Ухвала суду № 30958294, 25.04.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ 11-кп/781/36/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Макаров Ю.І.

Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження

Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Поступайло Н. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої судді: Поступайло Н.І.

Суддів: Борща В.С., Широкоряда Р.В.

при секретарі: Сакарі І.І.

за участю прокурора Фомічової І.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у суді першої інстанції на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 січня 2013 року яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вершаці Чигиринського району Черкаської області, українця, громадянина України, неповна середня освіта, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2,раніше судимого:

-03.04.2012 року Світловодським міськрайонним судом за ч.1,2 ст.185, ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;

-17.05.2012 року Світловодським міськрайонним судом за ч.1 ст.309, ст.71 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

засуджено за ч.2 ст.121 КК України до позбавлення волі строком на 7 років. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання невідбутої частини покарання за вироком Світловодського міськрайонного суду від 17.05.2012 року до покарання призначеного за даним вироком, остаточно призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Вироком суду вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

Суд визнав винним ОСОБА_3 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, за наступних обставин:

27.10.2012 року в вечірній час ОСОБА_3 перебував в приміщенні будинку АДРЕСА_3, де разом із господарем будинку ОСОБА_4 розпивав спиртні напої. Під час розпиття спиртного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникла сварка з приводу боргу в сумі 10 грн., під час якої ОСОБА_4 погрожував ОСОБА_3 ножем. Після чого, вказана сварка була завершена і ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 продовжили розпивати спиртні напої. Близько 21.00 години між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знову виникла сварка, в ході якої ОСОБА_4 наніс ОСОБА_3 один удар кулаком в обличчя та ображав його словесно. Обурившись на вказані дії ОСОБА_4, у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій умисел до кінця, розуміючи характер своїх протиправних дій та бажаючи настання їх наслідків ОСОБА_3, не маючи на меті позбавлення життя ОСОБА_4, умисно наніс один потужний цілеспрямований удар кулаком правої руки в обличчя останнього, від якого ОСОБА_4 впав на підлогу. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 наніс чисельні удари кулаками обох рук, ногами по голові, тулубу та інших частинах тіла ОСОБА_5 В результаті злочинних дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньочерепної травми, крововиливів обличчя, правої вушної раковини, рани лобу з права, крововиливів в м'які покрови голови і під м'яку мозкову оболонку, забою речовини головного мозку; закритої тупої травми грудної клітини, крововиливів грудної клітини, закритих чисельних двосторонніх переломів ребер по середньоключичним лініям /2-10/, справа по лопаточній лінії /2,3/, зліва по середній пахвовій лінії /2-5, 8-11/, перелому грудини в третьому міжребер»ї, травматичного шоку; чисельних крововиливів лівої голені, стегна, сідниць, поперекової і пахової області з права, спини з ліва; чисельних саден лівої голені, тазу, сідниці, поперекової області з права, кистей рук, колінних суглобів. По ступеню тяжкості в своїй сукупності тілесні ушкодження несуть ознаки тяжких, як небезпечних для життя в момент спричинення. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер на місці їх спричинення. Смерть ОСОБА_4 настала від травматичного шоку, як наслідок закритої тупої травми грудної клітини з чисельними двосторонніми переломами ребер та внутрішньочерепної травми з крововиливом під м'які мозкові оболонки. Після чого, ОСОБА_3 пішов з місця скоєння злочину.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

В апеляції прокурор, який брав участь у суді першої інстанції просить вирок суду змінити в частині стягнення витрат за проведення експертизи, а стягнути судові витрати в дохід держави, оскільки суд не вірно стягнув на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, так, як НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області є бюджетною організацією і гроші на проведення експертиз їй надаються з державного бюджету.

Заслухавши доповідача, в дебатах прокурора, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у суді першої інстанції підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції зміні, виходячи з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим та ніким не оскаржуються.

Судова колегія вважає, що вина засудженого ОСОБА_3 доведена повністю, а його дії суд правильно кваліфікував за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд першої інстанції, відповідно ст.65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, який є злочином тяжким, особу підсудного який характеризується негативно, раніше судимий, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, обставини, що обтяжують покарання - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, а тому обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та призначив покарання в межах санкції ч.2 ст.121 КК України, після чого застосувавши ст.71 КК України, призначив остаточне покарання шляхом приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Світловодського міськрайонного суду від 17.05.2012 року, з його реальним відбуванням на строк, необхідний для можливого перевиховання засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

У той же час, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляції прокурора про необхідність уточнення вироку в частині стягнення судових витрат, а тому вирок суду у цій частині необхідно змінити.

Керуючись ст.ст. 405,408 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у суді першої інстанції задовольнити.

Вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 січня 2013 року щодо ОСОБА_3 у частині стягнення судових витрат змінити.

Стягнути із ОСОБА_3 судові витрати за проведення судово -дактилоскопічної експертизи в сумі 392грн. на користь держави.

В решті вирок суду залишити без зміни.

СУДДІ :