Ухвала суду № 30966419, 23.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17450/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Завод «Керамік» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00003862250 від 04 жовтня 2012 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 березня 2013 року адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Завод «Керамік» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00003862250 від 04 жовтня 2012 року задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 04 жовтня 2012 року №00003862250.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочини між позивачем та ТОВ «СРМП «Зодчий», ТОВ «БК «Стандарт плюс» вчинені без цілі створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, тобто є нікчемними, а тому позивачем неправомірно сформований податковий кредит.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 13 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ «Завод «Керамік» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту на додану вартість по взаємовідносинам за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 27 серпня 2012 року №325/22-511/04012371, в якому встановлено порушення позивачем пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додату вартість на загальну суму 367560,00 грн., у тому числі за: липень 2010 року - 138333,00 грн., серпень 2010 року - 229227,00 грн.

На підставі акту перевірки від 27 серпня 2012 року №325/22-511/04012371 ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року №00003862250, згідно якого за порушення пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 459450,00 грн., у тому числі 367560,00 грн. за основним платежем та 91890,00 грн. за штрафними (фінансовими) сакціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання товару (виконання робіт) та використання їх у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додна вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

У відповідності до ст.3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як вбачається з вищенаведеної норми, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «БК «Стандарт плюс» (продавець) був укладений договір від 12 серпня 2010 року №01-1208, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця обладнання (котел Protherm 120), змонтувати та встановити його, а покупець зобов'язується прийняти обладнання і роботи по його встановленню, оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору. Вартість обладнання та робіт за цим договором становить 201360,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 33560,00 грн. Розрахунок за обладнання та роботи здійснюється у національній валюті, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок продавця в банку, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ «СРМП «Зодчий» (підрядник) був укладений договір від 15 липня 2010 року №1507/01 на проведення ремонтних робіт, у відповідності до якого підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту водопровідних та каналізаційних мереж, що розташовані за адресою: м.Київ, вул.Костянтинівська, 71, та належать ВАТ «Завод «Керамік», а замовник зобов'язаний прийняти закінчені роботи та оплатити їх за цінами та у термін, який зазначено у договорі. Перелік видів, обсягу, вартості виконуваних на об'єкті підрядних робіт, що відносяться до ремонту, зазначаються в Додатку № 1 «Договірна ціна» до цього договору. Роботи виконуються з матеріалів підрядника, з використанням його обладнання і будівельної техніки. Договірна ціна складає 2004000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 334000,00 грн., та розрахована на підставі ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва». Оплата за виконання робіт здійснюється замовником в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника. При цьому, остаточний розрахунок проводиться замовником на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), та/або авансовими платежами.

Позивачем для підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вищезгаданими договорами (виконання підрядних робіт, поставки обладнання та його встановлення) протягом липня-серпня 2010 року надано наступні документи: додаток №1 «Договірна ціна на ремонт мереж» до договору від 15 липня 2010 року №1507/01; довідку від 31 серпня 2010 року про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року (форми №КБ-3); локальний кошторис на ремонт мереж за адресою: м.Київ, вул.Костянтинівська, 71; акт приймання виконаних підрядних робіт (ремонт мереж на об'єкті за адресою: м.Київ, вул.Костянтинівська, 71) за серпень 2010 року на загальну суму 200400,00 грн. (форми №КБ-2в); акт приймання-передачі обладнання (котла Protherm 120) та робіт по його встановленню від 31 серпня 2010 року до договору від 12 серпня 2010 року №01-1208; акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 31 серпня 2010 року за №МНА-30, складеного позивачем за результатами проведення ремонту водопровідних та каналізаційних мереж; акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31 серпня 2010 року, складеного позивачем за результатами прийняття в експлуатацію котла Protherm 120; платіжні доручення позивача з позначками банку про проведенні платежів на користь вищезазначених контрагентів від 31 серпня 2010 року №1150, від 01 вересня 2010 року №1148, від 29 липня 2010 року №1015, від 30 липня 2010 року №1029, від 04 серпня 2010 року №1047, від 11 серпня 2010 року №1074, від 16 серпня 2010 року №1103, від 26 серпня 2010 року №1122.

За результатами здійснення поставок товарів та виконання підрядних робіт протягом липня-серпня 2010 року контрагентами ВАТ «Завод «Керамік» були виписані податкові накладні №500 від 29 липня 2010 року, №556 від 30 липня 2010 року, №787 від 04 серпня 2010 року, №977 від 11 серпня 2010 року, №1112 від 16 серпня 2010 року, №1440 від 26 серпня 2010 року, №70 від 31 серпня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача грунтуються на акті ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС від 16 вересня 2011 року №5492/23-522-36689042 про результати проведення документальної перевірки ТОВ «БК «Стандарт плюс» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року, в якому встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС отримано службову записку ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 18 квітня 2011 року №1933/7/26-4/52, в тексті якої зазначено, що ТОВ «БК «Стандарт плюс» має ознаки фіктивності, оскільки не знаходиться за місцем реєстрації, за телефонними номерами посадові особи не відповідають та місце проживання посадових осіб встановити не має можливості, а також службову записку ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м.Києва щодо розслідування кримінальної справи №330302-11, яка перебуває в провадженні СВ ПМ ДПІ у Дніпровському районі м.Києва та порушена за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Стилет Юг». В ході аналізу податкової звітності ТОВ «Стилет Юг» встановлено, що ТОВ «БК «Стандарт плюс» формувало податковий кредит за рахунок вказаного підприємства. В ході розслідування вказаної кримінальної справи було встановлено, що проведеними слідчими діями на даний час не виявилось можливим встановити директора ТОВ «БК «Стандарт плюс» та на даний час проводяться заходи по його встановленню.

Крім того, до ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС надійшов висновок експерта експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області від 06 травня 2011 року №11121009015/6, проведеного на підставі постанови про призначення почеркознавчої експертизи від 26 квітня 2011 року, винесеної старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Полтавській області майором податкової міліції Сіряковим О.А., за матеріалами кримінальної справи №11121009015, якою встановлено, що підпис в документах ТОВ «БК «Стандарт плюс» (податковій звітності, договорі підряду №СО-02/06/2010-001 від 02 червня 2010 року, податковій накладній №622 від 29 жовтня 2010 року) виконаний не ОСОБА_3, який є засновником та керівником даного товариства, а іншою особою.

Також висновки відповідача ґрунтуються на акті Миргородської ОДПІ ДПС від 06 лютого 2012 року №152/23-410/37012430/17 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «СРМП «Зодчий» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків-покупцями за період з серпня 2008 року по жовтень 2010 року, в якому зазначено, що у підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням), тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з покупцями та постачальниками підприємства у періоді з серпня 2008 року по жовтень 2010 року.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на вищезазначений акти ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС від 16 вересня 2011 року №5492/23-522-36689042 та Миргородської ОДПІ ДПС від 06 лютого 2012 року №152/23-410/37012430/17, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «СРМП «Зодчий», ТОВ «БК «Стандарт плюс» останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість. Крім того, ТОВ «СРМП «Зодчий» видано ліцензію серії АВ №517761 від 24 червня 2010 року, ТОВ «БК «Стандарт плюс» видано ліцензію серії АВ №515273 від 25 травня 2010 року на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Натомість, відповідачем не доведено наявність обвинувального вироку суду в кримінальній справі за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.205, 212 КК України, які б могли підтвердити фіктивний чи протиправний характер діяльності ТОВ «СРМП «Зодчий», ТОВ «БК «Стандарт плюс», не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності зазначеними контрагентами позивача та відсутності реального здійснення договорів (поставки обладнання та виконання робіт), укладених між ТОВ «СРМП «Зодчий», ТОВ «БК «Стандарт плюс» та позивачем. Висновок експерта експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області від 06 травня 2011 року не може бути належним доказом у даній справі, оскільки є одним з доказів в кримінальній справі та оцінку йому має дати суд в порядку кримінального судочинства. Крім того, зазначеною експертизою встановлено, що підпис в документах ТОВ «БК «Стандарт плюс» (податковій звітності, договорі підряду №СО-02/06/2010-001 від 02 червня 2010 року, податковій накладній №622 від 29 жовтня 2010 року) виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою, однак, відповідачем не доведено, яким чином виконання підпису в податковій звітності контрагента позивача, а також в первинних документах, що не стосуються позивача та його діяльності, впливають на реальність виконання господарських зобов'язань за укладеним позивачем договором.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку - ТОВ «СРМП «Зодчий», ТОВ «БК «Стандарт плюс», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого обладнання, виконаних робіт та проведення оплати за них, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року №00003862250, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 29 квітня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.