Рішення № 30980030, 25.04.2013, Семенівський районний суд Чернігівської області

25.04.2013

Справа № 744/325/13-ц (провадження по справі № 2/744/87/2013)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Смаги С. В.,

при секретарі Фільчаговій Г. В.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачем, ОСОБА_2, подана до суду позовна заява до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (ідентифікаційний код 35509011), згідно даних якої позивач просить: «визнати недійсною угоду № 369684 від 31 жовтня 2011 року укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» та ОСОБА_2 внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики та як таку, що містить несправедливі умови; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь ОСОБА_2 23 874 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривні 57 копійок, сплачених згідно угоди № 369684 від 31 жовтня 2011 року; стягнути з відповідача на мою користь понесені в ході судового розгляду судові витрати».

В обґрунтування своєї вимоги у позовній заяві позивач ОСОБА_2 зазначив про те, що 31 жовтня 2011 року між ним, та відповідачем було укладено угоду № 369684 (далі угода), предметом якої є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля. Він уклав угоду на придбання автомобіля «Chevrolet Lacetti» вартістю 121800 (сто двадцять одна тисяча вісімсот) гривень. При укладені угоди продавець консультант його запевнила, що він отримає автомобіль у найкоротший термін, не більше шести місяців. Після укладення угоди ним 01 листопада 2011 року було сплачено первинний внесок у розмірі 3 % в сумі 4 384 гривні 80 копійок від вартості автомобіля. Після спливу одного місяця з дня укладення угоди на його адресу приходили рахунки, які він до червня 2012 року сплачував. Проте автомобіль так і не отримав. Всього ним було виплачено відповідачу 23 874 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривні 57 копійок. В липні 2012 року він звернувся до відповідача з заявою про розірвання договору та повернення коштів, але його вимоги залишились проігнорованими.

Із статті 3 угоди вбачається, що зобовязання відповідача зводяться до організації та створення умов для придбання автомобілів учасниками системи, здійснення адміністративних процедур.

Разом з тим, згідно статті 5 угоди учасник зобовязується, зокрема: сплатити плату за послуги, повязані зі вступом до системи при укладанні угоди; сплатити плату за послуги, повязані з видачею автомобіля за системою при наданні такого права; щомісячно сплачувати повні внески; сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання; отримати автомобіль за умови виконання зобовязань, встановлених угодою; підписати відповідний двосторонній акт, що свідчить про виконання зобовязань за угодою.

Позивач вважає, що умови укладеної угоди порушують його права як споживача. Зі змісту укладеної угоди вбачаються явно невигідні одній стороні споживачу договірні умови, які відповідач сформулював в односторонньому порядку, чим створив істотний дисбаланс між правами та обовязками сторін за договором на свою користь і не врахував при цьому інтересів споживача. Діяльністю відповідача є створення та обслуговування пірамідальної схеми, що полягає у формуванні спілки учасників, метою яких є придбання автомобілів. Кошти, необхідні для отриманні товару вносяться клієнтом на розрахунковий рахунок компанії щомісячно. Компанія за рахунок клієнта надає послуги, спрямовані на придбання клієнтом товару без залучення коштів відповідача, а розподіл коштів між учасниками спілки являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми, що порушує вимоги ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Він сплатив кошти не за одержання автомобіля, а фактично за можливість отримати право на його отримання. Здійснені ним виплати не створюють для відповідача будь яких обовязків. Останній покладає на учасників системи придбання автомобілів їх витрати, не вкладаючи при цьому власних коштів, що робить таку діяльність пірамідальною схемою, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не рахунок продажу або споживання продукції.

Така діяльність відповідача вводить його як споживача в оману, та є елементом нечесної підприємницької практики у вигляді створення та експлуатації пірамідальної схеми, до якої він був залучений внаслідок укладення оспорюваної угоди, і за якою до цього часу не отримав ані коштів на придбання автомобіля, ані самого автомобіля.

Частинами 1, 2, 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обовязків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у звязку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Згідно ч. 4 ст. 18 цього Закону перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Відповідно до ч. ч. 5, 6, 8 ст. 18 цього Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним. У разі коли визнання положення недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» заборонено нечесну підприємницьку практику, яка включає, зокрема будь яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману, спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, стосовно основних характеристик продукції, таких як: її наявність, специфікація та ціна або спосіб розрахунку ціни чи наявність знижок або інших цінових переваг.

Згідно ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 цього Кодексу правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, доручив представляти свої інтереси адвокату ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить суд їх задовольнити та дав пояснення, яке вказує на те, що позов, на його думку, може бути задоволений за обставин, вказаних у ньому, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду судовою повісткою, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне позов задовольнити повністю за наступних обставин.

У справі встановлено, що 31 жовтня 2011 року між позивачем, ОСОБА_2, та відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» було укладено угоду № 369684 з додатками, предметом якої є надання учаснику послуг, спрямованих на придбання автомобіля (а.с. 6-9).

Згідно додатку № 1 до вказаної Угоди позивач отримав право на придбання автомобіля марки «Chevrolet Lacetti»за ціною 121 800 грн (а.с. 6).

З Угоди вбачається, що зобов'язання відповідача зводяться до організації та створення умов для придбання товарів учасниками системи, здійснення адміністративних процедур.

Згідно ст. 5 цієї Угоди учасник зобовязується виконувати зобовязання, передбачені угодою, в порядку та строки, визначені Угодою, включаючи, але не обмежуючись: сплатити плату за послуги, повязані з вступом до системи при укладанні Угоди; сплатити плату за послуги, повязані з видачею автомобіля за системою при наданні такого права; щомісячно сплачувати повні внески; сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання автомобіля; отримати автомобіль за умови виконання зобовязань, встановлених Угодою; підписати відповідний двосторонній акт, що свідчить про виконання зобовязань за Угодою; за вимогою «Авто Просто» надавати копії квитанцій про оплату внесків за Угодою.

Позивач, відповідно до умов угоди, сплатив вступний внесок в розмірі 4384 гривні 80 копійок та до червня 2012 року сплачував поточні внески згідно рахунків, які надходили від відповідача. Всього згідно Угоди позивачем було сплачено 23874 гривні 57 копійок.

Суд, дослідивши представлені позивачем докази, вважає, що умови укладеної Угоди порушують права позивача, як споживача.

Здійснені ним виплати не створюють для відповідача будь-яких обов'язків. Останній покладає на учасників системи придбання товарів в групах їх витрати, не вкладаючи при цьому власних коштів, що робить таку діяльність пірамідальною схемою, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Зазначений вид нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману, включено в умови самої угоди.

Частинами 1, 2, 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Згідно ч. 4 ст. 18 цього Закону перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Відповідно до ч. ч. 5, 6, 8 ст. 18 цього Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним. У разі коли визнання положення недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Статтею 19 Закону України "Про захист прав споживачів" заборонено нечесну підприємницьку практику, яка включає, зокрема будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману, спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, стосовно основних характеристик продукції, таких як: ЇЇ наявність, специфікація та ціна або спосіб розрахунку ціни чи наявність знижок або інших цінових переваг.

Згідно ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 цього Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідач створив складну багатоступінчату, двозначну, незрозумілу для споживача схему визначення одного лише права на отримання товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" зазначена підприємницька практика є такою, що вводить в оману, оскільки під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Таким чином, відповідач формує групу учасників системи, надалі створює фонд цієї групи за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками групи, тобто за кошти учасників системи, а потім один раз на місяць розподіляє фонд групи між учасниками системи, але право на купівлю товару отримують не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість авансових чистих щомісячних платежів та задекларували найбільшу кількість чистих щомісячних внесків. Отже, розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", коли один учасник системи за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику системи.

Тому, відповідно до ч. 6 ст. 19 цього Закону вищезазначена угода між відповідачем та позивачем, вчинена з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсною.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню.

Оскільки позов в цілому задовольняється повністю, документально підтверджені позивачем судові витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 1000 (одна тисяч) гривень 00 копійок, згідно положень ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь позивача ОСОБА_2

Від сплати судового збору позивача ОСОБА_2 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір потрібно звільнити.

Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь держави судовий збір в сумі 238 (двісті тридцять вісім) гривень 74 копійки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України, п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення коштів задовольнити повністю.

Визнати недійсною угоду № 369684 від 31 жовтня 2011 року, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» та ОСОБА_2 внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики та як таку, що містить несправедливі умови.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 23 874 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривні 57 копійок, сплачені ОСОБА_2 згідно угоди № 369684 від 31 жовтня 2011 року.

Від сплати судового збору позивача ОСОБА_2 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір звільнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь держави судовий збір у сумі 238 (двісті тридцять вісім) гривень 74 копійки.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката, в розмірі 1000 (одна тисяча ) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які брали участь у справі (крім відповідача), можуть оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі (крім відповідача), але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення заочного рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Семенівським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним до Семенівського районного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення Семенівським районним судом Чернігівської області без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в десятиденний строк з дати постановлення Семенівським районним судом Чернігівської області ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі через Семенівський районний суд Чернігівської області до Апеляційного суду Чернігівської області апеляційної скарги.

Суддя: С. В. Смага