Ухвала суду № 30951740, 19.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 232/696/2012 Провадження № 22-ц/772/958/2013Головуючий в суді першої інстанції:Венгрин О.О.Категорія: 44Доповідач: Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів : Войтко Ю.Б., Оніщука В.В.

при секретарі : Богацькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, мотивуючи позовні вимоги тим, що йому на праві власності належить 7/20 часток домоволодіння по АДРЕСА_1. Оскільки в зазначеному будинку зареєстровані відповідачі, які фактично в ньому не проживають, не сплачують комунальні платежі та не доглядають його, просив суд визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житлом.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.12.2012 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 107, 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просять зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, що відповідно до договору дарування від 26.06.1986 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної контори і зареєстрованого в реєстрі за № 2-893, ОСОБА_5 є власником 7/20 житлового будинку АДРЕСА_1. Право власності на зазначений будинок зареєстровано в КП «ВМБТІ» в реєстровій книзі (55) 117 за реєстровим номером 1228.

Згідно відомостей домової книги в будинку АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Як вбачається з акту від 12.08.2012 року та довідки квартального комітету «Лівобережний» від 10.08.2012 року відповідачі по АДРЕСА_1 не проживають з 1992 року.

Відповідно до ст.156 ЖК та ст.405 ЦК України, право члена сім'ї власника будинку, який не є його співвласником на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин і спільним із ним проживанням у цьому будинку.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання відповідачів такими, що втратили право на користування належним йому житловим будинком, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що відповідачі без поважних причин понад один рік відсутні за місцем проживання та реєстрації.

З урахуванням вище викладеного, інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: В.І.Чорний

Ю.Б.Войтко

В.В.Оніщук

З оригіналом вірно: