Постанова № 30955785, 23.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2013 р. (12:07) Справа №801/3894/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - Костюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

про визнання неправомірною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій

Обставини справи: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (далі - відповідач), в якому просить визнати бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим щодо не надання ОСОБА_1 матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення неправомірним, зобов'язати відповідача надати матеріали виконавчого провадження стосовно ОСОБА_1 для ознайомлення та отримання фотокопій.

Вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог діючого законодавства відмовив ОСОБА_1 в ознайомленні його з матеріалами виконавчого провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.04.2013 відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання для розгляду питання про забезпечення доказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.04.2013 закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

У судовому засідання, яке відбулось 23.04.2013 року, позивач на задоволенні адміністративного позову наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засідання, яке відбулось 23.04.2013 року, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що позивач не звертався до державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим з вимогою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 03.02.2012р. було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 510,00 грн. штрафу.

01.04.2013р. ОСОБА_1 звернувся до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим з заявою про видачу матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення, про що свідчить штамп відповідача на зазначеній заяві.

Однак в задоволенні заяви про ознайомлення ОСОБА_1 було відмовлено, що стало підставою для звернення до Окружного адміністративного суду АР Крим з зазначеним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зважає на наступне.

Оцінюючи правомірність дій відповідачів, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних функцій.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" № 606 від 21.04.1999р. (із змінами та доповненнями).(далі - Закон № 606).

Статтею 1 Закону № 606 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ст.2 Закону України №606).

Згідно до ч. 1,2 ст. 8 Закону № 606 Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до ст. 12 Закону № 606 сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, оскільки ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні, то він як сторона виконавчого провадження, має право ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження та здійснювати інші дії, які передбаченні Законом № 606.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи представником відповідача не було надано пояснень з приводу відмови у наданні виконавчого провадження № 30998672 для ознайомлення ОСОБА_1.

У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача. Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.04.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 26.04.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим щодо не надання ОСОБА_1 матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення.

3. Зобов'язати Залізничний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим надати матеріали виконавчого провадження стосовно ОСОБА_1 для ознайомлення та отримання фотокопій.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 34,41 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Г.Л.Тоскіна