Ухвала суду № 30978505, 11.04.2013, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/388/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Луговця О.А.

при секретарі Чорнуха Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу за позовом ОСОБА_1 до Борзнянської районної адміністрації Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Борзнянська районна державна нотаріальна контора, відділ Держземагенства у Борзнянському районі, про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, в тому числі земельні ділянки за межами населеного пункту, посвідчені державними актами серії ЧН №127678 та ЧН №080866, виданими Борзнянською РДА 21.10.2003р.; після смерті батька вона прийняла спадщину, інші спадкоємці таким правом не скористалися, але позбавлена можливості оформити свої спадкові права на дані земельні ділянки через нотаріальну контору, оскільки вищевказані правовстановлюючі документи на землю втрачені, а видача їх дублікатів органами державного земельного агенства неможлива.

Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з вищевказаних підстав.

Борзнянська райдержадміністрація в судове засідання представника не направила, надавши заяву про розгляд справи без їх участі, з вимогами позивачки погоджуються.

Представник третьої особи відділу Держземагенства у Борзнянському району в судовому засіданні вважав вимоги позивачки такими, що підлягають задоволенню, оскільки в зв'язку зі змінами в чинному законодавстві (Закон України «Про Державний земельний кадастр», ст.126 ЗК України, ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») з 01 січня 2013 року друк бланків державних актів на право власності на земельну ділянку припинено і документом, який підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке видається державним реєстратором. Крім того зазначив, що земельні ділянки, які належали померлому ОСОБА_2 на підставі державних актів на право власності на землю від 21.10.2003р., згідно діючого на той час законодавства були зареєстровані у встановленому законом порядку, в подальшому внесені до Державного земельного кадастру та мають всі індивідуальні ідентифікуючі ознаки; також у них мається другий примірник відповідних державних актів померлого ОСОБА_2 й документація з землеустрою.

Представник Борзнянської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи в його відсутність.

Заслухавши пояснення позивачки, третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши думку учасників судового розгляду про можливість закриття провадження у справі через непідлеглість її розгляду в порядку цивільного судочинства, суд приходить до слідуючого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, батько позивачки ОСОБА_2 21 жовтня 2003 року отримав державні акти серії ЧН №127678 та ЧН №080866 на право власності на земельні ділянки площею 3,19га (рілля) та площею 1,12 га (кормові угіддя) загальною нормативною грошовою оцінкою 50047 грн., що знаходяться за межами населеного пункту на території Малозагорівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, які зареєстровані у книзі реєстрації державних актів під №№439, 440. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 доводиться йому дочкою, прийняла спадщину шляхом подачі у встановлений законом шестимісячний строк відповідної заяви до Борзнянської районної державної нотаріальної контори, інші спадкоємці, в тому числі й за заповітом від 12.07.2007р., таким правом не скористалися, разом зі спадкодавцем на час його смерті не проживали, а тому позивачка має право на спадкування після ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги за законом у відповідності до положень ст.ст.1258, 1261 ЦК України. Належні померлому спадкодавцю державні акти на землю були втрачені. Зазначені обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження, укладення шлюбу, смерть, спадкової справи Борзнянської РДНК №375/2012, довідками відділу Держземагенства у Борзнянському районі від 19.02.2013р., 26.03.2013р., 29.03.2013р., оголошенням в газеті «Вісті Борзнянщини» за №8 від 23.02.2013р.

У відповідно до положень ст.ст.1, 7, 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні, до яких відноситься і видача свідоцтв про право на спадщину, покладається на нотаріусів. Згідно зі ст.39 зазначеного Закону порядок вчинення нотаріальних дій встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до ст.46-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і який має печатку такого реєстратора, що також кореспондується з приписами ч.1 ст.9 цього Закону. Згідно норм вказаного Закону також оформлюється право власності, користування земельною ділянкою (ст.126 ЗК України в редакції згідно зі змінами, внесеними Законом України «Про Державний земельний кадастр»).

За змістом чч.4, 5 ст.3, ч.9 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно (до якого згідно з ч.1 ст.2 Закону відносяться і земельні ділянки), що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. У відповідності до п.8-1 ч.2 ст.9 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, державний реєстратор (в тому числі й нотаріус, як спеціальний суб'єкт) запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів, тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником, а вказані суб'єкти зобов'язані надати відповідну інформацію, в тому числі щодо земельних ділянок.

Положеннями ст.28-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.30 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачена інформаційна взаємодія органу державної реєстрації прав з органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (де містяться необхідні відомості про земельну ділянку). Крім того, згідно вимог ст.38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» при здійсненні нотаріальних дій видача витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може здійснюватися також нотаріусами.

Наведене також узгоджується з приписами п.4.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р. (із змінами та доповненнями), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку або витягу з поземельної книги, а також витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Про видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріус проставляє відмітку у верхньому лівому куті державного акта на право власності на земельну ділянку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №439 від 06.05.2009р. «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку». Крім того, ці положення чинного законодавства кореспондуються з положеннями п.4.11 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему України №325 від 22.06.2009р. (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №734/16751 від 06.08.2009р., якими передбачено, що новий державний акт (на ім'я спадкодавця) взамін втраченого видається також спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребовування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, відповідно до ст.4 Закону України «Про нотаріат». Новий державний акт взамін втраченого видається за наявності в територіальному органі Держкомзему другого примірника відповідного державного акта та/або документації із землеустрою Державного фонду документації із землеустрою, відомостей щодо земельної ділянки та її власника в державному реєстрі земель.

Як встановлено в судовому засіданні, право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки було зареєстровано за ним у встановленому порядку згідно діючого на той час законодавства, на них мається відповідна документація з землеустрою й вся інформація про ідентифікаційні ознаки вказаних земельних ділянок, їх власника внесена до Державного земельного кадастру, що підтверджується відповідними довідками відділу Держземагенства у Борзнянському районі від 19.02.2013р., 26.03.2013р., 29.03.2013р. та поясненнями представника цього державного органу.

Довідку відділу Держземагенства у Борзнянському районі від 02.04.2013р., видану на запит нотаріуса від 02.04.2013р., як і доводи представника цього органу про припинення друку бланків державних актів на право власності на земельну ділянку в зв'язку з внесенням змін до чинного законодавства, суд не може взяти до уваги і вважає їх надуманими, оскільки положеннями жодного нормативного акту це не передбачено і у встановленому законом порядку не визначено. Більше того, приписами п.4 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що однією з підстав державної реєстрації прав є державний акт на право власності на земельну ділянку. Посилання відділу Держземагенства у Борзнянському районі на ст.18 зазначеного Закону є безпідставними, оскільки дана норма не стосується оформлення спадкових прав і видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, у відповідності з вимогами ч.2 ст.9 цього Закону не входить до компетенції нотаріуса, як спеціального суб'єкта, що здійснює функції державного реєстратора.

Борзнянська районна державна нотаріальна контора на звернення позивачки щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки після померлого батька ОСОБА_2 належним чином не використала свої повноваження і відмовила ОСОБА_1 у вчиненні даної нотаріальної дії шляхом надання письмової відповіді від 02.04.2013р., що не є передбаченою законом процесуальною формою (у відповідності з приписами ст.49 Закону України «Про нотаріат», гл.13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус повинен винести обґрунтовану постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії).

За змістом п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» (зі змінами та доповненнями) за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Згідно з п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, провадження в справі за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування підлягає закриттю, оскільки даний спір ініційований позивачкою передчасно, внаслідок неспроможності відповідних державних органів, установ у повній мірі та належним чином реалізувати свої передбачені законодавством повноваження, в той час, як суд виходячи з принципу розподілу гілок влади, не може їх підміняти, а тому на думку суду маються всі наявні умови для одержання ОСОБА_1 в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на належні її померлому батькові земельні ділянки й вирішення зазначеного питання не належить до юрисдикції суду. В даному випадку, ОСОБА_1 не позбавлена можливості оскаржити в судовому порядку рішення, дії чи бездіяльність відповідних органів, установ, які обмежують її право на оформлення спадкових прав після померлого батька, що не є порушенням вимог ст.16 ЦК України, на яку посилається позивачка при зверненні з цим позовом до суду.

Наслідки закриття провадження по справі, передбачені ст.206 ЦПК України, ОСОБА_1 роз'яснені.

Згідно з п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження у справі сплачена сума судового збору повертається позивачеві за ухвалою суду.

ОСОБА_1 при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 500,47 грн. за квитанціями №9/9 від 27.09.2012р. (107,30 грн.) та №168/168 від 25.03.2013р. (393,17 грн.), а тому дану суму судових витрат необхідно повернути позивачці після набрання ухвалою законної сили.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Борзнянської районної адміністрації Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Борзнянська районна державна нотаріальна контора, відділ Держземагенства у Борзнянському районі, про визнання права власності в порядку спадкування - закрити.

Зобов'язати фінансовий орган Борзнянського району м. Борзни Чернігівської області повернути ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 500,47 грн. за квитанціями №9/9 від 27.09.2012р. (107,30 грн.) та №168/168 від 25.03.2013р. (393,17 грн.).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець