Ухвала суду № 30982228, 29.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.04.13р. Справа № 904/1877/13-г

За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 269 750,67грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Загнітко Н.Л., довіреність від 25.05.2012р.

від відповідача: Кукуруза В.Ю., довіреність №12 від 15.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас України» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е. Дзержинського» про стягнення 269 750,67грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.02.2006 р. між Дочірнім підприємством «ССІ Україна Лімітед» Австралійської компанії «ССІ Холдінг Лімітед А.С.Н. 000680740» та Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (відповідач) було укладено договір № 26-0596-02 на надання послуг з оцінки якості сировинних та паливних ресурсів, що використовуються відповідачем для власного виробництва. Сторонами було підписано акти наданих послуг. В порушення умов договору відповідач не оплатив надані послуги згідно рахунків на загальну суму 160 424,56 грн. 31.08.2009 р. було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого первісний кредитор ДП «ССІ Україна Лімітед» передало належне йому право вимоги згідно з договором № 26-0596-02 від 17.02.2006р. «Бюро Верітас Україна» (позивач). 16.07.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № BV-UKR 2747/09 КІV №29-1067-02 щодо контролю показників якості залізорудних концентратів, вугільної продукції, коксу, вапняку, доломіту. В ході виконання зобов'язання згідно договору № 29-1067-02 позивачем було виставлено рахунки на загальну суму 32 070,71 грн. Позивачем згідно заявок відповідача надавались протягом 2009-2011 р.р. послуги щодо відбору проб та визначення показників якості вугілля, відбору проб залізорудного концентрату, візуально-інструментальний огляд валів роторів. Для оплати вищезазначених послуг позивачем були виставлені рахунки, загальна сума заборгованості за якими складає 77 255,40 грн.

Ухвалою від 06.03.2013 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначене на 25.03.2013р.

25.03.2013р. до суду надійшла заява відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 160 424,56 грн.

Відповідач просить відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № 26-0596-02 від 17.02.06 у розмірі 160 424,56 грн. на підставі ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, у зв'язку зі спливом позовної давності, мотивуючи це тим, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом виконання. Оплата отриманих послуг згідно п. 3.3 договору № 26-0596-02 від 17.02.2006р. здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту прийняття послуг на підставі виставлених виконавцем актів виконаних робіт та рахунку. Таким чином, кінцевим терміном, у який відповідач міг здійснити оплату по наданим послугам становить 2008-2009 р.р. До вимог про стягнення заборгованості за договором надання послуг застосовується загальна позовна давність, тривалістю в три роки (ст. 257 ЦК України). Тобто строк позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості сплив у 2011-2012р.р.

Окрім того, 25.03.2013р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Стосовно стягнення заборгованості у розмірі 160 424,56 грн. за договором №26-0596-02 від 17.02.2006р. просить застосувати позовну давність. Також відповідач зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором № 29-1067-02 від 16.07.2009р. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

По-перше, позивачем виконано робіт на загальну суму 47 221,46 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (акт № 92 184 від 28.02.2010р., акт № 44 033 від 15.01.2013р., акт №44 034 від 15.01.2013р.) підписаними сторонами згідно умов договору. Вказані послуги відповідачем сплачено згідно виставлених рахунків (платіжні доручення №5372 від 13.04.2010р., №5516 від 16.04.2010р., №4035 від 02.04.2010р., №4044 від 07.04.2010р., виписки банку від 20.02.2013р, 12.02.2013р.). У позові дані рахунки зазначені, як не оплачені, та акти виконаних-робіт до них не підписані. Посилання позивача на акти виконаних робіт, які додані останнім до позовної заяви не можуть розцінюватись, як доказ надання послуг, в розумінні ст.34 ГПК України, оскільки вказані акти не підписані обома сторонами, як це передбачено умовами договору (п.3), та не містять відомостей щодо відмови відповідача від їх підписання. Зазначені у позовній заяві рахунки та акти виконаних робіт, окрім тих, що сплачені відповідачем, на адресу відповідача взагалі не надходили, доказ надання останньому вказаних документів, позивачем до позовної заяви не додано.

По-друге, як доказ надання послуг позивач приводить додані до позову сертифікати відбору про, протоколи відбору проб. Але при детальному розгляді кожного з них виявлено, що дані документи не містять підпису експерта, що їх видав, не засвідчені печаткою установи, що проводила експертизу, до того ж, останні виконані не на бланку суворої звітності, а отже, не мають жодної юридичної сили. Копії документів, що додані позивачем до позову і які позивач визначив як «заявка» не містять відомостей, що передбачені договором, тому не можуть розглядатись у якості отриманих заявок від відповідача, посилання на них у актах виконаних робіт, як на заявку безпідставно. Акти виконаних робіт, що датовані 2010 роком підписані Соколовим І.Г. До позову додано наказ на виконання обов'язків генерального директора ПІІ «Бюро Верітас» Соколовим І.Г. з 20.01.2011р., що значно пізніше, ніж складені акти. Однак, позивачем не надано доказів того, що зазначена особа на час підписання останніх мала повноваження на проведення вказаних дій, а саме, право підпису.

По-третє, до позовної заяви не додано документів, що підтверджують право позивача на проведення експертизи, та видачу експертних документів.

08.04.2013р. до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог (т. 3 а.с.132), в якій зазначено, що у зв'язку з частковим погашенням заборгованості у розмірі 17 125,94грн. (12.02.2013р та 20.02.2013р.) розмір позовних вимог станом на 05.04.2013р. становить 252 624,73грн.

29.04.2013р. позивач подав письмові пояснення, вказавши, що відповідач частково погасив заборгованість за договором №29-1067-02 №BV-UKR 2747/09 КІV у розмірі 17 125,94грн., частково оплатив рахунки №90648, №92184, №44031 (т.4).

08.04.2013р. позивач подав до суду письмові пояснення на відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що твердження відповідача стосовно того, що акти виконаних робіт не надходили на їх адресу не відповідає дійсності. Згідно п. 2.2.1.1 договору усі документи або проби, отримані за цим договором, мають вважатися належно наданими, якщо надані персонально або надіслані поштою, факсом або електронною поштою. Документи, що видавались за результатами надання послуг передавались особисто відповідальним соборам відповідача.

Оскільки адреси позивача (офісу у Дніпродзержинську) та відповідача співпадають, то всі документи надавались персонально представникам відповідача (Гречихину І., Олещенко О., Пучковій М., Кондакову О., Лялі І., Григоренко Е., а також працівникам відділу матеріально-технічного постачання). Також рахунки та акти неодноразово повторно направлялись на адресу відповідача, зокрема разом із претензією № RTM 1002-1/ NZ, від 07.12.2011 р. Відповідач не звертався до відповідача з відмовою від оплати послуг у зв'язку з їх недоліками.

Доводи відповідача в частині не підтвердження права позивача на проведення експертизи, видачу експертних документів, не надання свідоцтва про атестацію випробувальної лабораторії на проведення випробувань матеріалів промислового призначення є безпідставними, оскільки:

- послуги надавались відповідачем згідно вимог відповідних стандартів;

- оригінали документів за результатами наданих послуг надавались відповідачеві, засвідчені печаткою та підписом повноважної особи, у позивача такі документи зберігаються к електронному вигляді, роздруковані та копії яких були надані до суду;

- позивач надає копію протоколу та наказу про призначення Соколова І.Г. в.о. генерального директора з 01.0.2010р. (т.3 а.с.140-145) та документа про атестацію випробувальної лабораторії (т.3 а.с.146-150).

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.03.2013р. до 08.04.2013р., з 08.04.2013р. до 22.04.2013р., з 22.04.2013р. до 29.04.2013р.

Ухвалою від 29.04.2013р. задоволено клопотання позивача про продовження розгляду справи, розгляд справи продовжено до 21.05.2013р.

У судове засідання з'явились представники сторін.

Ст. 43 Господарського процесуального кодексу України містить вимогу щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". (ст.41 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач та відповідач не заперечували проти призначення експертизи, окремо перелік питань на вирішення експерта не подавали.

З урахуванням того, що для всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин справи необхідно з'ясування питань, які потребують спеціальних знань, суд вважає за необхідне за своєю ініціативою призначити у справі експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, к. 361), та зупинити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України суд, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, к. 361).

На вирішення експерта поставити наступне питання:

1.Чи підтверджується документально борг відповідача (Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е. Дзержинського») перед позивачем (Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас України») у розмірі 109 326,11 грн. за договором №29-1067-02 №BV-UKR 2747/09 КІV від 16.07.2009р., укладеним між Відкритим акціонерним підприємством «Дніпровський меткомбінат» (замовник) та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас України» (виконавець).

2. Який розмір заборгованості відповідача (Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е. Дзержинського») перед позивачем (Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас України») за договором №29-1067-02 №BV-UKR 2747/09 КІV від 16.07.2009р., укладеним між Відкритим акціонерним підприємством «Дніпровський меткомбінат» (замовник) та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас України» (виконавець), станом на 29.04.2013р.

Зобов'язати сторони на вимогу експерта надати документи, необхідні для проведення судової експертизи (через господарський суд).

Зобов'язати Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас України» (01001, м.Київ, вул.. Городецького, 11В, ідентифікаційний код 21674731) сплатити на підставі відповідної вимоги Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз попередню вартість експертизи із подальшим розподілом судових витрат відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Попередити особу (чи осіб), яка безпосередньо проводитиме судову експертизу про відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправильного висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

Провадження у справі -зупинити.

Суддя І.В. Мілєва