Рішення № 30958996, 25.04.2013, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 1309/8779/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 квітня 2013 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 10690,44 гривень та 214,60 гривень судового збору. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 05.08.2008 року уклали кредитний договір № 001-13106-050208 від 05.02.2008 року, згідно якого позивач відкрив відповідачеві картковий рахунок, випускає та надає держателю платіжну картку. Крім цього, позивач зазначив, що відповідач будучи неодноразово повідомленою про виникнення заборгованості по оплаті передбачених договором платежів перед ТОВ «Комерційний банк «Дельта», однак такі залишені без реагування, що й стало причиною звернення до суду.

Суд, ухвалив справу розглядати без участі представника позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 12.03.2013 року /а.с.25/, та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності /а.с.24/, що відповідає вимогам ст. 158 ЦПК України, та за відсутності відповідача, яка належним чином була повідомлена про час, день та місце розгляду справи, проте до суду не прибула, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України, оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази наявні у справі в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 05.02.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 001-13106-050208 від 05.02.2008 року, згідно якого позивач відкрив відповідачеві картковий рахунок, випускає та надає держателю платіжну картку, здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті /а.с.6-7/.

Згідно п.1.3 Кредитного договору банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 гривень. Кредитні кошти та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари і послуги, які придбані держателем у субєктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобовязань перед банком за Договором та вчинення інших операцій передбачених Договором /а.с.6-7/.

Судом встановлено, що станом на 06.08.2012 року відповідач систематично порушувала свої договірні зобовязання, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 10690,44 гривень, з яких тіло кредиту 3472,97 гривень, заборгованість за відсотками 2783,35 гривень, 4434,12 гривень комісії та 225 гривень пені /а.с.13/.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином та у встановлений строк. Статтями 1049, 1054 Цивільного Кодексу України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором позики встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами /з розстроченням/, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Згідно ч.1 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Оскільки відповідач односторонньо порушив взяті на себе зобовязання за кредитним договором від 05.02.2008 року, то, відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України та умов кредитного договору, позикодавець вправі вимагати повернення кредиту та виплати належних за цим договором платежів, що станом на 06.08.2012 року складає 10690,44 гривень.

Як вбачається п.2.3 Кредитного договору передбачено, що держатель сплачує банку проценти за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом за ставками, які зазначені в Тарифах /а.с.6-10/.

Як передбачено ч. 3 ст. 611 ЦК України, сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобовязання. У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Із п.3.7 Кредитного договору вбачається, що у разі порушення Держателем строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом, держатель сплачує банку пеню в розмірі, в строки та порядку, які визначені Правилами та Тарифами /а.с.6-7/. Тому, відповідачу нарахована пеня в розмірі 225 гривень.

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для повного задоволення позову в загальній сумі 10690,44 гривень, з яких тіло кредиту 3472,97 гривень, заборгованість за відсотками 2783,35 гривень, 4434,12 гривень комісії та 225 гривень пені.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У звязку з цим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 214,60 гривень судових витрат, сплачених позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 553-559, 611, 1050, 1054 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, 04.06.1975року народження /ідентифікаційний код 34047020/ на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» /ЄДРПОУ 34047020/ заборгованість за кредитним договором в сумі 10690,44 гривень /десять тисяч шістсот девяносто гривень 44 копійки/, з яких тіло кредиту 3472,97 гривень, заборгованість за відсотками 2783,35 гривень, 4434,12 гривень комісії та 225 гривень пені.

Стягнути із ОСОБА_1 /ідентифікаційний код 34047020/ на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» /ЄДРПОУ 34047020/ 214,60 гривень /двісті чотирнадцять гривень 60 копійок/ судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Залізничного районного суду м. Львова протягом десяти днів з дня отримання копії такого. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя:Бориславський Ю. Л.