Рішення № 30960538, 23.04.2013, Франківський районний суд м. Львова

1326/3864/2012

2/465/345/13

РІШЕННЯ

Іменем України

23.04.2013 Франківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Рифяк Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», за участю третьої особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.05.1982 року вона була прийнята на роботу на посаду техніка Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту, а 03 грудня 2002 року призначена на посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут». Зазначає, що 19.04.2013 року наказом №63-К її, ОСОБА_1 було звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків, покладених трудовим договором, п.3 ст.40 КЗпП України. При цьому згідно даного наказу, підставами для звільнення позивачки за даною статтею є неналежне виконання посадових обов'язків, які полягають у зриві проведення інвентаризації на підприємстві, за що їй було оголошено догану наказом №120 від 19.04.2012 року «Про дисциплінарне стягнення» та те, що 18.04.2012 року вона, ОСОБА_1 дала вказівку бухгалтеру ОСОБА_3 зареєструвати в канцелярії підприємства витяг з реєстру обтяжень рухомого майна. Позивачка вважає звільнення її з посади головного бухгалтера незаконним та безпідставним, оскільки вона не вчиняла дисциплінарного проступку, за який їй оголошено догану та не перешкоджала проведенню інвентаризації на підприємстві. При цьому в своїх поясненнях позивачка зазначила, що була відповідальна за проведення інвентаризації лише в одному підрозділі 910. Також зазначає, що в будь-якому випадку в відсутня систематичність невиконання нею без поважних причин трудових обов'язків, оскільки під систематичністю розуміється застосування дисциплінарних заходів за два і більше випадки невиконання службових обов'язків. Просить суд скасувати наказ «Про дисциплінарне стягнення» та наказ «Про звільнення», поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду. В обґрунтування моральної шкоди позивачка посилається на те, що на ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» вона пропрацювала більше тридцяти років, за цей час до неї не було застосовано жодних заходів дисциплінарного чи матеріального стягнення, а Відповідач звільнивши її, позбавив її права на працю та можливості заробляти для себе і своєї сім'ї. Внаслідок таких незаконних дій, їй завдано моральних страждань, негативних емоцій і переживань. Просить позов задоволити в повному об'ємі.

В судовому засіданні Позивач позов підтримала повністю та просила його задоволити.

Представник Позивача дав аналогічні за змістом пояснення та просив позов задоволити.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову Позивача заперечила з мотивів викладених у запереченнях, які наявні в матеріалах справи. При цьому представник відповідача пояснила, що Позивачку було звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків, що полягало у створені позивачкою перешкод для проведення інвентаризації на підприємстві. Також позивачка не надавала необхідних документів для проведення інвентаризації на підприємстві, що призвело до зриву термінів інвентаризації статей балансу. За такі дії, ОСОБА_1 19.04.2012 року було оголошено догану згідно наказу. Крім того, 18.04.2012 року позивачка без відома керівника підприємства дала вказівку працівнику бухгалтерії ОСОБА_3 отримати в невідомої особи за межами території підприємства витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна, та зареєструвати цей документ у журналі вхідної кореспонденції. Такі дії ОСОБА_1 суперечать Правилам трудового розпорядку підприємства ті інструкції з діловодства ДП ЛНДРТІ.

Третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення Позивача, представника Позивача, представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю:

Судом встановлено, що 03 травня 1982 року Позивачка - ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду техніка Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту. 03 грудня 2002 року ОСОБА_1 призначена на посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут».

Наказом №63-К від 19 квітня 2012 року, ОСОБА_1 було звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків, покладених трудовим договором та правилами трудового розпорядку, п.3 ст.40 КЗпП України.

Згідно даного наказу №63-К від 19 квітня 2012 року, з вини Позивачки було зірвано терміни проведення інвентаризації (встановлених Наказом №112 від 04.04.2012 року), за що її було оголошено догану відповідно до наказу №120 від 19.04.2012 року «Про дисциплінарне стягнення».

Судом встановлено, що Наказом №112 від 04 квітня 2012 року «Про проведення інвентаризації» було вирішено провести на Державному підприємстві «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» повну інвентаризацію, в тому числі статей балансу станом на 04 квітня 2012 року, яку закінчити в термін до 13 квітня 2012 року.

Суд приходить до висновку, що для покладення вини за непроведення інвентаризації статей балансу на підприємстві на ОСОБА_1 та відповідно для оголошення їй догани наказом №120 від 19.04.2012 року «Про дисциплінарне стягнення» не було підстав, оскільки ОСОБА_1 не вчиняла дисциплінарного проступку та не перешкоджала проведенню інвентаризації на підприємстві.

Суд виходить із того, що згідно п.п.16 наказу №112 від 04 квітня 2012 року «Про проведення інвентаризації», відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення.

Відповідно до п.п.4 наказу №112 від 04 квітня 2012 року «Про проведення інвентаризації», головою комісії з проведення інвентаризації на підприємстві призначено ОСОБА_4

Відтак, відповідальними за проведення інвентаризації на Державному підприємстві «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» були керівник підприємства та голова комісії з проведення інвентаризації.

Крім цього, суд бере до уваги пояснення позивачки, що інвентаризація в частині статей балансу станом на 04.04.2012 року не могла бути виконана в термін, встановлений у наказі №112, тобто до 13.04.2012 року, оскільки на момент проведення даної інвентаризації лише проводилась робота по складанні фінансового звіту за перший квартал 2012 року станом на 01.04.2012 року. Тобто баланс підприємства станом на 01.04.2012 року лише складався, а відтак було неможливим проводити інвентаризацію його статей станом на 04.04.2012 року.

Відповідно до п.5 Постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2000 року «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності», квартальна фінансова звітність подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Також суд враховує, що у з зв'язку із цими обставинами була необхідність продовження інвентаризації статей балансу, про що ОСОБА_1 повідомляла своїми доповідними записками виконуючому обов'язки директора ДП ЛНДРТІ ОСОБА_2 та голові інвентаризаційної комісії ОСОБА_4

Суд не бере до уваги пояснень представника відповідача про те, що ОСОБА_1 перешкоджала роботі комісії з інвентаризації шляхом відмови надати необхідні документи, що нібито підтверджують доповідні записки головного бухгалтера ДП ЛДЗ «Лорта» ОСОБА_5 від 05.04.2012 року, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 11.04.2012 року. При цьому судом з'ясовано, що перелічені особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 є працівниками Державного підприємства ЛДЗ «Лорта», дозвіл на залучення яких до проведення інвентаризації було надано листом Державного концерну «Укроборонпром» від 13 квітня 2012 року вих.№ USE-001-6404.

Згідно наказу №63-К від 19.04.2012 року «Про звільнення», другою підставою для звільнення позивачки є те, що 18 квітня 2012 року ОСОБА_1 самовільно, без відома директора, дала вказівку бухгалтеру ОСОБА_3 отримати у невідомої особи за територією інституту документи невідомого походження. А також дала вказівку завідувачу канцелярії ОСОБА_9 зареєструвати ці документи в журналі вхідної кореспонденції, чим свідомо порушила обов'язки, покладені трудовим договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Однак, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та представника відповідача, суд з'ясував, що 18.04.2012 року ОСОБА_1 дала вказівку завідувачу канцелярії ОСОБА_9 зареєструвати витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно якого державним виконавцем накладено арешт на рухоме майно Відповідача. При цьому сторони визнали, що такий витяг був виданий у зв'язку із значною кількістю виконавчих проваджень, за якими ДП ЛНДРТІ виступає боржником, в тому числі перед працівниками з приводу заборгованостей по заробітній платі.

За таких умов, та враховуючи те, що вимоги державного виконавця є обов'язковими до виконання, ОСОБА_1 не вчиняла порушення трудової дисципліни.

Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.92р., за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Також суд звертає увагу на те, що догана була оголошена позивачці 19 квітня 2012 року, а порушення трудових обов'язків на думку відповідача, що полягали у вказівці зареєструвати документ відбулося 18 квітня 2012 року, тобто до застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Оскільки, позивачу неправомірно оголошено догану за неналежне виконання трудових обов'язків, а зазначені вказані в наказі про звільнення дії, думку суду, не можна вважати порушеннями трудової дисципліни, то звільнення позивача з посиланням на систематичне невиконання трудових обов'язків без поважних причин є незаконним.

Згідно п.п.30 Статуту Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», Державний концерн «Укроборонпром» погоджує призначення та звільнення заступників керівника та головного бухгалтера підприємства.

Однак з матеріалів справи вбачається, що погодження на звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 була надана Державним концерном «Укроборонпром» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 36) листом від 19 квітня 2012 року №42/1/6/2, який згідно відмітки надійшов до Відповідача 24 квітня 2012 року та зареєстрований за вхідним номером 08.

Відтак, суд приходить до висновку, що на момент звільнення ОСОБА_1 у Відповідача було відсутнє погодження ДК «Укроборонпром» на її звільнення.

Частиною першою статті 60 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно із ч.1-2 ст.235 КЗпП України: У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З 19.04.2012 року по 22.04.2013 року вимушений прогул складає 254 дні.

Згідно довідки ДП ЛНДРТІ, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 перед звільненням складає 5 618,68 грн. (лютий та березень 2012 року по 21 робочому дні), відтак середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 267,56 грн.

Таким чином сума оплати за час вимушеного прогулу становить 67 960,24 грн.

Однак дана сума підлягає зменшенню, оскільки з 01.10.2012 року позивачка працює у Фізико-механічному інституті імені Г.В. Карпенка Національної академії наук Укаїни. Згідно довідки Фізико-механічного інституту імені Г.В. Карпенка Національної академії наук України, дохід ОСОБА_1 за період з 01.10.2012 року по 31.03.2013 року становить 22 755,00 грн. (Жовтень 2012р. - 2640 грн., листопад 2012р.- 3960 грн., грудень 2012р. - 5382 грн., січень 2013р. - 2691 грн., лютий 2013р. - 4041 грн., березень 2013р - 4041 грн). Заробіток за квітень 2013 року станом на 22.04.2013 року (16 робочих днів) становить 2 938,90 грн. (4041,00 грн./22 роб. дн. * 16 роб. днів). Отже загальний розмір заробітку ОСОБА_1 у Фізико-механічного інституту імені Г.В. Карпенка Національної академії наук України складає 25 693,91 грн.

Відтак, на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення сума оплати за час вимушеного прогулу в розмірі 42 266,33 грн. (67 960,24 грн.- 25 693,91 грн.).

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Також суд вважає підставною позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. морального відшкодування. Оскільки незаконно звільняючи позивачку з роботи, відповідач завдав їй моральних страждань, негативних емоцій та переживань, а також призвів до необхідності вжиття додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

На підставі наведеного та керуючись ст. 21, 36, 40, 148-151, 235 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, .п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.92, п.1, 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 суд -

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» №120 від 19.04.2012 року «Про дисциплінарне стягнення».

Визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» №63-к від 19.04.2012 року «Про звільнення».

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (код ЄДРПОУ 14311429).

Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (код ЄДРПОУ 14311429) на користь ОСОБА_1 оплату за час вимушеного прогулу за період з 19.04.2012 року до 22.04.2013 року в розмірі 42 266,33 грн. (сорок дві тисячі двісті шістдесят шість гривень 33 коп.).

Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» на користь ОСОБА_1 суму морального відшкодування в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення суду в частині стягнення з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (код ЄДРПОУ 14311429) на користь ОСОБА_1 у розмірі середньомісячного заробітку за один місяць в сумі 5 618,68 грн.(п'ять тисяч шістсот вісімнадцять гривень 68 коп.) та поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (код ЄДРПОУ 14311429) звернути до негайного виконання.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» в дохід держави 520,15 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання через районний суд протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Ванівський Юрій Михайлович