АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1915/20459/2012Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/605/13 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія - 19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Храпак Н. М., Дикун С. І.,
при секретарі - Цінькевич В.М.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1; третя особа УМВСУ в Тернопільській обл.- Андрухів Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2013 року по справі за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третьої особи Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про стягнення коштів за навчання, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2012 року Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1, третьої особи Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про стягнення коштів в сумі 17953 грн. 83 коп. пов"язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що між відповідачем та Львівським ДУВС, УМВСУ в Тернопільській області було укладено письмовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Відповідно до п.3 вказаного договору, ОСОБА_1 був зобов"язаний після закінчення навчання відпрацювати в органах внутрішніх справ не менше трьох років, однак наказом УМВСУ в Тернопільській області №243 о/с від 18.10.2011 року його було звільнено за п.64 "є" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" за порушення трудової дисципліни. Сума фактичних витрат, пов"язаних з утриманням курсанта за період з серпня 2006 року по липень 2010 року становить 17953 грн. 83 коп.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Львівського державного університету внутрішніх справ 17953 грн. 83 коп. витрат пов"язаних з утриманням у вищому навчальному закладі та 215 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, при прийнятті рішення порушено норми матеріального, зокрема ст.32 ЦК та процесуального права, дана невірна оцінка зібраним доказам.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового процесу, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 01.09.2006 року між Львівським державним університетом внутрішніх справ (виконавець), головним УМВС України в Тернопільській області (замовник) та ОСОБА_1 укладено Договір "Про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі міністерства внутрішніх справ України".
ОСОБА_1 було зараховано курсантом до Львівського державного університету внутрішніх справ та надано необхідне речове забезпечення, а також прийнято на державне забезпечення.
Відповідно до п.2.3.6. Договору "Про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі міністерства внутрішніх справ України" ОСОБА_1 зобов"язувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов"язані з його утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Як вбачається із Наказу №243 о/с від 18.10.2011 року УМВС України в Тернопільській області, лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 "є" " Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" за порушення трудової дисципліни, пропрацювавши в органах міліції з 13 липня 2010 до 18 жовтня 2011 року, тобто строк, менший за встановлений трирічний термін.
Відповідно до п.4.4. Вище зазначеного Договору, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється у судовому порядку.
Згідно розрахунку пов"язаного з навчанням ОСОБА_1 у Львівському державному університеті внутрішніх справ з серпня 2006 по липень 2010 року сума фактичних витрат складає 17953 грн. 83 коп.: грощове забезпечення - 8034,89 грн.; продовольче забезпечення - 6861,46 грн.; речове - 1559,98 грн., медичне - 57,61 грн. та плата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв - 1439,89 грн.
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 313 "Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України" .
Відповідно до ст. 1 Порядку визначено механізму відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:
- дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;
- відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Згідно зі ст. 3 Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою.
Аналогічні підстави відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням осіб, навчання яких здійснювалось за державним замовленням, зазначені і в п.З Типового договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України, затвердженому наказом МВС України № 150 від 14.05.2007 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач зобов"язаний відшкодувати витрати, понесені позивачем на його навчання.
Посилання апелянта на те, що на час підписання договору про навчання 1 вересня 2006 року йому виповнилось 17 років і він не мав повної цивільної дієздатності, а тому не був спроможний оцінювати юридичних наслідків укладання даного договору, колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 32 ЦК України - на вчинення неповнолітньою особою правочини щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків. Що ж стосується інших правочинів, то письмова згода батьків не потрібна. Як встановлено в суді батьки відповідача дали усну згоду і погодились з вибором сина на укладення договору на навчання і за весь період навчання сина та і він не оспорювали його. Договір не був би оспорюваний і надалі, якби не стояло питання відшкодування витрат за навчання, чого не заперечив апелянт.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що стаж у нього 5 років 02 місяці 04 дні, а тому пройшов трирічний термін стягнення коштів за навчання, оскільки після закінчення навчання він повинен був відпрацювати в органах внутрішніх справ не менше трьох років і туди не входить період навчання.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду відповідає вимогам чинних норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді- два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк
Судове рішення № 30972010, Апеляційний суд Тернопільської області було прийнято 23.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1915/20459/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: