Ухвала суду № 30979865, 24.04.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2523/1831/2012 Провадження № 22-ц/795/739/2013 Головуючий у I інстанції - Майборода С. М. Доповідач - Скрипка А. А.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М.при секретарі:Руденко О.М.за участю:представника позивача - ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7 до Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування, - треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Чернігівське районне бюро технічної інвентарізації, Чернігівська районна державна нотаріальна контора,

в с т а н о в и в:

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7 до Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування, - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог її позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що суд не застосував норми права, які підлягали застосуванню, а саме статті 328, 392, 1265 Цивільного кодексу України. Апелянт зазначає, що у покійного ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, відсутні інші спадкоємці, крім її сина. На думку апелянта, суд першої інстанції зробив невірний висновок про наявність у ОСОБА_8 інших спадкоємців, які проживали разом з ним у Польщі. Також, як вказує апелянт, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги лист з Республіки Польща, який підтверджує факт смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, оскільки його судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В ході судового розгляду даної справи встановлено і дані обставини підтверджуються її матеріалами, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 в Чернігівській районній державнйі нотаріальній конторі була відкрита спадкова справа, та із заявою про прийняття спадщини звернулись син спадкодавця ОСОБА_8, що проживав у Республіці Польща та ОСОБА_6, як законний представник свого малолітнього сина ОСОБА_7, що є онуком спадкодавця, батько якого, син спадкодавця ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.36 - 43).

Відповідно до рішення Чернігівського районного суду від 14 лютого 2012 року, матеріалів спадкової справи після померлої ОСОБА_10, витягу з державного реєстру, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 успадкували по 1/2 частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.9 - 12, 36 - 43).

На підтвердження смерті ОСОБА_8 позивачем представлено суду копію листа, в якому зазначається, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.8 ). Копію свідоцтва про смерть, яка б підтверджувала факт смерті спадкодавця, позивачем суду не представлено.

Згідно з відповіддю КП „Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації", зареєстровано право власності на нерухоме майно в АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 в частці 1/2 згідно свідоцтва про право на спадщину від 28.09.2009 року та ОСОБА_7 в частці 1/2 згідно з рішенням суду від 14.02.2012 року ( а.с.28).

ОСОБА_8 - дядько малолітнього ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.7) та витягами з актового запису про народження ОСОБА_12 та ОСОБА_8 (а.с.53 - 59).

Відповідно до повідомлення Чернігівської районної державної нотаріальної контори, після померлого ОСОБА_8 спадкова справа не заводилась (а.с.44).

Як вбачається з відповіді державного нотаріуса Чернігівської районної державної нотаріальної контори при зверненні ОСОБА_6 до нотаріальної контори з питання оформлення спадщини після смерті ОСОБА_8 на його малолітнього племінника ОСОБА_7, її сина, ОСОБА_6 було роз'яснено, що для відкриття спадкової справи необхідно представити свідоцтво про смерть спадкодавця. Також в розмові було з'ясовано, що у померлого ОСОБА_8, який проживав на день смерті в Республіці Польща, є дружина, яка фактично прийняла спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем. В такому разі малолітній ОСОБА_7 не буде являтися спадкоємцем згідно зі статтею 1266 Цивільного кодексу України, так як є спадкоємець першої черги (а.с.74).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що за наявності представлених суду доказів, наявності спадкоємця першої черги, у суду відсутні відповідні правові підстави для визнання права власності в порядку спадкування за ОСОБА_7 на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1.

Апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції, оскільки даний висновок узгоджується з фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні даного спору по суті не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Відповідно до статті 71 Закону України „Про міжнародне приватне право" право на спадкування нерухомого майна регулюється законодавством країни, на території якої знаходиться це майно.

Згідно зі статтею 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до приписів статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частиною 1 статті 1265 цього Кодексу визначено, що у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Суд першої інстанції вірно зазначив в оскаржуваному рішенні, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказувала про те, що її син є єдиним спадкоємцем після смерті свого дядька ОСОБА_8, проте позивачем не представлено суду жодних належних та допустимих доказів про відсутність спадкоємців іншого ступеня споріднення, які на момент смерті проживали разом із спадкодавцем в Республіці Польща. Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 являється малолітній ОСОБА_7, всупереч статті 60 ЦПК України, не підтверджені апелянтом жодними належними та допустимими доказами. Відповідно до приписів ч.1, ч. 4 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Факт смерті особи підтверджується свідоцтвом про смерть, витягом з актового запису про смерть або рішенням суду про встановлення такого факту. Надана позивачем копія листа ( а. с. 8) не може бути офіційним документом, який підтверджує факт смерті особи. За даних обставин є безпідставними доводи апелянта відносно того, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги копію вказаного листа, як доказ факту смерті ОСОБА_8

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. В ході судового розгляду даної справи встановлено, що померлий ОСОБА_8 зареєстрував своє право власності в бюро технічної інвентаризації. Таким чином, наявний відповідний правовстановлюючий документ, і за даних обставин посилання апелянта про відсутність відповідних правовстановлюючих документів є безпідставним.

Твердження апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції не витребував із державних органів Республіки Польща документів, які б підтверджували факт смерті ОСОБА_8, також не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки вказані твердження спростовуються матеріалами справи. Зокрема, 23.10.2012 року судом першої інстанції, на підставі клопотання позивача, було направлено лист до посольства Республіки Польща в Україні, в якому суд просив повідомити суд про можливість отримання підтверджуючого документа про смерть ОСОБА_8 та можливість отримання його спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину (а. с. 51). Згідно відповіді Посольства Республіки Польща в Україні від 31.10.2012 року (а.с. 61), вказані питання не належать до компетенції Консульського відділу Посольства Республіки Польща в Україні, також було повідомлено про можливість звернення з даних питань до Консульського відділу Посольства України у Варшаві (а. с. 61). Апелянтом не представлено жодних доказів про її намагання звернутись до Консульського відділу Посольства України у Варшаві для з'ясування питання щодо прийняття спадщини дружиною ОСОБА_8 та збору відповідних документів для прийняття спадщини. При цьому є безпідставними посилання апелянта на ту обставину, що вона не є близьким родичем померлого ОСОБА_8, тому у неї відсутні підстави для звернення до вказаних установ з приводу отримання відповідних документів, оскільки апелянт діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_7, і померлий ОСОБА_8 був його рідним дядьком.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: