Вирок № 30971507, 09.04.2013, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/295/13-к

Провадження № 1-кп/603/11/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

при секретарі - Пшеничняк В.Й.

за участю прокурора - Хомкович Д.П.

законного представника потерпілої - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому провадженні відкритого судового засідання у залі суду міста Монастириська Тернопільської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210140000004 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Омськ, Росйської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого у АДРЕСА_2, громадянина України, освіти вищої, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ

Обвинувачений ОСОБА_2 08.01.2013 року приблизно о 12 годині 30 хвилин керуючи власним технічно-справним автомобілем «AUDI A-6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перевозив в салоні автомобіля ОСОБА_1 та не пристебнуту ременем безпеки неповнолітню ОСОБА_3.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 рухаючись в напрямку м. Івано-Франківська, наближаючись до населеного пункту с. Гончарівка, Монастириського району на 43 км. + 309 м. автодороги «Тернопіль-Бучач-Івано-Франківськ», не врахував засніженість та ожеледу, не зміг обрати безпечної швидкості, не врахував дорожні обставини, внаслідок чого не справився з керуванням та допустив занос та перекидання автомобіля в кювет, внаслідок чого неповнолітня пасажир ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримала закритий компресійний перелом 11-го грудного хребця та закритий перелом дужки 2-го поперекового хребця; закриту травму грудей з переломом 10, 11 лівих ребер та явищами лівостороннього пневмотораксу; закритий перелом лівої ключиці, які, згідно висновку судово-медичної експертизи від 14 лютого 2013 року № 43, за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Такими діями обвинувачений ОСОБА_2 порушив вимоги абзацу першого пункту 1.5., підпункту «б», «в» пункту 2.3., пункту 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, зі змінами та доповненнями, що стало прямою причиною настання дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків у виді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень пасажиру ОСОБА_3.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження.

18 березня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор Миколюк О.М. та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 286 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні та погодився сплатити процесуальні витрати по кримінальному провадженню на загальну суму 980 грн. 80 коп. з них:

367 грн. 80 коп. за проведену автотехнічну експертизу від 21.01.2013 року №5-13/13;

613 грн 00 коп. за проведену транспортно-трасологічну експертизу від 21.01.2013 року № 5-14/13.

Окрім цього, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортним засобом із звільненням від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком в 1 рік, без позбавлення права керувати транспортним засобом з покладенням, на підставі ст. 76 КК України, обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно пункту першого ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абзацами 1, 4 пункту першого ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України,

зокрема, вимогам ст. ст. 75, 76 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для

затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_2

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

1.Угоду від 18 березня 2013 року по кримінальному провадженню №12013210140000004 про визнання винуватості укладену між старшим прокурором прокуратури Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_2 затвердити.

2.Визнати ОСОБА_2 винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити узгоджене покарання 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортним засобом.

3.На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком в 1 рік, без позбавлення права керувати транспортним засобом.

4.На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання.

5.Стягнути з засудженого ОСОБА_2 процесуальні витрати по кримінальному провадженню на загальну суму 980 грн. 80 коп. з них: 367 грн. 80 коп. за проведену автотехнічну експертизу від 21.01.2013 року №5-13/13; 613 грн 00 коп. за проведену транспортно-трасологічну експертизу від 21.01.2013 року № 5-14/13 (Процесуальні витрати по кримінальному провадженню перерахувати до державного бюджет на розрахунковий рахунок УДКС України в Монастирському районі, код № 37382571, МФО № 838012, рахунок № 31115115700375, призначення платежу - «процесуальні витрати по кримінальному провадженні № 12013210140000004»).

6.Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

7.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

8.Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І. М. Галіян Копія з оригіналом вірно.

Оригінал вироку суду знаходиться в справі №603/295/13-к.

Вирок суду не набрав законної сили.

Голова Монастириського

районного суду В.М. Іванчук