Рішення № 30974735, 23.04.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2218/11321/2012

Провадження № 22-ц/792/841/13

Р І Ш Е Н Н Я КОПІЯ:

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Талалай О.І.

суддів: П'єнти І.В., Гринчука Р.С.

з участю секретаря: Врублевського П.С.

представника апелянта: Загуровського О.К.

позивача: ОСОБА_2 і її представника: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 04 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку і компенсації за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначила, що з 04 червня 2008 року по 01 листопада 2011 року працювала на посаді продавця оптово-роздрібної торгівлі у ТОВ «Стіомі-Холдінг». Місцем роботи був кіоск «Свіжий хліб» № 11, який розташований по вул. Вокзальна, 135 у м. Хмельницькому. Відповідач у порушення вимог ст. 21 Закону України «Про оплату праці» виплачував заробітну плату у розмірі меншому за встановлений законом мінімальний розмір. Недоплачена заробітна плата за період з червня 2008 року по листопад 2011 року складає 2967 грн. 42 коп. Вказаний розрахунок базується на підставі даних про суми фактично нарахованої заробітної плати згідно Індивідуальної відомості про застраховану особу форми ОК-5, виданої управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому. Фактично працювала 45 год. на тиждень. Відповідач не оплачував у встановленому законом подвійному розмірі роботу у надурочний час. Заборгованість складає 11184 грн. 33 коп. У зв'язку з порушенням строків виплати вищезазначених сум компенсація втрати частини доходів складає 1690 грн. 37 коп. Належний розрахунок при звільненні не проведений. Тому за затримку розрахунку стягненню з відповідача підлягає середній заробіток за період з 02 листопада 2011 року по 16 травня 2012 року у сумі 8066 грн. 45 коп. Внаслідок наведених порушень заподіяно моральну шкоду, на відшкодування якої просить стягнути 20000 грн., так як не могла утримувати сім'ю, переймалася пошуком джерел для існування, стала нервовою, вимушена купувати та вживати заспокійливі медичні препарати.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 04 лютого 2013 року позов задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у сумі 2967 грн. 42 коп., заборгованість по заробітній платі за виконання роботи у надурочний час - 11184 грн. 33 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку - 19165 грн. 40 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати - 1690 грн. 37 коп. і моральну шкоду у сумі 300 грн., а всього 35307 грн. 52 коп. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

ТОВ «Стіомі-Холдінг», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати. Посилається на неправильність рішення суду, порушення позивачем строку звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору, передбаченого ст. 233 КЗпП України.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача апеляційну скаргу підтримав. Позивач і її представник визнали апеляцію необґрунтованою у повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 з 04 червня 2008 року по 01 листопада 2011 року працювала на посаді продавця оптово-роздрібної торгівлі (кіоск «Свіжий хліб» № 11) у ТОВ «Стіомі-Холдінг». За період роботи відповідач у порушення вимог діючого законодавства виплачував позивачу заробітну плату у розмірі меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір, не оплачував у подвійному розмірі роботу у надурочний час, розрахунок при звільненні не провів. Порушення термінів виплати заробітної плати призвели до втрати частини доходів і є підставою для виплати компенсації. Внаслідок порушення трудових прав ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода.

Наведене підтверджується письмовими доказами, приєднаними до матеріалів справи.

Тому суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність стягнення з ТОВ «Стіомі-Холдінг» на користь позивача заборгованості по заробітній платі, а саме доплати до мінімальної заробітної плати і за виконання роботи у надурочний час, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати і моральної шкоди у сумі 300 грн.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону.

Частиною першою ст. 50 КЗпП України передбачено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Відповідно до ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

На підставі ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

На підставі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Частиною 1 статті 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Разом з тим, при визначенні розмірів заборгованості по заробітній платі (доплата до мінімальної заробітної плати і за виконання роботи у надурочний час), середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, які підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2, суд припустився помилки.

Враховуючи розмір нарахованої заробітної плати позивача згідно Індивідуальної відомості про застраховану особу форми ОК-5, виданої управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (а. с. 10-14) і відпрацьований нею час, наявність лікарняних і відпусток відповідно до табелів обліку використання робочого часу за період з вересня 2009 року по листопад 2011 року (а. с. 79-132), заборгованість по заробітній платі складає: доплата до мінімальної заробітної плати - 2017 грн. 64 коп., за виконання роботи у надурочний час - 7122 грн. 21 коп. Приймаючи до уваги ці розміри, компенсація втрати частини доходів у зв'язку порушенням строків їх виплати становить 1246 грн. (розрахунки додаються).

У зв'язку з вирішенням спору про розмір належних до виплати сум на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у межах заявлених позовних вимог за період з 02 листопада 2011 року по 16 травня 2012 року (162 дні) у сумі 7448 грн. 76 коп., виходячи із середньоденної заробітної плати 45 грн. 98 коп.

Як вбачається з матеріалів справи позивач протягом розгляду справи позовні вимоги не збільшувала.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розмір середньоденної заробітної плати розрахований судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N 100, виходячи із заробітної плати ОСОБА_2 за останні два повні календарні місяці роботи - серпень, вересень 2011 року з урахуванням доплати до мінімальної заробітної плати і за виконання роботи у надурочний час (розрахунок додається).

За таких обставин рішення суду першої інстанції слід змінити, зменшивши розміри: заборгованості по заробітній платі (доплата до мінімального розміру) до 2017 грн. 64 коп., заборгованості по заробітній платі за виконання роботи у надурочний час до 7122 грн. 21 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до 7448 грн. 76 коп., компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати до 1246 грн. (суми визначені без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів).

Розмір стягнутого з ТОВ «Стіомі-Холдінг» на користь держави судового збору підлягає зменшенню до 172 грн. 85 коп. пропорційно до суми задоволених позовних вимог на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про порушення позивачем строку звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору є безпідставними, оскільки згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 04 лютого 2013 року змінити, зменшивши розміри: заборгованості по заробітній платі до 2017 грн. 64 коп. (дві тисячі сімнадцять грн. 64 коп.), заборгованості по заробітній платі за виконання роботи у надурочний час до 7122 грн. 21 коп. (сім тисяч сто двадцять дві грн. 21 коп.), середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до 7448 грн. 76 коп. (сім тисяч чотириста сорок вісім грн. 76 коп.), компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати до 1246 грн. (одна тисяча двісті сорок шість грн. (вищезазначені суми визначені без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів)) і судового збору до 172 грн. 85 коп. (сто сімдесят дві грн. 85коп.)

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)

Вірно:

Головуючий:

_____________

Головуючий в першій інстанції: Логінова С.М. Провадження: № 22-ц/792/841/13

Доповідач: Талалай О.І. Категорія: 51