Рішення № 30955242, 24.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1814/13 Головуючий у 1-й інстанції Макаров В. О.

Суддя-доповідач Панкеєв О.В.

РШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Панкеєва О.В., Мануйлова Ю.С.

при секретарі Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», треті особи акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» , ОСОБА_3, про стягнення суми франшизи, витрат, пов'язаних з правовою допомогою, витрат пов'язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, який уточнював під час розгляду справи.

В обґрунтування позову вказує, що 06 вересня 2011 року о 08 годині 30 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ-2115», державний номер НОМЕР_3 рухався по вул. Тюленіна в м. Запоріжжя, не вибрав безпечну дистанцію руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "Мітсубіші", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, який в свою чергу скоїв зіткнення з автомобілем "Опель", д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5

Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 13.1 ПДР України та постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2011 року був притягнутий до адміністративної відповідальності.

В результаті ДТП автомобілю «Опель», який належить йому, йому була нанесена матеріальна шкода, яка , згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження, складає 19691,16 грн. Крім цього ним були понесені витрати які пов'язані з проведенням автотоварознавчої експертизи у розмірі 300 гривень.

На момент ДТП автомобіль «ВАЗ-2115», держномер НОМЕР_3 належав Центру "Державного земельного кадастру", з яким водій ОСОБА_3 знаходився у трудових відносинах, та відповідальність ДП «Центр Державного земельного кадастру» як власника автомобіля була застрахована шляхом укладення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності із ПрАТ "СК АСКО - Донбас Північний" .

Крім того, йому була спричинена також і моральна шкода, яка полягає в стражданнях, пережитих внаслідок завданого пошкодження майна. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 2000 гривень.

Посилаючись на те, що відповідач відмовився добровільно відшкодовувати завдані збитки, просив суд стягнути з ДП «Центр Державного земельного кадастру» на його користь 5 300 грн., з яких моральна шкода у розмірі 2000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2500 грн., витрати на проведення авто товарознавчої експертизи в у розмірі 300 грн., суму франшизи в розмірі 500 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДП «Центр Державного земельного кадастру» на користь ОСОБА_2 суму франшизи в розмірі 500 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд безпідставно відмовив у стягненні моральної шкоди, витрат на правову допомогу та витрат на проведення експертизи, тому просить його скасувати в частині відмови в задоволенні його позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення його вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 06 вересня 2011 року о 08 годині 30 хвилин по вині водія ОСОБА_3, який при виконанні трудових обов'язків, керував автомобілем «ВАЗ-2115», держномер НОМЕР_3, що належить ДП «Центр Державного земельного кадастру», було скоєне ДТП, внаслідок чого пошкодженні автомобіль "Мітсубіші", держномер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 та автомобіль "Опель", д.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2011 року, ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

За висновком експерта № 1403 від 28.09.20111 року розмір матеріальної шкоди завданої

автомобілю "Опель", д.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5 скаладає 19 691 гривня 16 копійок (а.с.12)

На момент дорожньо-транспортної пригоди відповідальність ДП «Центр Державного земельного кадастру» як власника автомобіля була застрахована шляхом укладення договору обов`язкового страхування цивільної відповідальності із ПрАТ "СК АСКО - Донбас Північний" за полісом №АА/ 6518511. (а.с. 71)

За платіжним дорученням № 1301 від 26.09.2012 року Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія АСКО - Донбас Північний" була перерахована сума страхового відшкодування позивачу ОСОБА_2 у розмірі 19 191 грн. 16 коп. (а.с. 111)

Враховуючи те, що ПрАТ „Страхова компанія АСКО - Донбас Північний" виплатило ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 19 191 грн. 16 коп. без урахування суми франшизи, суд стягнув з відповідача ДП „Центр державного земельного кадастру" суму франшизи 500 гривень.

Відмовляючи в задоволенні позову в і частині витрат на правову допомогу , витрат на проведення експертизи, моральної шкоди суд послався на не доведеність цих вимог.

Висновок суду про відсутність належних та допустимих доказів про наявності у позивача витрат на правову допомогу та витрат на проведення експертизи відповідає матеріалам справи та не спростований апелянтом.

Надана копія позивачем фіскального чеку від 10 січня 2012 року на підтвердження вимог про стягнення вартості за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 300 грн. (а.с.20) вірно судом не прийнята як належний і допустимий доказ того, що саме позивачем ОСОБА_2 були понесені ці витрати, в даному фіскальному чеку не вказано ні прізвище, ні підстава платежу, ні найменування послуг.

Ксерокопія фіскального чеку наданого позивачем не відповідає ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 3 Наказу Державної податкової адміністрації України N 614 від 01.12.2000 року зі змінами «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та формі N ФКЧ-1 касового чека

наведеного в додатку, бо в ньому не має ані кількості товару (послуги) ані найменування товару (послуги), отже не може вважатися належним фінансовим документом, підтверджуючим як проте зазначає позивач вартості за проведення автотоварознавчого дослідження, а тому вірно визначений судом як належним та недопустимим доказом у сенсі ст.ст.57-59, 64 ЦПК України.

Крім того за правилами ст. 34 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" витрати на проведення експертизи несе страховик.

За змістом ст. 12 ЦПК України правова допомога надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 79, 84 ЦПК України витрати на правову допомогу належать до судових витрат, які покладаються на сторону.

На підтвердження витрат на правову допомогу надано договір про надання юридичних послуг № 01 від 06 січня 2012 року(а.с.154-155), акт прийому-передачі виконаних робіт наданих послуг від 13 січня 2012 року, складеного між ТОВ „Сніжний барс" та ОСОБА_2, квитанція № 64156546 від 16 січня 2012 року про сплату позивачем на користь ТОВ „Сніжний барс" 1 000 грн. (а.с.153), звіт про надані послуги по договору № 01 від 06.01.2012 року від 13 січня 2012 року, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг від 23 січня 2012 року, складеного між ТОВ „Сніжний барс" та ОСОБА_2, звіт про надані послуги по договору № 01 від 06.01.2012 року від 23 січня 2012 року, квитанція № 74069843 від 23 січня 2012 року .(а.с.156-159) про сплату позивачем на користь ТОВ „Сніжний барс" 1 500 грн. (а.с.152).

Зазначені документи не підтверджують проте, що ТОВ „Сніжний барс" є особою, яка

відповідно до вимог 12, 56, 79 ЦПК України має право за законом надавати допомогу та що ці витрати відносяться та підлягають відшкодуванню в порядку ст. 79, 88 ЦПК України та Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191-VІ.

Крім того суд першої інстанції вірно зазначив, що у суді першої інстанції приймав участь в якості представника за довіреністю Коляда А.С. (а.с.86), яка укладала Договір про надання юридичних послуг від імені ТОВ „Сніжний барс" та її витрати як представника не відносяться до судових витрат та не підлягають відшкодуванню в порядку ст. 79, 88 ЦПК України.

Згідно з п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

За вимогами ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За роз'ясненнями п. 3, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, колегія судів вважає, що суд першої інстанції допустився помилки.

Факт пошкодження автомобіля по вині ДП «Центр Державного земельного кадастру», який належить позивачу, безперечно встановлено судом першої інстанції, а отже за вимогами ч.2 ст. 23 ЦК України вже є підтвердженням наявності моральної шкоди, розмір якої має визначатися судом відповідно до втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, негативних явищ, заподіяних позивачу незаконними діями.

При цьому колегія судів, керуючись вимогами ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається відповідно до характеру правопорушення, яке є необережним, глибини фізичних та душевних страждань, внаслідок пошкодження позивачу автомобіля, що призвело до додаткових зусиль для організації свого життя внаслідок необхідності ремонту автомобіля, враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає адекватним нанесеній моральній шкоді завданої пошкодженням автомобіля у сумі 500 гривень.

Затримки виплати страхової виплати, як вбачається із матеріалів справи була внаслідок оспорювання страхового полісу страховою компанією, отже не може ставитися у вину ДП «Центр Державного земельного кадастру» - власнику автомобіля. Зазначені позивачем обставини щодо єдиного транспортного засобу у сім'ї, претензії апелянта про приховування назви страхової компанії зі сторони ДП «Центр Державного земельного кадастру», відсутність хоча б часткового відшкодування зі сторони відповідача на думку колегії є безпідставними.

Виходячи з наведеного, колегія судів вважає, що рішення районного суду в частині відмови у стягненні моральної шкоди не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки висновки суду щодо відсутності моральної шкоди не відповідають обставинам справи , а тому підлягає в цій частині скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволенню позову про відшкодування моральної шкоди у сумі 500 гривень.

Крім того внаслідок задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, за вимогами ст. 88, 346 ЦПК України та ст. 4 закону України «Про судовій збір» підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати понесені у суді першої інстанції позивачем при подачі позовної заяви про відшкодування моральної шкоди у сумі 114,70 гривень + 57,35 гривень при подачі апеляційної скарги = 172, 05 гривень.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2013 року у цій справі в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 500 гривень

Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на користь ОСОБА_2 понесені в суді першої та апеляційної інстанції судові витрати щодо вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 172, 05 гривень.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя :

Судді: