Рішення № 30974576, 18.04.2013, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2218/18861/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2013

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Приступи Д.І.,

секретаря Вараниці Н.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позики,

встановив:

позивачка звернулася до суду із позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 8 000 доларів США, що еквівалентно 63 900 грн.

Позивач збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідачки заборгованість за договором позики в сумі 8 000 доларів США, що еквівалентно 63 900 грн. та 49 921 грн. процентів за користування грошовими коштами.

Посилається на те, що відповідачкою у неї було позичено грошові кошти в сумі 8 000 доларів США, проте, у визначений термін в добровільному порядку повернути кошти відповідач відмовляється, а тому позивач просить його позов задовольнити та стягнути з відповідача суму позики та проценти за користування коштами.

Повноважні представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в тому обсязі, що визначений у позовній заяві та просять позов задовольнити.

Відповідач та його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги визнавали частково, спочатку на суму 5 000 доларів США, потім, мотивуючи тим, що взагалі предметом позики були грошові кошти в сумі 5 000 доларів США з яких 2 500 доларів США були повернуті, визнавали позов в частині 2 500 доларів США.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 червня 2010 року ОСОБА_5 позичила ОСОБА_3 3 000 доларів США строком до першої вимоги, дані обставини підтверджуються розпискою від 16 червня 2010 року. 21 листопада 2010 року ОСОБА_5 позичила ОСОБА_3 5 000 доларів США строком до 21 січня 2012 року, дані обставини підтверджуються розпискою від 21 листопада 2010 року.

Проте, відповідачка взяті на себе зобовязання за договором позики з повернення суму позики не виконала. На вимогу позивачки позичені кошти не повернула, внаслідок чого позивачка в вересні 2012 року звернулася до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору може бути представлена розписка позичальника, що посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не виконала взяті на себе зобовязання з повернення ОСОБА_5 позики, а тому з неї на користь позивачки слід стягнути позичені кошти в сумі 8 000 доларів США, що еквівалентно 63 900 грн. (по курсу НБУ 7,98 грн. за 1 долар США).

В цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 49 921 грн. боргу за користування грошовими коштами, то суд приходить до висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.6 ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти.

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. В інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.

Відтак, вимога позивача про сплату відповідачем місячних процентів за користувння позиченими коштами є неправолмірною, оскільки позивач не є субєктом підприємницької діяльності, а сама вимога суперечить Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Отже в цій частині слід відмовити.

Заперечення сторони відповідача про те, що фактично відповідачка брала у борг 5 000 доларів США, а вказана у розписці сума 8 000 доларів США є сумою з врахуванням майбутніх процентів не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи належними та допустимими доказами та спростовуються змістом розписок. Окрім того, твердження сторони відповідачки про те, що 2 500 доларів США з позичених грошових коштів було повернуто позивачу також не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.ст.526, 1046-1049 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 224-266 ЦПК

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 8 000 доларів США заборгованості за договорами позики, що а еквіваленті складає 63 900 грн. та 639 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Суддя: Д.І. Приступа