Рішення № 30965132, 26.04.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/7683/2012

Провадження № 2/521/685/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Мазун І.А.,

за участю секретаря Чудновської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестсистеми 2020» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м.Одеси звернулося ТОВ «Інвестсистеми 2020» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № 06/10/11 від 06.10.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 405 000 грн. строком на 6 місяців з 06.10.2011р. по 05.04.2012р. із сплатою 36 % річних за користування кредитними коштами.

Для забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором було укладено Іпотечний договір від 06.10.2011р., предметом застави є нерухоме майно, а саме квартира, яка належить ОСОБА_1

У звязку з тим, що відповідач належним чином свої обовязки не виконує, станом на 18.04.2011р. виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 119 669 грн. 41 коп.

19.07.2012р. ухвалою суду за заявою представника позивача залишено без розгляду позовну заяву ТОВ «Інвестсистеми 2020» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після уточнення позовних вимог позивач, посилаючись на те, що 23.08.2012р. відповідачем було погашено частину боргу у сумі 405 000 грн., просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 1 570 974 грн. 32 коп., з яких: 405 000 грн. заборгованість за кредитом; 221 710 грн. 68 коп. прострочені відсотки за користування кредитом; 611549 грн. 68 коп. нарахована пеня; 332713 грн. 96 коп. нарахований штраф.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги зазначивши, що оскільки в матеріалах справи існує заява відповідача про повний розрахунок за кредитним договором від 23.08.2012р., тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що згідно з умовами кредитного договору № 06/10/11 від 06.10.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 405 000 грн. строком на 6 місяців з 06.10.2011р. по 05.04.2012р. із сплатою 36 % річних за користування кредитними коштами.

Пунктом 2.2.2 кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязується повернути кредит, а також сплатити відсотки за користування кредитом, передбачені п.1.3 цього договору. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту, передбаченої п.1.2 договору.

Згідно п.4.1 кредитного договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості, відсотків за користування кредитом відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня після закінчення строку виконання відповідного зобовязання, зазначеного цим договором.

Відповідно до п.1.4 кредитного договору сторони домовилися, що відсоткова ставка за кредитом, вказана в п.1.3 цього договору (в розмірі 36% річних), збільшується та становить 72% річних при настанні умов, передбачених п.2.3.2 цього договору.

Відповідно до п.п.3 п.2.3.2 договору такою умовою, з-поміж інших, є порушення строку сплати чергового платежу тіла кредиту та/або відсотків, які (строки) передбачені п.3.2 цього договору (період сплати) та графіком погашення кредиту, щонайменше на 30 календарних днів.

Відповідно до п.п.3 п.2.3.2 договору кредитодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, відсотків за фактичний строк користування, неустойки, якщо у кредитодавця виникли підстави для стягнення неустойки за період дії цього договору, інших платежів, передбачених п.3.5 цього договору, в повному обсязі, розпочати процедуру звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, а також задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у встановленому законом порядку при виникненні хоча б однієї з наступних умов: порушення строку сплати чергового платежу тіла кредиту та/або відсотків, які (строки) передбачені п.3.2 цього договору (період сплати) та графіком погашення кредиту, щонайменше на 30 календарних днів.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору, при порушенні відповідачем строків платежу по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених цим договором, більш ніж на 15 календарних днів відповідач, крім пені, передбаченої п.4.1 цього договору, додатково сплачує на користь кредитодавця штраф у розмірі 100% від суми простроченого платежу за цим договором.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у звязку з чим позивач намагаючись врегулювати спірну ситуацію в досудовому порядку 16.12.2011р. надіслав претензію-повідомлення №1 на адресу відповідача за вих. 22, в якій зазначив вимогу про сплату простроченої заборгованості за кредитним договором, а саме відсотки за фактичний строк користування, неустойку, а всього 12702 грн. 57 коп.

26.12.2011р. на адресу відповідача було надіслано претензію-повідомлення №2 за вих. №23 про сплату заборгованості за кредитним договором в тому числі заборгованість за тілом кредиту, відсотки за фактичний строк користування, неустойку, а всього 430 884 грн. 48 коп.

23.08.2012р. укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_3 квартиру №2\1 за адресою: м.Одеса, вул. Магістральна, буд.68 за 405 000 грн.

Відповідно до п.3.5 кредитного договору з підписанням цього договору у відповідності з чинним законодавством позичальник здійснює погашення кредитної заборгованості в наступному порядку: - витрати\збитки кредитодавця згідно п.п.2.2.6 цього договору; неустойка згідно розділу 4 цього договору; прострочені комісії по кредиту; прострочені відсотки; прострочені заборгованості за тілом кредиту; комісії; відсотки; тіло кредиту, частина суми, що залишилася (у т.ч. сума, надана позичальником понад суми щомісячного платежу).

Згідно до розрахунків заборгованості вбачається, що зазначеними коштами у сумі 405 000 грн., які отримано після реалізації іпотечної квартири - а саме 23.08.2012р. було погашено частину боргу а саме: 135 000 грн. - в рахунок пені; 135 000 грн. - в рахунок відсотків по кредиту; 135 000 грн. - в рахунок штрафів.

Таким чином, як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 23.08.2012р. заборгованість перед позивачем складає 1 570 974 грн. 32 коп., з яких: 405 000 грн. заборгованість за кредитом; 221 710 грн. 68 коп. прострочені відсотки за користування кредитом; 611549 грн. 68 коп. нарахована пеня; 332713 грн. 96 коп. нарахований штраф.

В матеріалах справи є дві заяви від імені директора ТОВ «Інвестсистеми 2020» ОСОБА_4 від 23.08.2012р., а саме: заява про частковий розрахунок заборгованості за кредитом відповідачем та заява про повний розрахунок відповідача за кредитним договором.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка директор ТОВ «Інвестсистеми 2020» ОСОБА_4В пояснив, що обидві заяви були складені на вимогу нотаріуса для зняття заборони на відчуження та вилучення запису з реєстру іпотек щодо зазначеного в іпотечному договорі нерухомого майна у вигляді квартири, що належить відповідачу, та здійснення угоди купівлі-продажу квартири для погашення заборгованості за кредитом та відсотками. Спочатку свідок пояснив, що обидві його заяви є дійсними і що для вилучення запису з реєстру іпотек та зняття заборони з іпотечного майна, він підготував для нотаріуса заяву про частковий розрахунок, здійснений відповідачем, однак нотаріус повідомив, що для вчинення зазначених дій необхідно подати заяву про повний розрахунок, у зв»язку з чим в приміщенні нотаріальної контори в присутності відповідача заява про частковий розрахунок була перероблена на заяву про повний розрахунок. В подальшому свідок вказав на те, що заява ТОВ «Інвестсистеми 2020» про повний розрахунок не відповідає дійсності. Також свідок пояснив, що на момент відчуження іпотечного майна існувала заборгованість відповідача перед позивачем і він обіцянок стосовно списання виниклої заборгованості відповідачу не давав, додаткової угоди стосовно цього укладено не було.

Суд зазначає, що у заяві від 23.08.2012р. на ім.»я приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про повний розрахунок, яка видана на вимогу саме нотаріуса а не відповідача, вказано про те, що станом на 23.08.2012р. ОСОБА_1 повністю виконав зобов»язання за кредитним договором №06\10\11 від 06.10.2011р. та заборгованість за цим договором та відсотками перед ТОВ «Інвестсистеми 2020» повністю погашена. Разом з тим у вказаній заяві зазначено, що у зв»язку з неможливістю ОСОБА_1 погасити заборгованість за кредитом та відсотками перед ТОВ «Інвестсистеми 2020» в повному обсязі та з метою врегулювання боргу на договірних засадах шляхом самостійного продажу іпотечного майна позивач просить зняти заборону на відчуження на вилучити запис з реєстру іпотек щодо зазначеного в іпотечному договорі реєстраційний номер 1798 від 06.10.2011р. нерухомого майна у вигляді квартири, номер за РПВН:33337817, розташованої за адресою Одеська область, м.Одеса, вул.Магістральна,68 квартира 2\1, що належить ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий Овідіопольським РВ УМВС України в Одеській області 20.10.1995р., податковий номер НОМЕР_2.

Таким чином, суд встановив, що перша частина заяви позивача про повний розрахунок суперечить іншій частині вказаної заяви про неможливість відповідача погасити заборгованість за кредитом та відсотками перед позивачем, що викликає сумнів у достовірності цієї заяви та не може слугувати доказом безспірного погашення заборгованості відповідача перед позивачем.

Інших доказів стосовно підтвердження того, що відповідач повністю виконав зобовязання за кредитним договором 06/10/11 від 06.10.2011 року, сплатив заборгованість за цим кредитом та відсотками суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник належним чином прийняті на себе зобовязання по договору не виконував, що є порушенням умов кредитного договору.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно із частиною 2 статті 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст.629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. До позовної заяви додана квитанція про сплату позивачем судового збору в сумі 3219 грн.

За таких підстав суд вважає за необхідне позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестсистеми 2020» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 624, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестсистеми 2020» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестсистеми 2020» заборгованість за кредитним договором в сумі 1 570 974 (один мільйон п»ятсот сімдесят тисяч дев»ятсот сімдесят чотири)грн. 32 коп., з яких: заборгованість за кредитом 405 000 (чотириста п»ять тисяч)грн.; прострочені відсотки за користування кредитом - 221 710 (двісті двадцять одна тисяча сімсот десять)грн.. 68коп.; нарахована пеня 611 549 (шістсот одинадцять тисяч п»ятсот сорок дев»ять)грн.. 68коп..; нарахований штраф - 332 713 (триста тридцять дві тисячі сімсот тринадцять)грн.. 96коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестсистеми 2020» судовий збір в сумі 3219 (три тисячі двісті дев»ятнадцять) грн..

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк зі дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ (підпис) І.А.МАЗУН

З оригіналом згідно.

Суддя: