Рішення № 30981556, 11.04.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

11.04.2013 Єдиний унікальний номер 422/8274/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Остапенко Н.Г.

при секретарі Філіппові Є.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Машинобудівник» про відшкодування збитків, неустойки та моральної шкоди, ?

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Машинобудівник» про відшкодування збитків, неустойки та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 19.04.2012 року між ним та ТОВ підприємство «Машинобудівник» було укладено Договір № МК1904/12, за умовами якого ТОВ підприємство «Машинобудівник» зобовязувалося виготовити та здійснити монтаж металоконструкцій, а ОСОБА_1 зобовязувався сплатити вартість матеріалів та вартість виготовлення, монтажу і доставки металоконструкцій, а також прийняти їх.

Згідно п.3.3. Договору він сплачує вартість робіт, вказаних в Специфікації №1 до Договору, а саме: виготовлення, монтаж та доставку металоконструкцій. На виконання умов Договору ним було у повному обсязі сплачено суму, зазначену у Специфікації №1, у розмірі 33 198,68 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру №1110 від 19.04.2012 року.

Згідно п.3.4. Договору він в липні 2012 року сплачує 100% вартості матеріалів, вказаних в Специфікації №2 до Договору, за ціною на момент придбання. На виконання умов Договору ним було у повному обсязі сплачено вартість матеріалів, зазначених у Специфікації №2, у розмірі 80 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру №405 від 06.07.2012 року.

Таким чином, з його боку всі зобовязання по здійсненню розрахунків за Договором виконані у повному обсязі у вигляді попередньої оплати у розмірі 113 198,68 грн.

У відповідності до п. 2.1. Договору ТОВ підприємство «Машинобудівник» зобовязується виконати роботи в строки, вказані в специфікаціях. Специфікацією №1 встановлено строк виготовлення та монтажу металоконструкцій - 14 робочих днів з моменту оплати за матеріали, яка фактично була здійснена 06.07.2012 року.

З огляду на зазначене, ТОВ підприємство «Машинобудівник» повинно було виконати свої зобовязання за Договором до 26.07.2012 року включно.

З метою спонукання ТОВ підприємство «Машинобудівник» до належного виконання своїх зобовязань за Договором ним було здійснено чисельну кількість усних прохань, вимог, зустрічей з представниками ТОВ підприємство «Машинобудівник», проте жодного позитивного результату, окрім обіцянок, вони не мали. Тому ним було надано, а ТОВ підприємство «Машинобудівник» отримано під розпис, претензійний лист від 20.08.2012 року з письмовою вимогою виконати умови договору або надати до 12.00 22.08.2012 року письмову відповідь щодо виконання умов договору. Претензійний лист від 22.08.2012 року з повідомленням про втрату інтересу до виконання ТОВ підприємство «Машинобудівник» умов договору через суттєве прострочення його виконання, повернення грошових коштів перерахованих у вигляді попередньої оплати, стягнення штрафних санкцій та завданої моральної школи.

22.08.20012 року йому було надано ТОВ підприємство «Машинобудівник» лист за вих.№139, яким останній визнав затримку початку робіт та повідомив, що 23.08.2012 року на обєкт будуть завезені матеріали, поставлено кран та будуть розпочаті роботи з монтажу каркасу даху. Таким чином, фактично ТОВ підприємство «Машинобудівник» визнало порушення зобовязань за Договором, а також визнало відсутність будь-яких перепон з його боку для початку та здійснення робіт за Договором.

Проте, окрім завезення 23.08.2012 року несуттєвої частини матеріалів у вигляді металопродукції загальною вагою 2,045 тон, жодних робіт та інших дій, що свідчили б про намір виконати умови Договору, здійснено не було.

Таким чином, ТОВ підприємство «Машинобудівник» не приступив до виконання своїх зобовязань за Договором, та, відповідно, не виконав їх у встановлений строк. Внаслідок невиконання зобовязань за Договором їхнє подальше виконання абсолютно втратило інтерес для нього, тому він у відповідності до ч. 3 ст.612 Цивільного кодексу України має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Реальними (прямими) збитками є сума попередньої оплати, яка була сплачена ним за Договором, а саме: 113 198,68 грн.

Крім того, пунктом 6.1. Договору встановлено відповідальність ТОВ підприємство «Машинобудівник» за порушення передбачених строків виготовлення продукції у вигляді стягнення неустойки у розмірі 0,5% від вартості непоставленої продукції за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування неустойки. Розмір неустойки складає 1 902,11 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми. Розмір 3% річних складає 269,59 грн.

Крім того, внаслідок порушення його законних прав та інтересів через невиконання умов Договору, йому та членам його родини завдано суттєвої моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою щодо них, а саме: у моральних та психічних стражданнях у звязку із неможливістю проживання у будинку, в якому ТОВ підприємство «Машинобудівник» повинно було своєчасно виконати роботи (здійснити монтаж конструкції для настилання даху), через його фактичну непридатність до проживання, та у звязку із необхідністю пошуку його родиною житла на невизначений період; у моральних стражданнях, які виникли у звязку із безрезультатним спонуканням ТОВ підприємство «Машинобудівник» до виконання зобовязань за Договором, які полягають у телефонних перемовинах, поїздках, особистих зустрічах із представниками відповідача, що викликало додаткові емоційні зусилля та психічні втрати з огляду на недобросовісність відповідача; у моральних та психічних стражданнях через неможливість надання обєкту у зазначені строки для виконання підрядних будівельних робіт іншими контрагентами, з якими були укладені договори на здійснення робіт після здачі робіт відповідачем; у моральних та психологічних стражданнях через необхідність відкладення запланованої на серпень 2012 року спільної родинної щорічної відпустки на невизначений строк.

З огляду на зазначене, вважає наведені пояснення щодо суті понесених ним втрат майнового характеру та щодо їх прояву та впливу на його психічний стан достатніми доказами завдання йому моральної шкоди, яку він оцінює у 8 000,00 грн.

Таким чином, він змушений був звернутися до суду та просив стягнути з відповідача в судовому порядку суму збитків за договором з урахуванням штрафних санкцій та відшкодування моральної шкоди на загальну суму 123 370,38 грн. та судові витрати.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1, та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав проти їх задоволення заперечував. У судових дебатах участі не приймав.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 19.04.2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ підприємство «Машинобудівник» було укладено Договір № МК1904/12, за умовами якого ТОВ підприємство «Машинобудівник» зобовязалося виготовити та здійснити монтаж металоконструкцій, а ОСОБА_1 зобовязався сплатити вартість матеріалів та вартість виготовлення, монтажу і доставки металоконструкцій, а також прийняти їх.

Згідно п.3.3. Договору ОСОБА_1 сплачує вартість робіт, вказаних в Специфікації №1 до Договору, а саме: виготовлення, монтаж та доставку металоконструкцій. На виконання умов Договору ОСОБА_1 було у повному обсязі сплачено суму, зазначену у Специфікації №1, у розмірі 33 198,68 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру №1110 від 19.04.2012 року (а.с.11).

Згідно п.3.4. Договору ОСОБА_1 повинен сплатити 100% вартості матеріалів, вказаних в Специфікації №2 до Договору, за ціною на момент придбання. На виконання умов Договору ОСОБА_1 було у повному обсязі сплачено вартість матеріалів, зазначених у Специфікації №2, у розмірі 80 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру №405 від 06.07.2012 року (а.с.12).

Таким чином, з боку ОСОБА_1 всі зобовязання по здійсненню розрахунків за Договором виконані у повному обсязі у вигляді попередньої оплати у розмірі 113 198,68 грн.

У відповідності до п. 2.1. Договору ТОВ підприємство «Машинобудівник» зобовязується виконати роботи в строки, вказані в специфікаціях. Специфікацією №1 встановлено строк виготовлення та монтажу металоконструкцій - 14 робочих днів з моменту оплати за матеріали, яка фактично була здійснена 06.07.2012 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в ході судового розгляду справи, виконання робіт так і не відбулося, а ТОВ підприємство «Машинобудівник» до сьогодні ухиляється від взятих на себе зобов`язань.

Також встановлено, що ОСОБА_1 звертався до відповідача з претензійними листами, 20.08.2012 року, в якому вимагав виконати умови договору, та 22.08.2012, в якому повідомляв про втрату інтересу до виконання договору і вимагав повернення грошових коштів (а.с.13,14).

22.08.20012 року ОСОБА_1 було надано ТОВ підприємство «Машинобудівник» лист за вих.№139, яким останній визнав затримку початку робіт та повідомив, що 23.08.2012 року на обєкт будуть завезені матеріали, поставлено кран та будуть розпочаті роботи з монтажу каркасу даху. Проте, окрім завезення 23.08.2012 року матеріалів у вигляді металопродукції загальною вагою 2,045 тон, жодних робіт та інших дій, що свідчили б про намір виконати умови Договору, здійснено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість матеріалів металоконструкції загально вагою 2,045 тон становить 17 049,34 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Отже, суд вважає, що з ТОВ підприємство «Машинобудівник» необхідно стягнути передплату у розмірі 96 149,34 грн. (113 198,68 грн. 17 049,34 грн) на користь позивача у зв`язку з невиконанням умов договору та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В силу ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Зважаючи на те, що до теперішнього часу умови договору не виконано, відповідач ухиляється від взятих на себе зобов`язань, суд вважає за можливе задовольнити також вимоги щодо сплати пені.

Крім того, відповідно до пункту 6.1. Договору встановлено відповідальність ТОВ підприємство «Машинобудівник» за порушення передбачених строків виготовлення продукції у вигляді стягнення неустойки у розмірі 0,5% від вартості непоставленої продукції за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування неустойки.

Оскільки відповідачем не виконані умови договору, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ підприємство «Машинобудівник» на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов`язань в розмірі 1 902,11 грн.

Що ж стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних, відповідно частини 2 ст. 625 ЦК України якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, то вони є безпідставними, оскільки зобовязання за вищезазначеним договором не є грошовим і до нього не може бути застосовано положення цієї статті.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд виходить із наступного. Пленумом Верховного Суду України у п.2 постанови від 31 березня 1995року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» було розяснено, що спори про відшкодування заподіяної фізичної особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; в випадках коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушені зобовязань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобовязання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Правовідносини, що виникли між сторонами в розглянутій формі, є договірними, то відшкодування моральної шкоди у випадку їх порушення законом не передбачено.

Згідно вимог ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоровя людей продукцією у випадках, встановлених законодавством.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, у матеріалах справи відсутні будь які докази про те, що невиконанням вказаного договору було завдано шкоду життю чи здоровю позивача. Окрім цього, умовами вказаного договору в даному випадку не передбачено відшкодування моральної шкоди.

За вказаних обставин, суд доходить висновку, про необхідність відмови у задоволені позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Також, на підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України суд стягує пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суму судового збору на користь позивача з відповідача у розмірі 980,51 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 629 ЦК України, ст.ст.10, 15, 57-60, 66, 88, 213-215, ЦПК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Машинобудівник» про відшкодування збитків, неустойки та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Машинобудівник» ідентифікаційний код: 21857992 на користь ОСОБА_1 збитки за договором МК 1904/12 від 19.04.2012 року в розмірі 96 149 грн. 34 коп. та пеню в розмірі 1 902 грн. 11 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Машинобудівник» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 980 грн. 11 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається, протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційні скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.Г. Остапенко