Постанова № 30955847, 24.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 р. Справа № 805/4866/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства “Артемнафтопродукт” про стягнення коштів з рахунків підприємства у розмірі податкового боргу з земельного податку у сумі 38654,38грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Артемівська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Артемнафтопродукт” про стягнення коштів з рахунків підприємства у розмірі податкового боргу з земельного податку у сумі 38654,38грн. /а.с.2-3/.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що станом на 01.04.2013 року ВАТ «Артемнафтопродукт» має заборгованість перед бюджетом зі сплати земельного податку у сумі 38654,38грн.

Просить суд стягнути кошти з рахунків Відкритого акціонерного товариства «Артемнафтопродукт» (ЄДРПОУ 23411728) відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків у сумі податкового боргу з земельного податку у розмірі 38654,38(тридцять вісім тисяч шістсот п’ятдесят чотири)грн.38коп. на користь бюджету а.с.2/.

Представник позивача у судовому засідання не з’явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення /а.с.48/, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав позовні вимоги /а.с.50/.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином /а.с.49/, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Відповідно до положень статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Артемнафтопродукт» зареєстровано в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 23411728), перебуває на податковому обліку в Артемівській ОДПІ Донецької області Державної податкової служби в якості платника податків /а.с.5,6,7,8/.

Згідно п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

П.59.1 ст.59 ПКУ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до 59.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Зазначена заборгованість утворилась внаслідок недотримання платником податків вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – Податковий Кодекс, ПКУ), відповідно до якого платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ, податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 286.2 ст. 282 ПКУ платники плати за землю самостійно обчислюють суму земельного податку за станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п.287.3 ст. 287 ПКУ зобов’язання щодо плати за землю, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Податковий борг підтверджується копіями податкових розрахунків, витягом з облікової картки платника, структурою податкового боргу /а.с.10-30,37-43/.

Станом на 10.04.2013р у підприємства через несплату самостійно визначених податкових зобов’язань існує податкових борг з плати за землю в загальній сумі 38654,38 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2181, який діяв на час виникнення податкового боргу, підприємству була надіслана перша податкова вимога № 1/49 від 03.06.10 на суму 7385,97 грн., яка була отримана посадовою особою підприємства 04.06.10 та друга податкова вимога № 2/54 від 05.07.10 на суму 14885,52 грн., яка була отримана посадовою особою підприємства 12.07.10, якими попереджено про те, що на активи підприємства виникло право податкової застави та про необхідність погашення податкового боргу і наслідки, які чекають платника податків у разі його непогашення /а.с.35/.

У зв’язку з непогашенням податкового боргу протягом дії другої податкової вимоги, керівником податкового органу прийнято, відповідно до ст. 10 Закону № 2181, рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 6340/10/24-013-4 від 23.06.03 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно з положенням пункту 59.5 ст. 59 ПКУ, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У зв’язку з тим, що Відповідач постійно має несплачену податкову заборгованість, вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у сумі 38654,38грн. не сплачено.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п.14.1.157 ст. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі – податки, інші платежі).

Відповідно до п.11 ст.10 вищезазначеного Закону державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 14.1.137 орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.п.20.1.18. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 38654,38грн., який є несплаченим станом на дату розгляду справи, у в’язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 165, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства “Артемнафтопродукт” про стягнення коштів з рахунків підприємства у розмірі податкового боргу з земельного податку у сумі 38654,38грн. – задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Відкритого акціонерного товариства “Артемнафтопродукт” відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків у сумі податкового боргу з земельного податку у розмірі 38654,38(тридцять вісім тисяч шістсот п’ятдесят чотири)грн.38коп. на користь бюджету.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті 24 квітня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 29 квітня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.