Рішення № 30969145, 26.04.2013, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/283/13-ц

Пр. № 2/584/109/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2013 року Путивльський районний суд Сумської області

в особі: головуючого - судді Толстого О.О.

при секретарі Соповій В.С.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Путивль справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР-12», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі Сумської області (далі відділення Фонду), про встановлення факту нещасного випадку на виробництві,

ВСТАНОВИВ :

05.04.2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ПАТ «МИР», який обґрунтовував тим, що працюючи будівельником в колгоспі «Мир» у с. Мазівка Путивльського району, 23 травня 1990 року під час виконання трудових обов'язків отримав травму руки.

За наслідками цього нещасного випадку адміністрацією колгоспу було складено акт форми Н-1 від 23.05.1990 року № 4.

Внаслідок зниження працездатності руки виникла необхідність встановлення йому ступеню втрати професійної працездатності для призначення пенсії, але відділення Фонду відмовило йому у направленні на медико-соціальну експертну комісію через невідповідність вказаного акту про нещасний випадок на виробництві чинному на той час законодавству.

Посилаючись на ці обставини просив суд встановити факт нещасного випадку на виробництві, який трапився з ним 23.05.1990 року при виконанні трудових обов'язків на території цеху будівництва колгоспу «МИР» у с. Мазівка Путивльського району.

За клопотанням позивача на підставі ст. 33 ЦПК України судом замінено первісного відповідача на належного ТОВ «Мир-12».

Позивач в судовому засідання свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача не зявився, направив письмову заяву, в якій позов не визнав, але проти встановлення факту нещасного випадку не заперечував і просив справу розглянути без його участі.

Представник третьої особи відділення Фонду заперечень проти позову не мав та пояснив, що факт нещасного випадку на виробництві не заперечується Фондом, але через невідповідність складеного акту про нещасний випадок на виробництві чинному на той час законодавству, позивач не може бути направлений на МСЕК. Вважав, що слід зобовязати відповідача утворити комісію та розслідувати цей нещасний випадок, склавши новий акт форми Н-1.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 08.09.1988 року по 29.11.1990 року працював будівельником у колгоспі «Мир» в с. Мазівка Путивльського району Сумської області, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці позивача, випискою з протоколу № 7 від 17.01.2011 р. засідання правління «ПАО Мир» (а.с. 4-5).

Згідно довідок (а.с. 6, 29) правонаступником колгоспу «Мир» є ТОВ «Мир-12».

23.05.1990 року під час виготовлення за завданням майстра інструментів для штукатурки будинку на фугувальному верстаті в цеху будівництва колгоспу «МИР» ОСОБА_1 отримав травму внаслідок попадання руки під ножі.

У цей же день комісією колгоспу у складі начальника цеху, інженера з охорони праці та громадського інспектора з охорони праці був складений акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, який був затверджений керівником колгоспу (а.с. 8).

Ці обставини нещасного випадку та складання акту, повністю підтвердили в судовому засіданні, кожен окремо, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, колишні працівники колгоспу «Мир», які були очевидцями цих подій.

З пункту 17.1 згаданого акту від 23.05.1990 р. № 4 та копій направлень Путивльської ВКК від 03.10.1991 р. (а.с. 9-10) видно, що позивач після отримання травми з 24.05.1990 р. по 14.06.1990 р. лікувався амбулаторно з приводу травматичної ампутації третьої фаланги другого пальця правої кисті, внаслідок якої знизилась працездатність руки.

В силу ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги. Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

При зверненні ОСОБА_1 до відділення Фонду йому було відмовлено у направленні на МСЕК через неналежне оформлення акту про нещасний випадок на виробництві, що вбачається з листа Фонду від 07.07.2011 р. № 327 (а.с. 11).

В силу ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року був прийнятий після отримання травми позивачем і застосуванню до вказаних правовідносин щодо розслідування і фіксації обставин даного нещасного випадку не підлягають.

Відповідальність за ушкодження здоров'я працівника, отриманого ним у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків з вини організації, зобов'язаної сплачувати за нього внески по державному соціальному страхуванню (у тому числі колгоспів), передбачалась ст. 456 ЦК УРСР та чинними на час виникнення спірних правовідносин Положенням про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженим постановою Президії Всесоюзної центральної ради професійних спілок і Держпроматомнагляду СРСР від 17.08.1989 р. № 8-12.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.4-1.5, 2.2-2.3 цього Положення комісія по розслідуванню у складі: начальника цеху, начальника відділу (інженера) з охорони праці, старшого громадського інспектора з охорони праці чи іншого представника профспілкового комітету цеху(підрозділу), повинна була протягом 3 діб провести розслідування обставин та причин нещасного випадку і скласти акт форми Н-1 в чотирьох екземплярах, у якому вказати причину нещасного випадку і заходи щодо його попередження. Таким актом оформлялись усі нещасні випадки, які викликали втрату працівником працездатності не менше одного дня. Акт повинен бути затвердженим керівником підприємства, а його завірена копія надана потерпілому.

Надана позивачем копія акту за формою Н-1 від 23.05.1990 р. № 4 у цілому відповідає вказаним вимогам, оскільки містить дані про місце, причини і наслідки нещасного випадку на виробництві, а його заповнення на бланку старого зразка не спростовує викладених у ньому обставин розслідування цього нещасного випадку.

Доводи представника відділення Фонду про необхідність встановлення обовязку відповідача провести розслідування нещасного випадку і скласти новий акт форми Н-1 судом не приймаються, оскільки розслідування і складання нового акту про нещасний випадок із урахуванням зазначеного Положення зі спливом такого значного часу фактично є неможливим, з причин звільнення працівників колгоспу - членів комісії і очевидців нещасного випадку та втрати архівних документів попереднього розслідування, про що йдеться в п. 2 виписки з протоколу засідання правління ПАО «МИР» від 17.10.2011 р. № 7.

Таким чином, наявні у справі докази в їх сукупності є підставою для висновку про те, що позивач дійсно отримав ушкодження здоров'я саме на виробництві, однак наданий ним екземпляр акту форми Н-1 не повністю відповідає вимогам нормативних актів, чинних на час його складання, і усунути ці недоліки неможливо, тому слід встановити даний факт в судовому порядку, що необхідно позивачу для подальшого визначення ступеню втрати професійної працездатності та призначення відповідних виплат.

В звязку з повним задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача в дохід держави 114 грн. 70 коп. судового збору.

На підставі викладеного, враховуючи п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, керуючись ст. 5 ЦК України, ст. 456 ЦК УРСР, п.п. 1.1., 1.4-1.5, 2.2-2.3 Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженим постановою Президії Всесоюзної центральної ради професійних спілок і Держпроматомнагляду СРСР від 17.08.1989р. № 8-12, ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 10,11, 209, 212, 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Встановити факт нещасного випадку на виробництві, який трапився з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідент. номер НОМЕР_1) 23 травня 1990 року при виконанні своїх трудових обов'язків на території цеху будівництва колгоспу «МИР» у с. Мазівка Путивльського району Сумської області.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР-12» (вул. Леніна, 14, с. Мазівка Путивльського району Сумської області, ідент. код 03370737) на в дохід держави 114 грн. 70 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії цього рішення.

Рішення cуду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя

Путивльського районного судуОСОБА_6