Рішення № 30956138, 29.04.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/1161/13

Провадження 2/235/653/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецьої області

у складі: головуючого судді Токарєва А.Г.

при секретарі Сизон Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноармійську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підрозділу «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення суми на відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 підрозділу «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Красноармійськвугілля», далі ВП «Шахта «Родинська» ДП «Красноармійськвугілля» про стягнення суми на відшкодування моральної шкоди у зв`язку із втратою працездатності на виробництві.

У своєму позові позивач вказав, що він з відповідачем по справі двічі знаходився у трудових відносинах, в останнє з 14.09.2011 року по 01.11.2012 року, перед звільненням працював гірником очисного вибою підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті. Його було звільнено на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров,я.

22.07.2012 року близько 23.20 год. внаслідок обрушення породи його було травмовано на підприємстві під час виконання трудових обовязків. Йому було надано першу допомогу, оскільки після обрушення породи на голову він втратив свідомость та прийшовши до тями йому було дуже зле, була однократна рвота. Отже, його було доставлено в травматологічне відділення Димитровської центральної міської лікарні, де він знаходився з 23.07.2012 року по 06.08.2012 року з діагнозом: відкрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, забиття шийного відділу хребта.

З 06.08.2012 року позивач знаходився на амбулаторному лікуванні у невролога за місцем проживання. З 16.08.2012 року по 27.08.2012 року він знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні Красноармійської центральної районної лікарні, далі знаходився на амбулаторному лікування за місцем проживання, а з 10.09.2012 року по 26.09.2012 року його було госпіталізовано до Першого неврологічного відділення Комунальної лікувально профілактичної установи «Донецьке обласне клінічне територіальне медичне обєднання» для лікування, обстеження та уточнення діагнозу. Даною установою було встановлено наступний діагноз: стан після перенесеної сочетанної травми 22.07.2012 року на виробництві (забиття головного мозоку, забиття шийного відділу хребта) у виді двосторонньої рефлекторної пірамідальної недостатності у кінцівках, лікворо судинної дисциркуляції, вегетативної дисфункції з кризами симпато адреналової направленості, епісиндрома у виді загально - судорожних генералізованих пароксизмов та шийної радікулопатії з вираженим корешковим, помірно вираженим мязово тонічним синдромом.

01.11.2012 року згідно довідок Міжрайонної медико соціальної експертної комісії м. Красноармійськ позивачу встановлено 50 % первинно втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, потребу в медикаментозному лікуванні. Крім того, йому протипоказано тяжку фізичну працю, підземні умови труда, роботу на висоті, у води, біля вогню, з рушійними механізмами. Рекомендовано лікування у невропатолога.

Лікування за наслідками травми, отриманої при виконанні трудових обовязків, він продовжую і зараз. Стан його здоровя не є стабільним. У нього постійні головні болі, періодичне головокружіння та нудота, шум в голові, біль у шийному відділі хребта, яка посилюється при повороті голови, нестабільний артеріальний тиск, приступи втрати свідомості, поганий сон, бистре стомлення, загальна слабкість, зниження памяті. Все це підтверджується доданими до заяви епікризами. Він фактично без болі не може поворушити головою. Вважає, що внаслідок нещасного випадку йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що після одержання травми, а також в подальшому він зазнав і продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю і страждань, після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму.

Тривалий час він знаходиться на лікуванні. Через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров,я його було звільнено з шахти і зараз він не працює, хоча ще міг працювати і виконувати ту саму роботу, як до травмування, оскільки йому всього 33 роки. А йому потрібно забезпечувати родину. Все це разом вплинуло на його образ життя, на сімейний бюджет, оскільки для лікування необхідні чималі кошти. В результаті одержання травми він втратив нормальні життєві зв'язки і йому приходиться приймати додаткові зусилля для організації свого життя та життя своєї родини, він не може реалізовувати в повній мірі свої повсякденні заняття, звички та бажання. Він не може виконувати ніяку фізичну роботу по дому. Крім того, він є батьком, у нього троє малолітніх синів, яким потрібно приділяти багато уваги, гратися з ними, а він навіть не можу занести велосипед додому. Все це та всі хатні справи, догляд за дітьми, його дружина виконує сама, оскільки із-за стану свого здоровя він нічим не може їй допомогти. Також дітей потрібно годувати, одягати, вчити. На все це потрібні чималі кошти. Раніше все це він собі міг дозволити, а в даний момент його дохід суттєво знизився, більш ніж в половину, та ще і чималі кошти йдуть на лікування та відновлення після отриманої травми. Вищевикладені обставини негативно відбиваються на його душевному стані. Він відчуваю душевні страждання та переживання, у нього зявилося почуття тривоги перед майбутнім, особливо з урахуванням необратимості наслідків отриманого ушкодження та тяжкого стану його здоровя. У нього критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Нанесену йому моральну шкоду він оцінює у 80 000 грн. Оцінюючи моральну шкоду в указану суму, він виходив з тривалості та глибини моральних та фізичних страждань, з безлічі негативних наслідків для нього, які виникли внаслідок отримання травми, а також необратимості значного погіршення стану його здоровя.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, підтримав свої позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача також до судового засідання не зявився та надав суду заяву про розгляд справи без його участі, підтримав вимоги позивача.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, надав до суду заперечення та заяву з проханням розглянути справу без його участі.

У своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що факт наявності моральної шкоди визначається медико соціальною експертною комісією. Вказав, що висновком медичних органів, як підставою для відшкодування моральної шкоди, може бути висновок лікаря психіатра лікувально профілактичного закладу або лікарсько консультаційної чи медико соціальної експертної комісії про стрес, якого зазнав потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви стану потерпілого. При встановленні факту моральної шкоди МСЕК враховує як характер каліцтва чи іншого ушкодження здоров,я, так і залишкову працездатність потерпілого. Але, позивачем не надано доказів спричинення йому відповідачем моральної шкоди. Тому він просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області до судового засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням слухати справу без його участі, на розсуд суду.

Суд вважає, що в справі є достатньо даних про права та обовязки сторін, також надані заперечення, а тому не має необхідності вислуховувати особисті пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем по справі двічі знаходився у трудових відносинах, в останнє з 14.09.2011 року по 01.11.2012 року, перед звільненням працював гірником очисного вибою підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті. Його було звільнено на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров,я, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 7-9).

22.07.2012 року о 23.20 год. внаслідок обрушення породи позивача було травмовано на підприємстві під час виконання трудових обовязків, у звязку із чим 26.07.2012 року за фактом травмування позивача на виробництві було складено акт за формою Н-1, що підтверджується копією акта форми Н-1 (а.с. 15-17).

Згідно акту форми Н-5 від 26.07.2012 року причинами з яких стався нещасний випадок на виробництві є незадовільний технічний стан гірничої виробки та недотримання технології ведення робіт при постановленні спеціальної площадки на рейки як основні причини, та супутня незадовільне функціонування системи управління виробництвом та охороною праці на дільниці № 3 ВП «Шахта «Родинська» ДП «Красноармійськвугілля». Викладені обставини підтверджуються Актом форми Н-5 (а.с. 18-20).

01.11.2012 року, згідно висновку МСЄК позивачу було встановлено 50% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, що підтверджується копією довідки МСЄК (а.с. 10).

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ їй були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та втраченого заробітку, що підтверджується поясненням позивача, проти якого не заперечував представник відповідача.

Згідно виписок із історії хвороби та епікризів, доданих до справи, у позивача постійно виникають скарги на постійні головні болі, періодичне головокружіння та нудота, шум в голові, біль у шийному відділі хребта, яка посилюється при повороті голови, нестабільний артеріальний тиск, приступи втрати свідомості, поганий сон, бистре стомлення, загальна слабкість, зниження памяті.

Згідно з отриманим травмуванням позивачу встановлено діагноз: стан після перенесеної сочетанної травми 22.07.2012 року на виробництві (забиття головного мозоку, забиття шийного відділу хребта) у виді двосторонньої рефлекторної пірамідальної недостатності у кінцівках, лікворо судинної дисциркуляції, вегетативної дисфункції з кризами симпато адреналової направленості, епісиндрома у виді загально - судорожних генералізованих пароксизмов та шийної радікулопатії з вираженим корешковим, помірно вираженим мязово тонічним синдромом, що підтверджується випискою із історії хвороби та епікризами, доданими до матеріалів справи (а.с. 11-14).

Згідно копій свідоцтв про народження, позивач має 3-х малолітніх дітей (а.с. 21-22).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.03.2007 р. № 717-V (п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно актів Н-1 та Н-5 від 26.07.2012 року, саме у період роботи на підприємстві відповідача ВП «Шахта «Родинська» ДП «Красноармійськвугілля» позивач отримав вищезазначене травмування, а тому саме у останнього виникає обов`язок відшкодовувати моральну шкоду позивачу.

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, яке є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Суд також не приймає до уваги доводи представника відповідача, що тільки висновком МСЄК може бути підтверджено наявність у потерпілого моральної шкоди, оскільки питання про вирішення наявності моральної шкоди та її розміру можливо вирішити у судовому порядку.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, повязані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоровя їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

В судовому засіданні встановлено, що позивач отримав дуже важке травмування з незворотніми наслідками та став інвалідом у віці 33 років, був звільнений з підприємства, бо за станом здоров`я не міг виконувати роботу, яку виконував раніше, що суттєво вплинуло на його життя, життя його сімї, оскільки він виховує трьох малолітніх дітей. Окрім того, позивач зазнав та продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю та страждань, у звязку із чим змушений довго тривало лікуватись, що також впливає на якість її життя.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Страждання позивача викликають певні зміни у його житті. Позивач почуває себе втраченою для суспільства та родини людиною, його фізичний та моральний стан не дозволяє йому відчувати себе повноцінною людиною. Періодичні дуже сильні напади головного болю, слабкість не дають йому можливості почувати себе повноцінною людиною, заважають спілкуванню з дітьми та догляду за ними, він не може змиритися з цим, постійні думки про це не дають йому спокій, який йому потрібен для одужування. Тривале лікування позначилося на його загальному стані, він постійно пригнічений через те, що можливості лікування і відновлення здоров`я практично немає, відносини його погіршилися, він позбавлений можливості повноцінно виконувати свої сімейні обовязки по дому, усі турботи по будинку лягли на дружину, що повинна здійснювати догляд за ним та трьома малолітніми дітьми.

Основними доводами, на які посилається суд при визначені розміру моральної шкоди є, по-перше що позивач став інвалідом у віці 33 років та має трьох малолітніх дітей, про яких він повинен піклуватися та на підтримку яких необхідно ще тривалий час та багато сил, а за станом здоровя він вже не може виконувати певну роботу та бути енергійним, а по-друге, це періодичні приступи втрати свідомості, що є наслідком перенесеної ним травми, які є дуже небезпечними для життя та сприймаються досить болюче для травмованого та його родини.

Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, а також важкості травмування та його наслідків, вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 28 000 гривень. Моральна шкода у розмірі 80 000 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача судом вважається перебільшеною.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача. Так, суд вважає, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 114,70 гривень.

На підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 3-6, 10, 11, 57, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підрозділу «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення суми на відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 підрозділу «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з рахунку № 26000301192 в Філії «Красноармійське відділення № 2863» ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 934233, ОКПО 32087941, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на відшкодування моральної шкоди, яка пов`язана із травмуванням на виробництві 28 000 (двадцять вісім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 підрозділу «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 114 гривень (сто чотирнадцять) 70 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: