Ухвала суду № 3096826, 06.11.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-9818/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача Пічул В.Л.,

від відповідача Бойка В.В., Паскал С.К.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на рішення Господарського суду Донецької області від 03.08.2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2005 року по справі № 7/196а за позовом ТОВ «Армліт-Донбас» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Донецької області від 03.08.2005 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2005 року, позовні вимоги ТОВ «Армліт-Донбас» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001132340/0 від 22.04.2004 року задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 06.10.2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 16.11.2005 року на підставі розділу VIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Калінінському районі м. Донецька просить скасувати судові рішення посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення без змін з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій на підставі досліджених з дотриманням норм процесуального права доказів було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001132340/0 від 22.04.2004 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток загальною сумою 413413 грн. (з них: основний платіж 217040 грн., штрафні (фінансові) санкції 196373 грн.) стали результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Армліт-Донбасс» за період з 03.10.2001 року по 31.12.2003 року відображені в акті №178/23-111-1/31649644 від 20 квітня 2004 року.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням в частині визначення податкових зобовязань з податку на прибуток загальною сумою 412993 грн., у тому числі 216830 грн. основного платежу та 196163 грн. штрафних (фінансових) санкцій позивач звернувся з даним позовом до суду.

В акті перевірки податкова інспекція посилається на порушення позивачем вимог п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, товариством включено у IIта IIIкварталах 2002 року та у податкових періодах 2003 року до складу валових витрат проценти за користування кредитними коштами, наданими нерезидентом, який не має права видавати кошти у кредит юридичним та фізичним особам під проценти, так як не є банківською або небанківською фінансовою установою, що суперечить вимогам п.п.1.11.1 п.1.11 ст.1 вищезазначеного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, за кредитним договором з компанією нерезидентом «Аршем Трейдінг Лімітед» № 12-10/к/2001 від 10.10.2001р. позивач отримав кредит в розмірі 1000000 доларів США.

На виконання умов договору позивач сплатив кредитору нерезиденту відсотки за користування коштами та включив до складу валових витрат у декларацію про прибуток підприємства за IIта IIIквартали 2002 року та у податкових періодах 2003 року.

За наслідками перевірки відповідач дійшов висновку, що відносини, які виникли за договором № 12-10/к/2001 від 10.10.2001р. за своїм характером є фінансовим кредитом, а відтак, виплата процентів за користування кредитними коштами, наданими нерезидентом не можуть бути включені до складу валових витрат.

Разом з тим, згідно із визначенням, наведеним в п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобовязаннями передбачені пунктом 5.5 зазначеної статті Закону.

Відповідно до п.1.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», проценти це доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

До процентів включаються:

- платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

- платіж за використання коштів, залучених у депозит;

- платіж за придбання товарів у розстрочку.

Як встановлено абзацом 8 п.1.10 зазначеного Закону, платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.

Фінансовий кредит у відповідності з положеннями п.п.1.11.1 п.1.11 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є коштами, які надаються банком резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Судами встановлено, що кошти, які отримав позивач за умовами договору з компанією нерезидентом «Аршем Трейдінг Лімітед» № 12-10/к/2001 від 10.10.2001р.були використані ним у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи

Витрати по сплаті відсотків є витратами платника податку у грошовій формі, які здійснені внаслідок отримання і використання зазначених коштів у власній господарській діяльності.

За своєю правовою природою сплачені позивачем нерезиденту кредитору відсотки за користування грошима не можуть визнаватися процентами, оскільки сплачені товариством суми є платежами за надання можливості використати кошти у власній господарській діяльності в межах цивільно-правової угоди, тобто це є платою за користування коштами, отже на них не можуть бути поширені особливості визначення складу витрат платника податку, які зазначено у п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в якому мовайдеться про сплату відсотків за борговими зобовязаннями.

Як вбачається з переліку витрат, визначених п.5.3 цього Закону як витрати, що не включаються до складу валових, витрати платника податку у грошовій формі за користування коштами законодавцем до цього пункту не віднесено, а відповідно до п.5.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано прийшла до висновку про безпідставність донарахування спірним податковим повідомленням-рішенням товариству податку на прибуток, не можна вважати законним застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 196163 грн. на підставі 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З огляду на зазначене, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення вимог ТОВ «Армліт-Донбас» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька № 0001132340/0 від 22.04.2004 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток загальною сумою 412993 грн., у тому числі 216830 грн. основного платежу та 196163 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 03.08.2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Маринчак Н.Є.________Федоров М.О.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар:

К-9818/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача Пічул В.Л.,

від відповідача Бойка В.В., Паскал С.К.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на рішення Господарського суду Донецької області від 03.08.2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2005 року по справі № 7/196а за позовом ТОВ «Армліт-Донбас» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія в порядку ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 03.08.2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Маринчак Н.Є.________Федоров М.О.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: