Ухвала суду № 3096840, 12.06.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                       К-17259/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 червня 2008 року                                                                                                  м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Рибчинка А.О., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Міщук І.І., Іващука В.А.,

від відповідача – Семчишиної Н.В., Давидко Н.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у м. Хмельницькому на постанову Господарського суду Хмельницької області від 21.11.2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 року по справі № 9/366-НА за позовом КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів» до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скаргищодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 21 листопада 2005 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02 березня 2006 року, позовні вимоги КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів» до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 31 березня 2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою вищого адміністративного суду України від 11.09.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому просить скасувати судові рішення в частині задоволення позову та постановити нове – про відмову в задоволені позовних вимог посилаючись на порушення судами п.п.8.6.1 п.8.6. ст.8 та п.п.17.1.8. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач також вважає, що при постановлені судових рішень судами було порушено вимоги підпункту «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п.7.3.1 п.7.3 і п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті проведеної відповідачем планової документальної перевірки КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів» щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002р. по 01.10.2003р., за наслідками якої складено акт № 1022\23-1\03576806 від 28.04.2004р., податковим органом вказано на порушення позивачем п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.11.1 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого занижено суми ПДВ на 3272 грн., порушення п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.4.9 п.5.4, п.5.9 ст.5, п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8, п.п.11.3.1 та п.п.11.3.5 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого занижено податок на прибуток на 14244 грн., порушення п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування в сумі 667097 грн. за 2002 рік, а також порушення п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» внаслідок здійснення підприємством бартерних операцій без згоди ДПІ при наявності податкової застави в сумі 2862524 грн.

На підставі актів перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002042301\0\1782 від 05.05.2004р. на суму 15815 грн. (з низ: 3272 грн. – основний платіж, 12543 грн. – штрафні санкції); № 0002072301\0\1785 від 05.05.2004р. на суму 2862524 грн. штрафу за відчуження активів, що перебували у податковій заставі, № 0002032301\0\1783 від 05.05.2004р. з податку на прибуток на суму 31269 грн. (з них: 14244 грн. – основний платіж, 17025 грн. – штрафні санкції).

Скарга позивача в порядку апеляційного узгодження податкових зобов’язань відповідачем залишена без задоволення. Відповідно прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002042301\1\4675 від 08.07.2004р., № 0002072301\1\4676 від 08.07.2004р., № 0002032301\1\4674 від 08.07.2004р. на ці ж суми.

Рішенням ДПА у Хмельницькій області № 13175\с\25-036 від 09.09.2004р. скарга позивача задоволена частково, скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.05.2004р. № 0002072301\0\1785 в частині визначення штрафних санкцій за самостійне відчуження активів, які перебували у податковій заставі в сумі 529122 грн., в решті податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

На підставі акту позапланової перевірки № 2200\23-1\03576806 від 26.08.2004р. податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002042301\2\5635 від 10.09.2004р. з податку на додану вартість, № 0002032301\2\5636 від 10.09.2004р. по податку на прибуток на вищезазначені суми та № 0002072301\2\5634 від 10.09.2004р. на суму 2333402 грн. штрафу за відчуження активів, що перебували у податковій заставі.

Рішенням ДПА України № 10390\6\25-2215 від 17.11.2004р. скарга позивача в порядку апеляційного узгодження податкових зобов’язань залишена без задоволення. Відповідно прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002042301\3\6985 від 22.11.2004р., № 0002072301\3\6987 від 22.11.2004р., № 0002032301\3\6986 від 22.11.2004р. на ці ж суми.

Відповідно до ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Задовольняючи частково вимоги позивача про скасуваня податкових повідомлень-рішень № 0002042301\0\1782 від 05.05.2004р. яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 15815 грн., (з них: 3272 грн. – основний платіж,12543 грн. – штрафної санкції), № 0002042301\1\4675 від 08.07.2004р. на цю ж суму ПДВ, № 0002042301\2\5635 від 10.09.2004р. на цю ж суму ПДВ, № 0002042301\3\6905 від 22.11.2004р. на цю ж суму ПДВ., суди виходили з того, що перевіркою зазначено про заниження податкових зобов’язань по ПДВ у квітні 2002 року на суму 2828 грн., вересні 2003 року на суму 214 грн., завищення податкового кредиту по ПДВ у вересні 2002 року на суму 1217 грн., у березні 2003року на суму 28 грн., у червні 2003 року на суму 97 грн. без відображення господарських операцій, по яких це відбулось.

В той же час, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції помилково не врахував суми заниження позивачем податкового кредиту 1749,00грн. у липні 2002р. та 84,00грн. у квітні 2003р., тому змінив рішення про неправомірність податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі основного платежу – 2551,00грн. та 560,00 грн. штрафної санкції.

Щодо донарахування решти суми штрафних санкцій, спірні податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість обґрунтовано визнані судами попередніх інстанцій такими, що відповідають чинному законодавству, оскільки позивачем були допущені порушення податково законодавства, а саме, п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок додану вартість» щодо не включення до податкового зобов’язання ПДВ по отриманих субсидіях, перерахованих відділом субсидій для мешканців гуртожитку на суму 265 грн.

Судами правильно не були прийняті до уваги посилання позивача на п.п.3.2.7 п.3.2 ст.3 зазначеного Закону, оскільки норми останнього в частині виплат субсидій не поширюються на юридичних осіб.

Крім того, судами було встановлено порушення позивачем п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок додану вартість» щодо завищення податкового кредиту на суму  ПДВ з вартості стрейч-карток «Стар-тайм-150» для мобільних телефонів в розмірі 301 грн. згідно податкових накладних від ТОВ «Поділля-Стар» та на суму використаної електроенергії гуртожитками в розмірі 155 грн. згідно рахунків від «Енергозбут», оскільки, у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Мобільні телефони до складу основних засобів позивача не віднесені, а зазначені витрати згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  до складу валових витрат не відносяться.

До того ж позивачем із посиланням на належні докази не доведено проведення телефонних розмов, пов’язаних із його господарською діяльністю.

Також, судами встановлено порушення позивачем п.п.7.3.1 та п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо неправильного визначення сум ПДВ по періодах з врахування дати, що наступає раніше.

Такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає встановленим по справі обставинам та відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, рішенням ДПА у Хмельницькій області № 13 175\с\25-036 від 09.09.2004р. скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.05.2004р. № 0002072301\0\1785 в частині визначення штрафних санкцій за самостійне відчуження активів, які перебували у податковій заставі в сумі 529122 грн., згідно із п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» таке податкове повідомлення вважається відкликаним, тому суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку щодо наявність підстав для відмови в задоволені вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 05.05.2004р. № 0002072301\0\ 1785.

Задовольняючи вимоги КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів» щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0002072301\1\4676 від 08.07.2004р. на суму 2862524 грн. штрафу за відчуження активів, що перебували у податковій заставі , № 0002072301\2\5634 від 10.09.2004р. на суму 2333402 грн. штрафу, № 0002072301 \3\6987 від 22.11.2004р. на і цю ж суму, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем правил відчуження активів у податковій заставі в частині здійснення бартерних операцій не підтверджені належними доказами.

Так, в актах перевірок з додатками, на які посилається відповідач, не міститься конкретних господарських операцій, по яких здійснено порушення, з визначенням по них умов відпуску продукції, хронології проведення розрахунків та їх остаточного здійснення.

При цьому судами встановлено, що перевіркою відповідачем визначено як бартер у позивача залишок неоплачених ТМЦ, які рахувались на 377 бухгалтерському рахунку , висновки відповідача щодо відчуження позивачем заставного майна без узгодження з податковим органом зроблені на підставі тільки даних бух обліку, без фактичного аналізу проведених операцій.

Позивачем були укладені договори купівлі-продажу на постачання ТМЦ, де були передбачені оплати у грошовій формі.

Призначеною судом судово-бухгалтерською експертизою встановлено, що контрагентами поставлялась позивачу сировина, яка використовувалась останнім у господарській діяльності для виготовлення бетону і залізобетону. На відпущену продукцію виписувались накладні і податкові накладні і по бухгалтерському обліку відображались як реалізація продукції по відпускним цінам комбінату, а отримана продукція позивачем оприбутковувалась за цінами постачальників.

На підставі досліджених з дотриманням норм процесуального права обставин справи судами правильно було встановлено необґрунтоване донарахування позивачу податковим органом на підставі повідомлення-рішення від 08.07.2004р. № 0002042301\1\4675 штрафної санкції в сумі 2862524,00 грн. та на суму 2333402 грн. на підставі податкових повідомлень-рішень від 10.09.2004р. № 0002042301\2\5635 і від 22.11.2004р. № 0002042301\3\6905 за відчуження активів, що перебували у податковій заставі.

При цьому судами було встановлено, що позивач не порушував правил відчуження активів, що знаходилися у податковій заставі, а саме, відчуження готової продукції не за кошти, а в порядку взаєморозрахунків по бартеру, тому не допускав при проведенні господарських операцій порушень положень п.п.8.6.1  п.8.6 ст.8 Закону України № 2181-IIIвід 21.12.2001р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» – отримана від контрактів сировина використовувалась ним у власній господарській діяльності для виготовлення бетону і залізобетону.

Встановлене судами підтверджується висновком експерта № 5366 від 03.10.2005 року та відповідачем не спростовано.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254   КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому залишити без задоволення, постанову Господарського суду Хмельницької області від 21.11.2005 року з врахуванням змін, внесених ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Рибчинко А.О.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар:                                                      

                       К-17259/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 червня 2008 року                                                                                                  м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Рибчинка А.О., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Міщук І.І., Іващука В.А.,

від відповідача – Семчишиної Н.В., Давидко Н.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у м. Хмельницькому на постанову Господарського суду Хмельницької області від 21.11.2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 року по справі № 9/366-НА за позовом КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів» до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

   Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України,–

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому залишити без задоволення, постанову Господарського суду Хмельницької області від 21.11.2005 року з врахуванням змін, внесених ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Рибчинко А.О.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: