Рішення № 30959028, 16.04.2013, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 1309/3031/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 квітня 2013 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Нове» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Нове» про незаконне нарахування оплати комунальних послуг, суд,

в с т а н о в и в:

Львівське комунальне підприємство «Нове» звернулося до суду із позовом про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги в розмірі 10332грн. 47коп., суми на яку збільшилася заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 1628,65 гривень, трьох процентів річних за період прострочки в сумі 627,13 гривень та 214,60 гривень судового збору.

Не погодившись із позовними вимогами, ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій первісний позов заперечила, просила відмовити в такому у звязку з відсутністю підстав для його задоволення, натомість просить зобовязати ЛКП «Нове» припинити безпідставне нарахування боргу та надалі надавати якісне і в повному обсязі тепло і водопостачання, а також відшкодувати матеріальні збитки, які виникли з вини ЛКП «Нове», а саме: 10000 гривень на лікування травми, яка виникла у звязку з невиконанням своїх обовязків щодо утримання прибудинкової території в належному стані у зимовий період, 20000 гривень на відшкодування витрат, понесених на ремонт квартири та 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні представник ЛКП «Граніт» ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 04.01.2012 року № 01/03/12 /а.с.30/, первісний позов підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеним, просить позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову просить відмовити, оскільки вимоги безпідставні.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов запечила, просила задовольнити її зустрічну позовну заяву, зазначила, що неодноразово зверталась до ЛКП «Нове» із письмовими заявами зробити перерахунок комунальних послуг з нарахуванням пільг, які їй належать, а також за центральне опалення та гарячу воду, що не відповідають температурним нормам, однак такі залишились без реагування. Крім цього, зазначила, що позивач не пропонував їй укласти договір про постачання холодної та гарячої води, водовідведення, теплової енергії, обслуговування будинку і прибудинкових територій.

Адвокат відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 03.12.1993 року № 119, проти первісного позову заперечив, покликавшись на те, що в квитанціях про оплату житлово-комунальних послуг та у розрахунках заборгованості по таких, виконавець зобовязаний проставляти якісні показники наданих споживачу житлово-комунальних послуг, але з квитанцій неможливо встановити яку кількість, обєм послуг надав позивач.

Просить зустрічний позов задовольнити з підстав викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності /а.с.155/, що відповідає вимогам ст. 158 ЦПК України, зазначивши при цьому, що первісний позов не визнає, а зустрічний позов ОСОБА_1 до ЛКП «Нове» просить задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до задоволення, а в зустрічному позові слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Як встановлено судом, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а.с.6/. Також судом встановлено, що даний будинок перебуває на балансі Львівського комунального підприємства «Нове».

Відповідно до ст.162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобовязані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Згідно п. п. 17, 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8.10.1992 р. власник квартири, що розташована в багатоквартирному будинку зобовязаний сплачувати платежі за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги. Обовязок відповідача проводити оплату за надані позивачем послуги по обслуговуванню будинку та прибудинкової території безпосередньо випливає із зазначених вище нормативних актів.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обовязки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обовязком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обовязком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Обовязок власника укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та оплачувати наданні послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8.10.1992 р.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та пп. 1 п.30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобовязаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом також встановлено, що позивач належним чином та у повному обсязі надає відповідача послуги із централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води та водовідведення в порядку, передбаченому Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення, затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 року, а також послуги з утримання будинку № 2 по вул. С. Петлюри у м. Львові та його прибудинкової території, що підтверджується укладеними договорами із спеціалізованими підприємствами, що надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої і холодної води та водовідведення, дератизації та дезінфекції, освітлення місць загального користування, вивезення сміття, аварійними службами, та актами виконаних робіт /а.с.44-131/.

Таким чином, між позивачем та відповідачами фактично склалися відносини по сплаті витрат за житлово-комунальні послуги на утримання будинку та прибудинкової території. Відповідачі користуються наданими послугами, не відмовлялись від них, а тому повинні оплачувати за них у встановленому порядку.

Згідно з даними відомостей про нарахування та оплату послуг борг відповідачів перед позивачем по лютий 2012 року включно по оплаті послуг з централізованого опалення становить 6205,57 гривень, по оплаті послуг з постачання холодної води та водовідведення 65,77 гривень, по оплаті послуг з постачання гарячої води 553,08 гривень, по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території 3528,05 гривень /а.с.7-14/. Як встановлено судом, відповідачу надсилалось попередження з вимогою погасити заборгованість, однак таке залишилось без реагування /а. с.22/.

Суд критично ставиться до покликань відповідача ОСОБА_1 про те, що вона неодноразово зверталась до ЛКП «Нове» з вимогою провести перерахунок нарахованого боргу за комунальні послуги з 2005 по 2012 року з урахуванням пільг, адже як вбачається із доданих до позовної заяви відомостей про нарахування й оплату послуг /а.с.7-14/, відповідачу здійснюється нарахування за комунальні послуги із централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води з урахуванням пільг. На послуги з утримання будинку та прибудинкової території дітям війни пільги не передбачені. Так, у відповідності до ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни надається право на 25-вітсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами у межах середніх норм споживання. У відповідності до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до комунальних послуг належить послуги із централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів.

Також суд не бере до уваги заперечення відповідача, наведені в зустрічній позовній заяві, що від мешканці будинку № 2 по вул. С. Петлюри неодноразово зверталися із вимогою не нараховувати комунальні послуги, які не надаються, однак до зустрічної позовної заяви не надано жодних доказів того, що житлово-комунальні послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, утримання будинку та прибудинкової території надавалися позивачем не належним чином та не в повному обсязі. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Однак ОСОБА_1 не надала жодних доказів на ствердження факту звернення до відповідача з вимогами про неналежно надані послуги, а отже такі є безпідставними.

Крім цього, в зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути із відповідача 10000 гривень на лікування травми, яка виникла у звязку з невиконанням своїх обовязків щодо утримання прибудинкової території в належному стані у зимовий період, однак суд не вбачає підстав для задоволення таких на тій підставі, що як вбачається з матеріалів справи, а саме рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29.02.2012 року в позові про стягнення 10000 гривень із ЛКП «Нове» було відмовлено. Крім цього, справа з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на дане рішення перебуває на розгляді в апеляційному суді Львівської області.

Щодо вимог ОСОБА_1 у стягненні 5000 гривень моральної шкоди, то суд не знаходить підстав для задоволення таких вимог з наступних підстав. Як вбачається із розяснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. В п. 5 зазначеної Постанови розяснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім цього, не ґрунтуються на законі покликання позивача на те, що тарифи на комунальні послуги даного будинку вищі, ніж в сусідніх, адже тарифи (нормативні витрати, повязані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком, залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та встановлюються рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради. Тарифи на послуги з централізованого опалення та постачання води формуються на підставі Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води затвердженого постановою КМ України № 955 від 10.07.2006 року та Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води затвердженого постановою КМ України № 869 від 01.06.2011 року та встановлені рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради.

Відповідно до ст.64 та156 ЖК України відповідачі несуть солідарну відповідальність за невиконання зобовязань по оплаті наданих заявником послуг.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Залізничного районного суду м. Львова із заявами про видачу судового наказу, проте ухвалами Залізничного районного суду м. Львова від 24.06.2011 року такі було скасовано /а.с.23/. крім цього, як вбачається із відомості про нарахування та оплату послуг відповідачі частково сплачували заборгованість за надані комунальні послуги, відтак, такі дії свідчать про визнання ними боргу, а тому строк позовної давності з цього часу почав перебіг заново та не сплив на час предявлення позову. З огляду на зазначене, позивачем не пропущені строки позовної давності.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В даному випадку зобовязання є грошовим, адже обовязку позивача надавати послуги відповідає обовязок відповідача оплатити за надані послуги. Таким чином, вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних виплат є обґрунтованою.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме розрахунку заборгованості, сума, на яку збільшилась заборгованість за період прострочки з квітня 2009 року по січень 2012 року у звязку з інфляцією становить 612,25 гривень, а три проценти річних за кожен день прострочки за період з квітня 2009 року по січень 2012 року по оплаті послуг з централізованого опалення становить 391,47 гривень, по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території 235,66 гривень /а.с.15-21/.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 264, 509, 625 ЦК України, ст.162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків, суд,

в и р і ш и в:

Позов Львівського комунального підприємства «Нове» задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, 20.02.198року народження, та ОСОБА_2, 08.05.1967року народження, на користь Львівського комунального підприємства «Нове», ЄДРПОУ:20848459 заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги в розмірі 10332,47 гривень /десять тисяч триста тридцять дві гривні сорок сім копійок/, а також 1628,65 гривень /тисяча шістсот двадцять вісім гривень шістдесят пять копійок/ сума на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних за період прострочки в сумі 627,13 гривень /шістсот двадцять сім гривень тринадцять копійок/.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Нове» 214грн. 60коп. /двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок/ судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Нове» про незаконне нарахування оплати комунальних послуг та ін. відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк апеляційної скарги.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя:Бориславський Ю. Л.