Ухвала суду № 3096820, 03.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                       К-17904/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 липня 2008 року                                                                                                    м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Симончука О.М.,

від відповідача – Мороз Ю.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у Солом’янському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року по справі № 11/98 за позовом ТОВ «Селл» до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скаргищодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.07.2005 року в задоволені позову  ТОВ «Селл» до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001252307/0 від 06.08.2004 року – відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року, рішення суду першої інстанції скасовано то постановлено нове – про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач 05.05.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою вищого адміністративного суду України від 11.12.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Солом’янському районі м. Києва просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції посилаючись на неправильну правову оцінку обставин та матеріалів у справі, висновки суду апеляційної інстанції не підтверджуються обставинами справи, що визнані судом встановленими, що призвело до винесення постанови з порушенням норм матеріального права, а саме: п.1.8 ст.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та процесуального права: ст.207 КАС України.  

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін, з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.08.2004 №0001252307/0, яким у ТОВ «Селл» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 531448,00 грн., стали результати документальної позапланової тематичної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Селл» за лютий 2004 року, які були відображенні в акті №24423-0711/32657457 від 06.08.2004 року.

Зокрема, в акті перевірки податковий орган зазначає, що сума податкового кредиту, визначена як завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ фактично виникла на підставі здійснення позивачем господарської операції за договором купівлі-продажу будівель №6/2003 від 24.11.2003, за яким позивач придбав у Адвокатського об’єднання «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери» об’єкти нерухомості. Внаслідок укладення ТОВ «Селл», АО «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери», ТОВ «Інтеркас-Київ» та ТОВ «Курені» ряду договорів позивач фактично не здійснював перерахування коштів, передбачених умовами договору купівлі-продажу будівель від 24.11.2003 №6/2003. За таких обставин податковий орган зменшив заявлену до відшкодування суму ПДВ в розмірі 531448,00 грн. як документально не підтверджену.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи вимоги позивача апеляційний суд виходив з наступного.

Згідно із визначенням, наведеним в п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 статті 7 Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з акту перевірки, він не містить інформації за результатами здійснення яких господарських операцій позивачу зменшено бюджетну відшкодування з ПДВ, при цьому, як вбачається з матеріалів справи, сума податкового кредиту, визначена як завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ спірним податковим повідомленням-рішенням фактично виникла на підставі здійснення позивачем господарської операції за договором купівлі-продажу будівель № 6/2003 від 24.11.2003 року, за яким позивач придбав у Адвокатського об’єднання «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери» об’єкти нерухомості.

За умовами договору купівлі-продажу будівель № 6/2003 від 24.11.2003 року, Адвокатське об’єднання «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери» продало, а ТОВ «Селл» купило та прийняло у власність будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, пров. Госпітальний, 16, загальною площею 1976,6 кв. м. (адмінкорпус, виробничий корпус, гаражі та складські приміщення). Будівлі, що продаються, належать продавцю на підставі договору купівлі-продажу № 12А/2003-ДП від 20.06.2003. Загальна вартість будівель складає 3188871,60 грн., в т. ч. ПДВ 531478,60 грн. Розрахунки за будівлі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, переданням векселя або у другій формі, не забороненій чинним законодавством України.

На виконання договору його сторони підписали акт прийому-передачі майна від 24.11.2003. Право власності ТОВ «Селл» на вказане майно було посвідчено Київським міським бюро технічної інвентаризації.

Згідно із вимогами п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Вимоги до податкової накладної передбачається підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону.

Згідно з п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Апеляційним судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу будівель № 6/2003 від 24.11.2003 року Адвокатське об’єднання «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери» видало на користь ТОВ «Селл» податкову накладну від 24.11.2003 року № 30 на загальну суму 3188871,60 грн., в т. ч. ПДВ 531478,60 грн., оформлену у відповідності з вимогами п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7  Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2003 року між ТОВ «Курені» та ТОВ «Інтеркас-Київ» було укладено договір №15/05/02 про тимчасову поворотну фінансову допомогу, за умовами якого ТОВ «Курені» зобов’язалось надати ТОВ «Інтеркас-Київ» поворотну фінансову допомогу у розмірі 3200000,00 грн. строком до 15.05.2004 року.

20.06.2003 року між Адвокатським об'єднанням «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери» та ТОВ «Інтеркас-Київ» укладено договір купівлі-продажу №12А/2003-ДП, за умовами якого останнє зобов’язалось продати АО «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери» будівлі, розташовані за адресою: м. Київ, пров. Госпітальний, 16, загальною площею 1976,60 кв.м., загальною вартістю 3188871,60 грн., в т.ч. ПДВ – 531478,60 грн. Факт передачі майна у власність АО «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери» підтверджується актом прийому-передачі від 10.10.2003 року.

24.11.2003 року між АО «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери» та ТОВ «Селл» укладено договір купівлі-продажу будівель №6/2003 розташованих за адресою: м. Київ, пров. Госпітальний, 16, загальною площею 1976,60 кв.м., загальною вартістю 3188871,60 грн., в т.ч. ПДВ – 531478,60 грн. Факт передачі майна у власність ТОВ «Селл» підтверджується актом прийому-передачі від 24.11.2003 року.

25.12.2003 року між ТОВ «Інтеркас-Київ», ТОВ «Селл» та ТОВ «Курені» укладено договір про переведення боргу б/н, за змістом якого ТОВ «Інтеркас-Київ» переводить на ТОВ «Селл» своє зобов’язання перед ТОВ «Курені» сплатити грошовий борг, що виник на підставі договору №15/05/02 від 15.05.2003 року. Згідно п.2 договору від 25.12.2003 року розмір боргу, що переводиться, складає 3200000,00 грн.

26.12.2003 року між ТОВ «Інтеркас-Київ», АО «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери» та ТОВ «Селл» укладено угоду про зарахування зустрічних вимог, якою передбачено погашення взаємних зобов’язань сторін договору на суму 3188871,60 грн. за договором купівлі-продажу від 20.06.2003 року №12А/2003-ДП, договором купівлі-продажу будівель від 24.11.2003 року №6/2003 та договором про переведення боргу від 25.12.2003 року б/н. Згідно п. 3.3 угоди від 26.12.2003 року з моменту набуття чинності цією угодою АО «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери» не є зобов’язаним за договором купівлі-продажу від 20.06.2003 року №12А/2003-ДП перед ТОВ «Інтеркас-Київ», а ТОВ «Селл» не є зобов’язаним за договором купівлі-продажу будівель від 24.11.2003 року №6/2003 перед АО «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери». Пунктом 4 Договору від 26.12.2003 року передбачено, що борг ТОВ «Інтеркас-Київ» перед ТОВ «Селл» за договором про переведення боргу від 25.12.2003 року б/н після підписання даної угоди складає 11128,40 грн. Відповідно до п. 9 угоди від 26.12.2003 року дана угода є невід’ємною частиною до договору купівлі-продажу від 20.06.2003 року №12А/2003-ДП, договору купівлі-продажу будівель від 24.11.2003 року №6/2003 та договору про переведення боргу від 25.12.2003 року б/н.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача заборгованості перед Адвокатським об’єднанням «Адвокатське бюро «Лотюк і партнери» за придбані будівлі.

Згідно п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з пп.7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення  платника податку відображається в податковій декларації.

Відповідно до ч. 2 п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітній період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Отже, підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки податкової декларації.

На підставі податкової накладної від 24.11.2003 № 30 на загальну суму 3188871,60 грн., в т. ч. ПДВ 531478,60 грн. ТОВ «Селл» у декларації з ПДВ за листопад 2003 року, поданій до податкового органу, віднесло 531478,60 грн. до податкового кредиту та заявило її до відшкодування.

У декларації з ПДВ за грудень 2003 року, поданій до податкового органу, ТОВ «Селл», вказуючи про нульові показники господарської діяльності за цей звітний податковий період, знову зазначило 531478,60 грн. у податковому кредиті та заявило її до відшкодування.

Декларацію з ПДВ за січень 2004 року ТОВ «Селл» подало з нульовими показниками.

Заявою від 08.06.2004 року на адресу начальника ДПІ у Солом’янському районі м. Києва ТОВ «Селл» просило змінити порядок відшкодування по податковій декларації з ПДВ за лютий 2004 року на суму 531448,00 грн., заявлену в рахунок майбутніх платежів, на перерахування на поточний рахунок в установі банку.

18.03.2004 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2004 року, в якій позивачем за підсумками звітного періоду заявлено до відшкодування податок на додану вартість у розмірі 531448,00 грн. До вказаної декларації подано розрахунок коригування сум ПДВ, в якому зазначено про врахування до податкового кредиту 531478,00 грн. за листопад 2003 року.

Право платника податку – покупця – на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) кореспондується з обов’язком платника податку – покупця утримати та перерахувати до бюджету відповідні суми податку.

Згідно акту звірки розрахунків з бюджетом станом на 01.01.2004 року у Адвокатського об’єднання «Адвокатське бюро «Професіонал-99» відсутня заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість, значиться переплата в сумі 328,57 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявність підстав для задоволення вимог ТОВ «Селл» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.08.2004 №0001252307/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 531448,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221 ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Солом’янському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Маринчак Н.Є.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар:                                                          

                       К-17904/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 липня 2008 року                                                                                                    м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Симончука О.М.,

від відповідача – Мороз Ю.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у Солом’янському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року по справі № 11/98 за позовом ТОВ «Селл» до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційноїскарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі,

 в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст.210, 220, 221 ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Солом’янському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Маринчак Н.Є.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: