Ухвала суду № 30976482, 25.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р.Справа № 2а-8410/10/1470

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу підприємства Новобузького районного споживчого товариства «РАЙПРОМТОРГ» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом підприємства Новобузького районного споживчого товариства «РАЙПРОМТОРГ» до Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2010р. підприємство Новобузького районного споживчого товариства «РАЙПРОМТОРГ» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Новобузької МДПІ Миколаївської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000552308 від 12.10.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» про проведення планової перевірки позивача не повідомлено за 10 днів до її здійснення, а підстав для проведення позапланової перевірки у відповідача не було. Вважає, що перевірка проведена в порушення Постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» №502 від 21.05.2009р., якою взагалі заборонялось проведення перевірок до 31.12.2010р. Як наслідок, винесене на підставі незаконної перевірки рішення про застосування штрафних санкцій підлягає скасуванню.

Новобузька МДПІ Миколаївської області проти позову заперечила, зазначивши, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із приписами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який не вимагає попередження про проведення перевірки за 10 днів. Під час проведення перевірки виявлено порушення позивачем п.13 ст.3 Закону «Про РРО», що зафіксовано в акті перевірки, який є носієм доказової інформації про виявлене порушення. Крім того, законність та правомірність проведення перевірки, виявлення і фіксації порушення позивачем п.13 ст.3 Закону «Про РРО», правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій підтверджується висновками прокуратури Новобузького району, яка перевіряла зазначені позивачем у позові обставини. Вимоги позову вважає безпідставними, а оскаржуване рішення законним; в задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. позов підприємства Новобузького районного споживчого товариства «РАЙПРОМТОРГ» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, підприємство Новобузького районного споживчого товариства «РАЙПРОМТОРГ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при розгляді спору судом не враховано, що в діях продавця відсутні порушення вимог Закону «Про РРО», а мала місце помилка, пов'язана із встановленням нового касового апарату та відсутністю досвіду роботи продавця з ним.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2010р. посадовими особами Новобузької МДПІ Миколаївської області проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, господарської одиниці - магазину, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Новобузький район, с.Показне, вул. Комсомольська, 1, та належить підприємству Новобузького районного споживчого товариства «РАЙПРОМТОРГ», за результатами якої складено акт перевірки №0055/14/24/23/30078872 від 05.10.2010р.

В матеріалах перевірки вказується на порушення позивачем п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Розбіжність сум готівкових коштів склала 975,60 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 12.10.2010р. Новобузькою МДПІ Миколаївської області прийнято рішення №0000552308 про застосування до підприємства Новобузького районного споживчого товариства «РАЙПРОМТОРГ» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4878 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову підприємства Новобузького районного споживчого товариства «РАЙПРОМТОРГ» про скасування рішення №0000552308 від 12.10.2010р. суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки позивача та відсутність підстав для скасування рішення про застосування штрафних санкцій. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

При зверненні до суду та в обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається, серед іншого, на порушення державними податковими ревізорами-інспекторами Новобузької МДПІ встановленого порядку проведення перевірки. Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта з огляду на наступне.

Законом, який регулює основні засади функціонування та діяльності органу державної податкової служби є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», в ст.1 якого зазначено, що до системи органів державної податкової служби належать: ДПА України, державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах. ДПА України, серед іншого організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари у встановленому законом порядку.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із приписами Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який не вимагає попередження про проведення перевірки за 10 днів. Більше того, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним по відношенню до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому при проведенні перевірок щодо контролю за здійсненням готівкових розрахунків за товари ( послуги) мають застосовуватися саме норми Закону «Про РРО».

Щодо повноважень безпосередньо посадових осіб Новобузької МДПІ на проведення перевірки, то вони підтверджуються направленнями 05.10.2010р. №109/23 та №110/26.

Колегія суддів також критично ставиться до тверджень апелянта про порушення посадовими особами відповідача вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки дія вказаного Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, в той час, коли в даному випадку відносини виникли в процесі контролю податковими органами за додержанням порядку проведення розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності за товари (послуги). Тобто, відносини, що виникли між сторонами, не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління.

Суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, правильно встановив відсутність порушень з сторони податкового органу щодо підстав та порядку проведення перевірки.

Щодо суті виявлених порушень позивачем п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону «Про РРО» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Так, в акті перевірки зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 1385,31 грн., сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій складає 409,71 грн., невідповідність сум готівкових коштів - 975,60 грн. Продавець ОСОБА_1 невідповідність сум грошових коштів під час проведення перевірки пояснила наявністю на місці проведення розрахунків її власних коштів в сумі 1000 грн.

Згідно ст.2 Закону «Про РРО» місце проведення розрахунків визначено як місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карточок, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до п.23 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833 «Про затвердження порядку провадження торгівельної діяльності правил торгового обслуговування населення» забороняється зберігати на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) суми готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що у зв'язку з тим, що на місці проведення розрахунків мають зберігатися виключно отримані за реалізовані товари готівкові кошти, тому твердження позивача про зберігання на місці проведення розрахунків продавцем власних коштів та відсутність, у зв'язку з цим порушень п.13 ст.3 Закону «Про РРО», є безпідставними.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції не бере до уваги твердження апелянта, що в діях продавця мала місце помилка, пов'язана з встановленням нового касового апарату та відсутністю досвіду роботи з ним, оскільки вважає, що дана обставина не звільняє суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення ним вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу підприємства Новобузького районного споживчого товариства «РАЙПРОМТОРГ» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Домусчі С.Д.