Ухвала суду № 3096974, 26.06.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-8537/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача Шандрук О.Т., Литош В.О.,

від відповідача Іваненко Р.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у м. Херсоні на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2005 року по справі № 11/2-О-05 за позовом ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09 лютого 2005 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24 червня 2005 року, позовні вимоги ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» до ДПІ у м. Херсоні задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002952600/0 від 12.11.2004 року в частині донарахування ПДВ в сумі 4403908 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2201954 грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 22 липня 2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 10 листопада 2005 року на підставі розділу VIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою вищого адміністративного суду України від 24.11.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в позові посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002952600/0 від 12.11.2004 р., яким позивачу нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4403908 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2201954 грн. стали результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Херсонобленерго» за період з 01.10.03 р. по 01.04.2004 р., які були відображенні в акті № 7632/26-2/26-203/05396638 від 11.11.2004 року.

Зокрема, в зазначеному акті вказується про порушення позивачем п.1.8 ст.1, абз.3 п.4.8 ст.4, п.8.2, п.8.4 ст.8 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, підприємством віднесено до складу податкового кредиту по товарах, які не оплачені постачальнику: у вересні 2003 р. на суму 301473 грн.; у жовтні 2003 р. на суму 902656 грн.; у листопаді 2003 р. на суму 527276 грн.; у грудні 2003 р. на суму 857416 грн.; у лютому 2004 р. на суму 1038035 грн., у березні 2004 р. на суму 777052 грн., в результаті чого було занижено податок на додану вартість на суму 4403908 грн.

Згідно з положеннями, закріпленими в п.8.1 Закону «Про податок на додану вартість», платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання.

Відповідно до п.8.2 ст.8 зазначеного Закону, для визначення суми експортного відшкодування згідно з пунктом 8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування.

Судами встановлено, що позивачем за період, який перевірявся, не заявлялося експортне відшкодування з податку на додану вартість.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому у підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу наведених норм вбачається, що Законом «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» встановлено, що в разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобовязання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобовязання щодо платежу за векселем.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість» суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з нього, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту цього періоду.

Судами встановлено, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому платником податку продавцем ТОВ «Славянський Торговий Дім» і ВКФ «Хвиля» за договорами № 26/09-03 від 26.09.2003р. та №47 від 10.12.2003р. в рахунок яких було видано як векселі, так і розрахунки грошовими коштами на розрахункові рахунки контрагентів.

З огляду на зазначене, суди прийшли до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002952600/0 від 12.11.2004 р., яким позивачу нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4403908 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2201954 грн., оскільки податковий кредит сформовано правомірно, податок на додану вартість входить до складу договірної суми, яку позивач сплатив емітованими векселями, що в подальшому були предявлені до погашення та погашені.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Херсоні залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Маринчак Н.Є.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар:

К-8537/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И /вступна та резолютивна частини/

26 червня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача Шандрук О.Т., Литош В.О.,

від відповідача Іваненко Р.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у м. Херсоні на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2005 року по справі № 11/2-О-05 за позовом ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Херсоні залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Маринчак Н.Є.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: