не подано.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що до виходу на роботу ОСОБА_2 отримувала допомогу як непрацююча особа, тому при виході на роботу як працююча особа вона могла оформити допомогу з дня настання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Пунктом 49 постанови встановлено, що особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, зобов'язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги (зміни у складі сім'ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї тощо). Суми державної допомоги сім'ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законом.

Статтею 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на наявність переплати по виплаті допомоги по догляду за дитиною, відсутність доказів роботи відповідача неповний робочий день, неповідомлення її органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги, вимоги позову Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 185, 197, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області задовольнити.

Постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави зайво виплачені з державного бюджету Управлінням праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області кошти в якості допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1335,97 (одна тисяча триста тридцять п'ять гривень 97 коп.) грн.

Кошти перерахувати на розрахунковий рахунок №35413002005458, МФО 852010 УДК у Херсонській області, ЄДРПОУ 24117729, одержувач - Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.