Ухвала суду № 30951706, 11.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1149/13-ц Провадження № 22-ц/772/1011/2013Головуючий в суді першої інстанції:Венгрин О.О.Категорія: 27Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінниць-кої області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Гуцола П.П., Зайцева А.Ю.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засі-дань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

кредитної спілки «Метроном» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2-ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

16 січня 2013 року кредитна спілка «Метроном» ( далі КС «Метроном» ) звернулася у Вінницький міський суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором (а. с. 2-3). Позов мотивований тим, що між КС «Метроном» та відповідачем 21.05.2012 року був укладений кредитний договір № К159/12 на суму 32000,00 гривень строком з 21.05.2012 року по 21.11.2013 року з виплатою 36% річних. За вказаним договором ( п.1.1. ) позичальник зобов'язався своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту. Погашення кредиту та процентів за корис-тування ним здійснюється по графіку розрахунків, що є невід'ємною частиною договору. Відповідач своєчасно не сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 10804,06 гривні. Станом на 11.01.2013 року прострочена сума заборгованості по основному боргу складає 19571,32 гривню, залишок заборгованості за догово-ром - 10666,68 гривень. У разі несвоєчасного надходження ( прострочення ) планового платежу повністю або частково з четвертого дня прострочення цей кредит буде визнаватися кредитом з підвищеним ризиком, процентна ставка встановлюється у розмірі 72% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем у справі, між сторонами 21.05.2012 року був укладений договір застави рухомого майна № 159/12-з. Згідно цього договору ОСОБА_2 передав КС «Метроном» у заставу автомобіль марки ВАЗ 21093, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2013 року ( а. с. 47-50 ) позов задоволений в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КС «Метроном» заборгованість за кредитним договором від 21.05.2012 року № К159/12 в сумі 41042,06 гривні шляхом звернення стягнення на предмет застави рухомого майна за договором від 21.05.2012 року № 159/12-з - автомобіль марки ВАЗ модель 21093, тип легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1990 року випуску, номер шасі ( кузова, рами ) НОМЕР_2, колір білий, зареєстрований за ОСОБА_2, з наданням КС «Метроном» права продажу транспортного засобу в порядку, пере-дбаченому договором про заставу, з правом укладення від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою будь-якою особою-покупцем, з наданням КС «Метроном» всіх повноважень продавця ( в тому числі, але не виключно: права зняття транспортного засобу з обліку в органах ДАІ України, отримання дублікатів реєстраційних документів на транспортний засіб, здійснення будь-яких платежів за продавця ), необхідних для здійснення продажу транспортного засобу, а кошти від його реалізації направити на погашення заборгованості.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, оскаржує його в апеляційному порядку, просить оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ( а. с. 52-54 ). Апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізував-ши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності, тощо ), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що між КС «Метроном» та членом кредитної спілки ОСОБА_2 ( а. с. 42, 43, 45 ) 21.05.2012 року був укладений кредитний договір № К159/12 на суму 32000,00 гривень строком з 21.05.2012 року по 21.11.2013 року зі сплатою 36% річних. За договором позичальник зобов'язався вчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, які нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту. У разі несвоєчасного надходження планового платежу повністю або частково з четвертого дня прострочення кредит визнається кредитом з підвищеним ризиком, процентна ставка за цим кредитом встановлюється у розмірі 72% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом ( п.п.3.1, 3.7 договору кредиту ).

В забезпечення виконання зобов'язання 21.05.2012 року ОСОБА_2 був укладений договір застави рухомого майна № 159/12-з, за яким відповідач передав у заставу позивачу автомобіль марки ВАЗ, модель 21093, номер шасі НОМЕР_2, 1990 року випуску, реєстарційний номер НОМЕР_1. Пунктом 3.1. цього договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем/позичальником основного зобов'язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду, в позасудовому порядку згідно із законодавством України або на підставі виконавчого напису нотаріуса ( а. с. 6-7 ).

Заборгованість ОСОБА_2 за договором кредиту станом на 11 січня 2013 року складає 41042,06 гривні, з них: строкова заборгованість по кредиту 10666,68 гривень, прострочена заборгованість по основному боргу 19571,32 гривня, прострочена заборгованість по відсотках 10804,06 гривні ( а. с. 8 ).

Відповідно до статей 526, 1054, частини 2 статті 1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства. За кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, вірними, такими, що відповідають положенням частини третьої статті 10, частин 1, 2 статті 11 ЦПК України, які визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Апелянт в своїй скарзі посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 не включений до членів КС «Метроном» рішенням спостережної ради, тому договір кредиту є недійсним, таким, що суперечить вимогам закону.

Таке твердження апелянта є безпідставним, оскільки згідно розділу ІІІ статуту спілки ( а. с. 15-22 ) передбачена можливість делегування спостережною радою окремих своїх повноважень правлінню. Наказом голови правління спілки від 21. 05.2012 року № 66 ( а. с. 42 ) ОСОБА_2 прийнятий в її члени, сплативши вступний та пайовий внески. Крім цього, позов про визнання кредитного договору недійсним відповідачем не заявлявся, доводи щодо нікчемності цього правочину є надуманими і необгрунтованими.

Також неможливо погодитися з позицією апелянта стосовно припинення, нібито, основного зобов'язання ОСОБА_2 через розірвання укладеного кредитного договору за пропозицією кредитодавця, оскільки для визнання договору розірваним боржник повинен був повернути всю суму боргу достроково, чого ОСОБА_2 зроблено не було.

Відповідно до статей 572, 589 ЦК України в силу застави кредитор ( заставо-держатель ) має право у разі невиконання боржником ( заставодавцем ) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом ( право застави ). У разі невиконання зобо-в'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання.

Статтею 20 Закону України «Про заставу», ст. 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, яке відповідно до ст. 590 цього Кодексу здійснюється за рішенням суду.

Колегія суддів апеляційного суду Вінницької області не знаходить законних і достатніх підстав для визнання доводів апеляційної скарги такими, що заслуговують на увагу.

Суд першої інстанції вірно визначився у правовідносих, що склалися між сторонами у справі, застосував норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апеля-ційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції, ухвалюючи 04 березня 2013 року рішення про задово-лення позову КС «Метроном», повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази. Суд ухвалив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді:

З оригіналом вірно: